Справа № 291/1361/25
Провадження №2/291/61/26
Р І Ш Е Н Н Я (З АОЧНЕ)
іменем України
21 січня 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Митюк О.В.,
за участю секретаря Кащук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження с-щі Ружин Житомирської області цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк», представник позивача Бережна Марина Віталіївна
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
17.11.2025 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» в особі представника за довіреністю №4368-К-Н-О Бережну М.В. через систему «Електронний суд» звернулось до Ружинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
За змістом позову представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.07.2020 у розмірі 47075,75 грн., яка складається з наступного:
-38202,20 грн. заборгованості за тілом кредиту;
-8873,55 грн. заборгованості за простроченими відсотками.
Також представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн..
Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 06.07.2020 відповідач ознайомилась з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно яких погодила наступні умови:
- тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50000 грн., кредитний ліміт було збільшено до 54000 грн.;
- тип кредитної карти: Картка "Універсальна";
- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією;
- процентна ставка, відсотків річних: 43,2 %;
- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту;
- розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення;
- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00% .
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/24, тип - карта "Універсальна ".
Згідно п. 2.1.1.3.5 Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Сторони згідно до ст.212 ЦК України передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту, сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.10.2025 має заборгованість у розмірі 47075,75 грн., яка складається з наступного:
-38202,20 грн. заборгованості за тілом кредиту;
-8873,55 грн. заборгованості за простроченими відсотками.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.07.2020 у розмірі 47075,75 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422, 20 грн.
25.11.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження по справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив 21.01.2026 на 11:30 год.(а.с.81).
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак у позовній заяві зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить проводити розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст.ст.128-131 ЦПК України повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, заперечень щодо розгляду справи у спрощеному провадженні та відзиву не подавав.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом ухвалено провести заочний розгляд справи.
З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін,за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.07.2020 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та паспорт споживчого кредиту (а.с.31-32, 39-51).
Підписанням заяви про приєднання відповідач на підставі статті 634 Цивільного кодексу України приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Згідно виписки за договором б/н за період з 06.07.2020 по 17.10.2025 ОСОБА_1 , суд встановив, що відповідач користувалась наданими кредитними коштами. Всього надходжень: 77081,76 грн. Баланс на кінець періоду : - 47075,75 грн. (а.с.35-38).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 06.07.2020, укладеного між Приватбанком та ОСОБА_1 станом на 15.10.2025 має заборгованість у розмірі 47075,75 грн., яка складається з наступного: 38202,20 грн. заборгованості за тілом кредиту; 8873,55 грн. заборгованості за простроченими відсотками. (а.с.22-28).
Оскільки відповідач допустила порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором б/н від 06.07.2020, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Параграф 1 глави 71 ЦК України регулює поняття позики, тобто до відносин за кредитним договором застосовуються положення даної глави.
Згідно з частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір б/н від 06.07.2020, отримав кредитні кошти та користувалась ними. Проте свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконав, не здійснювала платежі у розмірі, достатньому для погашення кредиту, через що станом на 15.10.2025 має заборгованість перед АТ КБ " Приват Банк" у розмірі 47075,75 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 38202,20 грн., та заборгованості за простроченими відсотками 8873,55 грн.
Розмір заборгованості за договором підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який є повним, чітким, узгоджуються з умовами договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні рішення.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору та обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим вона погодилась, підписавши заяву, та паспорт споживчого кредиту, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Будь яких заперечень на позовні вимоги відповідач не надала.
За таких фактичних обставин, враховуючи, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та ухиляється від їх виконання, внаслідок чого має заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі ст.ст. 526, 610-611, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 12-13, 76-81,141,258-259, 263-265, 288 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.07.2020 в розмірі 47075,75 (сорок сім тисяч сімдесят п'ять) гривень 75 копійки, яка складається з:
38202,20 гривень заборгованості за тілом кредиту;
8873,55 гривень заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570
Адреса місця реєстрації: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк