вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2026 р. Справа № 910/6266/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Широкопояс О.В.;
відповідача - Азральян С.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 (повне рішення складене 03.11.2025)
у справі №910/6266/25 (суддя - Шкурдова Л.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В»
про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційної дії.
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В» про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», оформлених протоколом зборів співвласників від 22.03.2025;
- визнання недійсними рішень правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», оформлених протоколом засідання правління від 29.03.2025;
- скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000651070002032476 від 31.03.2025 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів., Гончар Г.В., Приватний нотаріус Гончар Г.В.».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що рішення загальних зборів відповідача, оформлені протоколом від 22.03.2025, якими було обрано органи управління ОСББ, затверджено статут в новій редакції, затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території, припинено повноваження всіх членів ревізійної комісії (статутного органу), безпосередньо стосуються прав позивачки як співвласника багатоквартирного будинку на управління ОСББ (зокрема, брати участь в обранні органів управління ОСББ, вирішувати питання щодо його майнового стану тощо). Позивачка, бажаючи взяти участь у загальних зборах, не змогла реалізувати своє право, оскільки збори були проведені лише шляхом письмового опитування, що суперечить вимогам чинного законодавства України та статуту відповідача в частині процедури скликання, організації, проведення таких загальних зборів та порядку голосування на них. На переконання позивачки, рішення зборів, оформлені протоколом від 22.03.2025, та рішення засідання правління, оформлені протоколом від 29.03.2023, є недійсними, а скасування реєстраційних дій та записів в єдиному державному реєстрі є похідними вимогами від визнання недійсними рішення загальних зборів співвласників ОСББ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 відкрито провадження у справі №910/6266/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 (повне рішення складене 03.11.2025) у справі №910/6266/25 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Ключові аргументи позивачки зводяться до наступного:
- правління ОСББ при підготовці до загальних зборів вийшло за межі своїх повноважень, ухваливши рішення про проведення зборів шляхом письмового опитування;
- відповідачем порушено процедуру письмового опитування, а саме п. 19 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;
- правління ОСББ вийшло за межі повноважень при зміні порядку підрахунку голосів;
- правління ОСББ порушило ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», оскільки не забезпечило можливості обговорення порядку денного, чим порушено право на участь у зборах. Проведення загальних зборів шляхом письмового опитування позбавило позивачку можливості обговорення порядку денного;
- повідомлення про скликання загальних зборів не містило інформації про розмір внеску та перелік кандидатів у члени правління ОСББ;
- позивачка ставить під сумнів наявність кворуму та зазначає, що суд першої інстанції не досліджував листи-опитування, а рішення про наявність кворуму ґрунтується на припущеннях.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу у справі №910/6266/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/6266/25, призначено її до розгляду на 16.12.2025, а також встановлено Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В» строк на подання відзиву.
10.12.2025 до суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У призначене судове засідання 16.12.2025 з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті апеляційної скарги.
За результатами судового засідання у розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 13.01.2026 з метою додаткового з'ясування обставин справи.
В засіданні суду 13.01.2026 продовжено розгляд апеляційної скарги, досліджено докази та заслухано виступи представників сторін у судових дебатах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 03.03.2020 затверджено статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В».
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 11.03.2021 керівником та особою, яка мала право вчиняти юридичні дії від імені ОСББ, була ОСОБА_2 .
Із пояснень позивачки слідує, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Іншими співвласниками є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5
11.02.2025 відбулося засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», рішення якого оформлені відповідним протоколом.
На порядок денний засідання правління було винесено наступні питання:
- скликання загальних зборів співвласників ОСББ «Вербицького 14В» та призначення дати та місця проведення зборів;
- затвердження порядку денного загальних зборів;
- утворення відповідних комісій для проведення загальних зборів;
- затвердження документів, що виносяться для голосування в порядку підготовки до загальних зборів співвласників: проєкт нової редакції статуту, проєкт планового кошторису, проєкт листа письмового опитування співвласника.
По першому питанню порядку денного прийнято рішення «за» скликання загальних зборів та призначення дати проведення загальних зборів співвласників на 22.03.2025 о 12:00 год.
По другому питанню прийнято рішення «за» затвердження наступного порядку денного загальних зборів:
1. Затвердження балансу ОСББ «Вербицького 14В» та річного звіту ОСББ за 2023-2024 роки.
