Справа №295/716/26
1-кс/295/493/26
20.01.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 про самовідвід по справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Житомирської окружної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою, в якій просить визнати бездіяльність керівника Житомирської окружної прокуратури, зобов'язати останнього внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що на думку скаржника вчинені прокурорами Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також слідчим ТУ ДБР ОСОБА_10 .
На підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 19.01.2026 матеріали справи передано слідчому судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 .
19.01.2026 слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 заявлено самовідвід у справі, який обґрунтовано тим, що скаржником ОСОБА_4 подавалась скарга на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР, зокрема щодо судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 .
Дослідивши заяву, матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Неупереджений судовий розгляд є одним із завдань кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з ч. 1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Аналіз ст. 75 КПК України, дозволяє прийти до висновку, що підстави для відводу (самовідводу) можна поділити на дві групи. Наявність підстав першої групи повинна автоматично тягнути за собою відвід (самовідвід) судді (п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 75 КПК України), друга група підстав потребує оцінки з точки зору наявності або відсутності неупередженості суду та конфлікту інтересів (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплює принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Для розуміння неупередженості суду базовим є індивідуальний підхід, запропонований у практиці ЄСПЛ, відповідно до якого розрізняють:
- суб'єктивну неупередженість, що оцінюється з урахуванням особистих переконань, уподобань і поведінки конкретного судді;
- об'єктивну неупередженість, що перевіряється шляхом встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду в справі, незалежно від поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості суду. У такому розумінні неупередженість має не лише існувати фактично (суб'єктивний критерій), однак має забезпечуватися також її розумна видимість (reasonable appearance). ЄСПЛ виходить із того, що суб'єктивна неупередженість суду вимагає, щоб суддя був вільним від особистої упередженості, персональних уподобань чи заінтересованості, вона презюмується, доки не надані докази протилежного (рішення ЄСПЛ «Газета Україна-центр» проти України», рішення у справі «Ferrantelli et Santangelo проти Італії»).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Таким чином, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є одночасне існування як суб'єктивного, так і об'єктивного критеріїв.
Тобто суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Обґрунтовуючи заяву про самовідвід, слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме на інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості. Зокрема, такими обставинами суддя зазначає, що ОСОБА_4 раніше подавалась скарга на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР зокрема щодо судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 .
Разом з тим, заява про самовідвід не містить жодних посилань на обставини, якими обґрунтована така заява.
Так, заява про самовідвід не містить інформації про номер справи, в рамках яких ОСОБА_4 подано скаргу/скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР щодо судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 , ні про результати розгляду такої/таких скарг.
Тобто, слідчий суддя ОСОБА_3 в поданій заяві про самовідвід не зазначає про те, що у нього наявна або може виникнути зацікавленість (упередженість) в розгляді даної скарги.
Враховуючи викладене, положення вказаних норм та викладені обставини, суд вважає, що повідомлені обставини слідчим суддею не доводять існування критерію для відводу судді. Суд під час розгляду заяви не встановив підстав для сумнівів в особистій неупередженості та безсторонності слідчого судді ОСОБА_3 , а тому, в задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити.
Керуючись, ст. ст. 7, 8, 22, 75, 80-82, 107, 369-372, 392 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_3 про самовідвід у справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Житомирської окружної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Матеріали справи за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Житомирської окружної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа №295/716/26; провадження №1-кс/295/468/26) передати слідчому судді ОСОБА_3 для продовження розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1