Справа № 279/307/26
Номер рядка звіту 314
номер провадження 1-кп/279/388/26 В И Р О К
"21" січня 2026 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026065490000010 від 14.01.2026 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Веселівка Коростенського району, Житомирської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, заміжньої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не судимої, не ВПО, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України,
Органом досудового розслідування встановлено, що 10 січня 2016 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_2 , знаходячись на території кооперативного ринку, за адресою: вул. Базарна Площа, 5, м.Коростень, Житомирська область на земельній ділянці знайшла пластикову платіжну картку AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , на якій знаходились грошові кошти.
В цей час, в ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаною банківською карткою, з метою її використання для розрахунків у торгівельних закладах м.Коростень для придбання товарів.
Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, з метою привласнення офіційного документу, а саме банківської картки (з безконтактною технологією проведення платежів), яка була втрачена її власником ОСОБА_3 та на якій встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, емітентом якої є AT КБ «Приватбанк» під № 4149497520108269, належна ОСОБА_3 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України "Про інформацію" N 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи коштів в Україні" N 2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" N 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року N 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, 4 є офіційним документом, в ході чого в останньої виник злочинний умисел на її привласнення та корисливий мотив на таємне викрадення з банківського рахунку грошових коштів. Знайшовши банківську картку, ОСОБА_2 , не вчинила жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, а покинула місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому з банківської картки AT КБ «Приватбанк» під № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_3 здійснила крадіжку грошових коштів в загальній сумі 708,44 грн., чим спричинила потерпілій матеріальної шкоди на вище вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразилися у привласненні офіційного документу, з корисливих мотивів, ОСОБА_2 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
Обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст.302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, потерпілий погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченої, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Підстави для сумнівів в добровільності згоди обвинуваченої та потерпілого на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні не встановлені. До обвинувального акту додані передбачені ст.302 ч.3 КПК України письмові заяви обвинуваченої та потерпілого, матеріали досудового розслідування.
А тому, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України. Зазначені в обвинувальному акті обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного правопорушення.
Згідно ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно ст.67 КК України, обставини, які обтяжують покарання не встановлені.
Як особа ОСОБА_2 , не судима, на спеціалізованих обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має утриманців.
Таким чином, проаналізувавши досліджені матеріали досудового розслідування, які є допустимими, належними та достовірними, в своїй сукупності достатніми та взаємопов'язаними, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченої до вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його обставини, особу обвинуваченого, її відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає, що її виправлення можливо без ізоляції від суспільства та обирає вид та розмір покарання в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді штрафу, оскільки таке покарання є справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Доля речових доказів вирішується відповідно до положень ст.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не застосовувся. Арешт на майно не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368,370,373,374,381,382 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази по справі: відеозапис з камер внутрішнього відеоспостереження на двох оптичних дисках ТОВ «ЄВА» та ПАЇ «АВРОРА» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1