2. Затвердження кошторису ОСББ «Вербицького 14В» на 2025-2026 роки.
3. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів щомісячних внесків і платежів співвласників.
4. Затвердження нової редакції статуту ОСББ «Вербицького 14В».
5. Обрання та відкликання членів правління, визначення строку повноважень.
6. Припинення повноважень членів ревізійної комісії.
По третьому питанню прийнято рішення «за» утворення відповідних комісій для проведення загальних зборів.
По четвертому питанню прийнято рішення «за» затвердження документів, що виносяться для голосування в порядку підготовки до загальних зборів співвласників: проєкт нової редакції статуту, проєкт планового кошторису, проєкт листа письмового опитування співвласника.
До відома співвласників було доведено повідомлення про проведення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», в якому зазначено, зокрема, наступне:
- скликати загальні збори та призначити дату проведення загальних зборів співвласників на 22.03.2025;
- провести збори шляхом письмового опитування співвласників з 22.03.2025 по 05.04.2025;
- порядок денний зборів;
- збори скликаються правлінням ОСББ «Вербицького 14В»;
- лист опитування буде наданий на кожну квартиру;
- усі співвласники квартири мають прийняти єдине спільне рішення з усіх питань порядку денного.
22.03.2025 відбулися загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», рішення яких оформлені протоколом.
Як убачається з протоколу загальних зборів від 22.03.2025, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 430 осіб, загальна площа квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку - 11736,73 кв. м, у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 307 осіб. Протокол підписано головою правління Джулай А.А.
На порядок денний загальних зборів було винесено наступні питання:
1. Затвердження балансу ОСББ «Вербицького 14В» та річного звіту ОСББ за 2023-2024 роки.
2. Затвердження кошторису ОСББ «Вербицького 14В» на 2025-2026 роки.
3. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів щомісячних внесків і платежів співвласників.
4. Затвердження нової редакції статуту ОСББ «Вербицького 14В».
5. Обрання та відкликання членів правління, визначення строку повноважень.
6. Припинення повноважень членів ревізійної комісії.
По першому питанню рішення прийнято («за» - 301 голос, «проти» - 6 голосів). Затверджено баланс та річний звіт ОСББ «Вербицького 14В» за 2023-2024 роки.
По другому питанню рішення прийнято («за» - 285 голосів, «проти» - 22 голоси). Затверджено кошторис ОСББ «Вербицького 14В» на 2025-2026 роки.
По третьому питанню рішення прийнято («за» - 283 голоси, «проти» - 24 голоси). Визначено з 01.05.2025 розмір внеску на утримання будинку 10,00 грн. Розмір внеску встановлюється за 1 кв. м загальної площі квартири.
По четвертому питанню рішення прийнято («за» - 299 голосів, «проти» - 8 голосів). Затверджено нову редакцію статуту ОСББ «Вербицького 14В».
По п'ятому питанню рішення прийнято («за» - 300 голосів, «проти» - 7 голосів). Обрано членами правління строком на 1 рік, але в будь-якому випадку з наданням повноважень до обрання нового складу правління: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
По шостому питанню рішення прийнято («за» - 292 голоси, «проти» - 15 голосів). Припинено повноваження ревізійної комісії у складі ОСОБА_15 та ОСОБА_16
29.03.2025 відбулося засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», рішення якого оформлені протоколом.
На порядок денний засідання правління було винесено наступні питання:
1. Реєстрація нової редакції статуту ОСББ «Вербицького 14В».
2. Припинення повноважень голови правління ОСББ «Вербицького 14В».
3. Обрання голови правління ОСББ «Вербицького 14В».
По першому питанню порядку денного прийнято рішення «за» здійснення державної реєстрації нової редакції статуту ОСББ «Вербицького 14В», внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
По другому питанню прийнято рішення «за» припинення повноважень (звільнення) голови правління ОСББ «Вербицького 14В» ОСОБА_2 з 29.03.2025, внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
По третьому питанню прийнято рішення «за» обрання головою ОСББ «Вербицького 14В» ОСОБА_13 з 31.03.2025, внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка зазначила, що при проведенні загальних зборів, скликаних та призначених на 22.03.2025 за адресою: АДРЕСА_3 (3 під'їзд, 1 поверх, приміщення приймальні ОСББ) порушено вимоги Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також статуту ОСББ (в редакції від 03.03.2020, чинній на час проведення зборів), що призвело до порушення її прав як співвласника квартири багатоквартирного будинку, в якому створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В».
