майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
15 січня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1612/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Севастьянова А.В., адвокат, ордер серії СА №1143146 від 05.12.25 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом: Фермерського господарства "Арій"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС»
про стягнення 160 000, 00 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області розглянув справу за позовом Фермерського господарства "Арій" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС» про стягнення 160 000, 00 грн за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 15.01.2026 о 10:00 год.
Суд ухвалою від 12.01.26 задовольнив клопотання представника Фермерського господарства "Арій" адвоката Альони Севастьянової про участь в засіданні 15.01.26 о 10:00 та всіх наступних засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Суд констатує, що ухвала суду від 10.12.25, надіслана відповідачу ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС» через систему "Електронний суд" в його електронний кабінет, про що свідчать вищевказана довідка про доставку електронного листа.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
У пункті 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" зазначено, "... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., nurtatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974-256) (Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v.Ukraine) (ухвала), заява №50996/99, від 14 жовтня 2003 року)".
Отже, Відповідач ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС» був обізнаний про вчинений до нього позов та судове провадження у справі №906/1612/25.
З врахуванням викладеного в судовому засіданні 15.01.2026 розглянуто справу по суті за наявними у ній матеріалами та прийнято рішення про задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Фермерське господарство "Арій" звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АЛЬЯНС ПЛЮС» про стягнення 160000,00грн з яких: сума основного боргу - 80 000,00грн; штраф - 80 000,00грн (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
Між Позивачем та Відповідачем 22.08.2025 був укладений Договір поставки комплектуючих та виконання монтажних робіт №167 (далі - Договір). На підставі укладеного Договору , Відповідач надіслав рахунок-фактуру №274 на оплату від 22.08.2025 на загальну суму 160000,00грн. Позивач здійснив попередню оплату в сумі 80000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №697 від 26.08.2025. Відповідно до п.4.1 Договору термін виконання робіт , зазначених в п.1.1 Договору складає 7 робочих днів з моменту надходження грошових коштів на рахунок Відповідача. Відповідач грошові кошти в розмірі 80000,00грн отримав, однак монтажні роботи не виконав, комплектуючі не поставив та попередню оплату не повернув. Відповідно до п.9.1 Договору, строк його дії визначено до 31.12.2025 до повного його виконання.
Оскільки Відповідачем не виконані зобов'язання за договором, Позивач має право вимагати у Відповідача повернення сплаченої попередньої оплати на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України. Позивач доводить, що має право вимагати у Відповідача штрафні санкції, оскільки відповідно до п.6.2 Договору в разі невиконання робіт передбачених договором на протязі 14 календарних днів після проведення оплати Замовником, Виконавець повертає кошти та сплачує штраф в розмір 50% вартості суми договору, що складає 80000,00 грн.
Відповідач відзив на позов не подав, правом участі у змагальному процесі через представника не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. 22.08.2025 між ФГ "Арій" (далі-замовник) та ТОВ "ТК"Альянс Плюс" (далі - виконавець) був укладений Договір поставки комплектуючих та виконання монтажних робіт № 167 (тут і далі за текстом - Договір №167), відповідно до якого, виконавець зобов'язався поставити коплектуючі до зерноочисного обладнання та виконати монтажні роботи по установці таких комплектуючих, а замовник прийняти та сплатити вартість таких комплектуючих та монтажних робіт (відповідно п.1.1 Договору №167), а саме:
а) комплектуючі (далі- Товар):
- електроклапан двійний норійний з пультом керування (кіль-сть - 1 шт);
- електрошибер бункера (кіль-сть - 1 шт);
- зернопровід ф 200 мм (кіль-сть - 10 шт);
- бункер 8 т (кіль-сть - 1 шт);
- сектор повороту 45° (кіль-сть - 2 шт);
- сектор повороту 35°(кіль-сть - 2 шт);
- флянець з'єднання ф 200 мм (кіль-сть - 25 шт);
- перехідник квадрат-коло норійний (кіль-сть - 1 шт);
б) монтажні роботи:
- монтажні роботи по установці скальператора В1, 50 т
- установка 6ункера 8 т
- установка електроклапана норійного
-установка шибера для бункера
- установка зернопровода ф200 та розводка.
