вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" січня 2026 р. Справа№ 910/12/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Руденко М.А.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: Голубенко С. П.
від відповідача-2: не з'явились
від третьої особи-1: Панченко В. В.
від третьої особи-2: не з'явились
від третьої особи-3: не з'явились
від третьої особи-4: не з'явились
від третьої особи-5: не з'явились
від третьої особи-6: не з'явились
від третьої особи-7: Голубенко С. П. ; Риженко Д. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні усний відвід третьої особи-1 - ОСОБА_2 головуючому судді Ходаківській І. П. від розгляду справи №910/12/25
апеляційне провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2025 (повний текст складено 25.06.2025)
у справі № 910/12/25 (суддя Демидов В. О.)
за позовом ОСОБА_3
до: 1) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Екос-53А"
2) Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни
за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_4
3) ОСОБА_5
4) ОСОБА_6
5) ОСОБА_7
6) ОСОБА_8
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (третя особа-7): ОСОБА_1 ,
про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Ходаківської І. П. - головуючої, Руденко М. А., Владимиренко С. В. перебуває апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі № 910/12/25.
Відповідно до ухвали суду від 14.01.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.01.2026.
21.01.2026 у судовому засіданні третьою особою - ОСОБА_2 заявлений усний відвід головуючій судді Ходаківській І. П.
Відвід мотивований тим, що у заявника є сумніви в об'єктивності, неупередженості та безсторонності головуючої судді Ходаківської І. П. у розгляді даної справи, оскільки суддя Ходаківська І. П. брала участь у розгляді іншої справи № 910/10287/21 між тими ж сторонами і з тим же предметом, природньо має сформовану думку у цій справі № 910/12/25.
Правовою підставою подання заяви про відвід визначено пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов таких висновків.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд зазначає, що вичерпний перелік обставин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК, чинним законодавством не визначено.
Нормами частин другої, третьої статті 38 ГПК встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
(ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб'єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів, рішеннями суддів в іншій справі не свідчить про їх упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм ГПК України.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що доводи заявника про наявність підстав для відводу головуючої судді від розгляду справи з підстав незгоди з процесуальним рішенням, суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.
Отже, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу судді.
При цьому, з метою уникнення будь-яких сумнівів у своїй неупередженості та безсторонності, колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Руденко М. А., Владимиренко С. В. була подана заява про самовідвід від розгляду даної справи в порядку пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України.
Приписами пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 1 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма законодавства не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява № 4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н № 2006/23 від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі (пункти 183,184 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №11-202сап21).
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи вищевикладене та пункт п'ятий частини першої статті 35 ГПК України, наведені рішення ЄСПЛ, Бангалорські принципи та висновок Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи, не дивлячись на відсутність у колегії суддів будь-якого прямого чи опосередкованого інтересу до результатів розгляду даної справи, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу та громадськості щодо неупередженості суддів Північного апеляційного господарського суду та задля забезпечення довіри до судової влади в Україні, суд дійшов до висновку про задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Визнати заяву ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Ходаківській І. П. від розгляду справи № 910/12/25 необґрунтованим.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Ходаківської І. П. від розгляду справи № 910/12/25.
Заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Руденко М. А., Владимиренко С. В. про самовідвід від розгляду справи № 910/12/25задовольнити.
Матеріали справи № 910/12/25 передати для повторного автоматизованого розподілу відповідно до статті 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Повна ухвала складена 21.01.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді М.А. Руденко
С.В. Владимиренко