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на наступне:
- проведення загальних зборів у формі письмового опитування підтримали більшість співвласників та у зборах взяли участь 307 з 430 осіб;
- відповідач належним чином повідомив співвласників про дату, місце та час проведення зборів, ініціатора зборів, порядок денний зборів;
- рішення, прийняті на загальних зборах 22.03.2025, відповідають інтересам співвласників;
- ревізійну комісію не було обрано, оскільки співвласники не надали жодних пропозицій щодо осіб, які бажали б бути обраними до ревізійної комісії;
- відсутність звіту ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління ОСББ не передбачає автоматичне визнання рішення загальних зборів ОСББ та рішення правління ОСББ недійсними;
- інформація про прийняті загальними зборами рішення була розміщена на дошках оголошень у кожному під'їзді будинку;
- законом не передбачено вимоги подавати реєстратору листки опитування;
- протокол за результатами проведення загальних зборів, а також статут в новій редакції підписала голова правління, як керівник юридичної особи, яка мала право вчиняти дії від імені юридичної особи;
- законодавство не встановлює виключний перелік засобів для інформування співвласників та не зобов'язує правління ОСББ створювати чат у месенджері Viber для спілкування із співвласниками;
- співвласники почали виконувати рішення, прийняті на загальних зборах 22.03.2025.
Заперечуючи проти вказаних доводів відповідача, позивачка зазначила, що:
- твердження відповідача про те, що в голосуванні щодо порядку денного шляхом письмового опитування прийняло участь 307 з 430 осіб не підтверджуються жодним доказом у справі;
- оспорюваний протокол загальних зборів не містить листків опитування, відтак перевірити, яка кількість осіб брала участь у голосуванні, неможливо;
- голосування мало б відбуватися пропорційно площі у власності, а не 1 співвласник - 1 голос;
- листи опитування не відповідають вимогам закону, оскільки в одному листі опитування голосував не один співвласник, а всі співвласники квартири.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, дійшов наступних висновків:
- ОСОБА_1 належним чином, у передбачений законом та статутом (в редакції 2020 року) спосіб було повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів співвласників 22.03.2025, про ініціатора зборів та про порядок денний загальних зборів;
- твердження позивачки про те, що правління ОСББ вийшло за межі своїх повноважень, ухваливши рішення про проведення зборів виключно шляхом письмового опитування, відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки як Законами України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», так і статутом ОСББ в редакції 2020 року передбачена можливість проведення загальних зборів шляхом письмового опитування;
- правління ОСББ забезпечило можливість обговорення порядку денного загальних зборів, починаючи від дати повідомлення співвласників про проведення зборів та протягом усього часу проведення письмового опитування. У свою чергу, позивачка не зазначила норму законодавства, яка б визначала, що обговорення порядку денного повинно відбуватися саме у день проведення загальних зборів та не може здійснюватися у будь-який інший спосіб. При цьому, ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», на яку посилається ОСОБА_1 , лише визначає можливість обговорення порядку денного, але не встановлює порядок та строки обговорення. Аналогічної вимоги про обговорення порядку денного в день проведення загальних зборів не зазначено і в статуті Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В» в редакції 2020 року;
- хоча станом на момент проведення загальних зборів статут в редакції 2025 року не набрав чинності, однак на зборах співвласники прийняли рішення провести підрахунок голосів за статутом в редакції 2025 року, тобто встановили інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, що, у свою чергу, не суперечить положенням п. 3.7 статуту ОСББ в редакції 2020 року;
- відсутність звіту ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не передбачає автоматичне визнання рішення загальних зборів та рішення правління недійсними;
- датою припинення повноважень ОСОБА_2 , як попереднього голови правління ОСББ, є дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про нового керівника, а саме 31.03.2025. Тому, ОСОБА_2 мала повноваження на підписання як протоколу правління від 29.03.2025, так і статуту ОСББ в новій редакції;
- твердження позивачки про порушення прав багатьох інших співвласників в кількості 55 осіб, які підписали вимогу від 10.03.2025 щодо проведення загальних зборів шляхом особистої присутності співвласників, не беруться судом до уваги, адже вимоги позивачки мають бути спрямовані на захист саме її індивідуальних прав як співвласника, а не на захист інших співвласників будинку, оскільки кожен співвласник самостійно несе відповідальність за реалізацію свого права на захист. Крім того, позивачкою не надано до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували звернення інших співвласників до суду з метою захисту їх прав внаслідок прийнятих на загальних зборах 22.03.2025 та засіданні правління 29.03.2025 рішень;
- оспорювані рішення загальних зборів прийнято більшістю голосів, з дотриманням процедури проведення загальних зборів та за наявності кворуму на загальних зборах, з огляду на що відсутні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», оформлених протоколом від 22.03.2025;
- з огляду на необхідність врахування балансу інтересів співвласників та самого ОСББ, межі втручання суду у діяльність об'єднання та надану судом оцінку питанню наявності/відсутності порушеного права позивачки, відсутні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів та рішень правління відповідача;
- оскільки вимога про скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є похідною від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, у задоволенні яких судом відмовлено, суд також дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимоги позивачки про скасування реєстраційної дії.