У п. 2.1. Договору сторони погодили загальну суму договору в розмірі 160 000,00грн, відповідно до вартості комплектуючих та суми монтажних робіт
Згідно пункту 3.1 Договору, замовник проводить оплату суми договору перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Виконавця відповідно до рахунків-фактур, суми яких попередньо погоджені сторонами , а саме: 50% вартості договору, що складає 80000,00грн, у вигляді попередньої оплати; 50% вартості договору, що складає 80000,00грн, по закінченню робіт та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Сторони домовились, що термін виконання робіт складає 7 робочих днів з моменту надходження коштів на рахунок Виконавця, але якщо в процесі виконання робіт за рішенням замовника, за домовленістю сторін, буде змінено обсяг робіт, черговість робіт або необхідність виконання додаткових робіт, або інші причини. Такі терміни можуть змінюватись за домовленістю сторін (п.4.1. Договору №167)
По закінченню робiт сторони складають Акти приймання-передачі виконаних робiт, що є підставою проведення повного розрахунку по даному договору. (п.4.2 Договору№167)
В разі невиконання робіт передбачених договором на протязі 14 календарних днів після проведення оплати Замовником, Виконавець повертає кошти та сплачує штраф в розмiрі 50% вартості суми договору(п.6.2 Договору №167)
Згідно п.9.1 Договір вступив в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного його виконання, але не пізніше 31.12.25.
22.08.2025 Відповідач надав рахунок-фактуру на оплату №274 від 22.08.2025 на загальну суму 160 000,00 грн.
26.08.2025 Позивач згідно п.3.1 Договору здійснив перерахунок коштів на суму 80 000,00грн (згідно платіжної інструкції №697 від 26.08.2025).
Оскільки будь-яких робіт чи поставки товару Виконавцем не було здійснено, 10.10.2025 року Позивач надіслав на адресу Відповідача Вимогу щодо повернення отриманих коштів та сплати штрафу №42 від 10.10.2025 року.
Відповідно до Вимоги №42 Позивач просив Відповідача протягом 3-х календарних днів з моменту отримання даної вимоги у відповідності до п.6.2 Договору №167 повернути попередньо здійснену оплату у сумі 80 000,00грн та штрафу у сумі 80 000,00 грн. Замовник попередив Виконавця, що у разі зазначеного терміну не буде добровільно повернуто вказані кошти на загальну суму 160 000,00грн, то замовник буде змушений звернутись до суду.
Позивач звернувся з позовом до Суду про повернення коштів попередньої оплати з Відповідача в сумі 80 000,00грн та штрафу в сумі 80 000,00 грн. Відповідач не скористався правом участі у змагальному процесі.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Частиною 2 ст. 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, умовою застосування ч.2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини, виходячи з умов погоджених сторонами у договорі, суд дійшов висновку, що виконання покупцем (позивачем) умов щодо попередньої оплати зумовило виникнення у продавця (відповідача) зустрічного зобов'язання передати товар.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
В свою чергу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).
Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цим коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном ( (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28.11. 2011 у справі № 3-127гс11).
У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2025 у справі №910/18530/23, від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 14.05.2024 у справі №916/1164/23 та інших).
У постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила виникнення у відповідача (постачальника, продавця) зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
З урахуванням наведених обставин, Позивач правомірно вимагає стягнути з Відповідача суму основного боргу у розмірі 80000,00грн, тож позовна вимога підлягає задоволенню.
2. У позові Позивач вимагає стягнути з Відповідача штраф у розмірі 80000,00грн, згідно укладеного Договору №167 від 22.08.2025 передбачених пунктом 6.2 цього договору.
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17).
Таким чином, прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити кредитору певну грошову суму, але неправомірно не сплачує її, визнається користуванням чужими коштами (аналогічна позиція викладена в пункті 33 постанови Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22, пункті 5.25 постанови Верховного Суду від 15.05.2024 у справі №910/6267/23, пункті 20.8 постанови Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №922/856/23 та інших).
Отже, підставами для застосування до правовідносин сторін ст.536 ЦК є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК).
За укладеним договором поставки комплектуючих та виконання монтажних робіт № 167 від 22.08.2025 сторони встановили розмір штрафу, а саме 50% вартості суми договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).
Отже, якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання він вчиняє протиправну бездіяльність, що виявляється в ухиленні від дій, які він повинен був здійснити в силу договору. Бездіяльність - це, як правило, пасивна поведінка, однак також вольова.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК), зокрема: 1) розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків.
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та/або умов договору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З урахуванням наведеного , позовна вимога про стягнення штрафу у сумі 80000,00грн, підлягає задоволенню.
3. За змістом ст. ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на зазначене, ФГ "Арій" довело обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.
4. Щодо розподілу судових витрат.
При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК України). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
У ч.1 ст.123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія "Альянс Плюс" (вул. Мала Бердичівська, буд. 9, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 44467391) на користь Фермерського господарства "Арій" (вул.Садова, буд. 10, селище Драбове-Барятинське, Золотоніський р-н, Черкаської області, 19842, код ЄДРПОУ 33259065):
- 80 000, 00грн попередньої оплати;
- 80 000, 00грн штрафу ;
- 2 422, 40 судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 20.01.26
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1- в справу;
2- сторонам через Ел.суд