Справа № 289/2118/25
Номер провадження 2/289/84/26
20.01.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою від 21.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 23.12.2025, проведення якого було відкладено по причитні неявки відповідача на 20.01.2026.
19.01.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі на час військового стану або демобілізації відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд враховує, що основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності сторін (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Поняття «особливий період» визначене Законами України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991 та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993, в яких зазначається, що це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону військові частини, установи, організації Збройних Сил України входять до структури Збройних Сил України.
З огляду на вказане на даний час в Україні діє особливий період, а Збройні Сили України переведені на воєнний стан.
Відповідно до довідки від 03.07.2025 № 734 ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується долученою до клопотання копією посвідчення серії НОМЕР_2 , довідкою від 26.08.2025 №3452 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
З огляду на продовження воєнного протистояння між Україною та російською федерацією є очевидним, що ОСОБА_1 , будучи призваний за мобілізацією, не має можливості у повній мірі реалізувати свої процесуальні права щодо участі у розгляді справи, при цьому не виключається і відсутність можливості відповідача брати участь у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів, оскільки в умовах місцевості, наближеної до зони бойових дій, наявність у ворога засобів радіоелектронної розвідки ставить під загрозу життя відповідача, може призвести до демаскування, визначення географічних координат як військовослужбовця, так і його підрозділу з відповідними негативними наслідками.
Положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана норма є імперативною, тому для зупинення провадження у справі на підставі ст. 251 ЦПК України достатнім є факт перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, що є гарантією держави у забезпеченні процесуальних прав таких осіб, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду позовних вимог чи будь-яких інших чинників.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 виснувала, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні (п.117 постанови).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та провадження у даній справі необхідно зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись ст. 251, 253 ЦПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомити суд про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталія СІРЕНКО