З наведеними висновками Господарського суду міста Києва в їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком.
Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього закону.
Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.
Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
У повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про:
1) ініціатора зборів співвласників;
2) дату, час та місце проведення зборів співвласників;
3) порядок денний зборів співвласників;
4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених ч. ч. 10 та 14 цієї статті.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим-сьомим цієї частини.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 або більше відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували більш як 50 відсотків загальної кількості співвласників, крім рішень, визначених абзацами 2- 7 цієї частини.
Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом.
Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої ч. ч. 13 та 14 цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).
При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування.
Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.
За приписами ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному ч. 26 ст. 6 цього закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього закону.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим законом.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої ч. ч. 14 та 15 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Згідно з п. 3.1 статуту відповідача в редакції 2020 року органами управління об'єднання є загальні збори, правління, ревізійна комісія (ревізор).
Відповідно до п. 3.2 статуту в редакції 2020 року вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Пунктом 3.3 статуту в редакції 2020 року визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення мін до нього, обрання членів правління, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до п. 3.12 статуту в редакції 2020 року виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам.
Згідно з п. 3.15 статуту в редакції 2020 року засідання правління проводяться не менше ніж один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління.
Пунктом 7.1 статуту в редакції 2020 року передбачено, що внесення змін до статуту об'єднання здійснюється виключно за рішенням загальних зборів.
Суд зазначає, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 належним чином, у передбачений законом та статутом (в редакції 2020 року) спосіб було повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів співвласників 22.03.2025, про ініціатора зборів та про порядок денний загальних зборів, оскільки повідомлення про проведення загальних зборів було розіслано співвласникам рекомендованими листами та отримано ними під особистий підпис, що підтверджується долученими відповідачем до матеріалів справи реєстрами отримання повідомлень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги законодавства та статуту ОСББ щодо повідомлення співвласників про проведення загальних зборів.
Щодо тверджень позивачки про порушення процедури проведення зборів (проведення зборів виключно шляхом письмового опитування) та права позивачки на участь у загальних зборах (закінчення письмового опитування раніше оголошеного терміну), то твердження позивачки про те, що правління ОСББ вийшло за межі своїх повноважень, ухваливши рішення про проведення зборів виключно шляхом письмового опитування, є необґрунтованими, оскільки як Законами України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», так і статутом відповідача в редакції 2020 року передбачена можливість проведення загальних зборів шляхом письмового опитування.
Так, п. 3.8 статуту в редакції 2020 року визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувати співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Відповідно до п. 3.9 статуту в редакції 2020 року, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п. 8 розділу ІІІ статуту, ініціатором зборів (правління або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п. 3.10 статуту в редакції 2020 року).
Водночас, правління ОСББ забезпечило можливість обговорення порядку денного загальних зборів, починаючи від дати повідомлення співвласників про проведення зборів та протягом усього часу проведення письмового опитування. У свою чергу, позивачка не зазначила норму законодавства, яка б визначала, що обговорення порядку денного повинно відбуватися саме у день проведення загальних зборів та не може здійснюватися у будь-який інший спосіб. При цьому, ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», на яку посилається ОСОБА_1 , лише визначає можливість обговорення порядку денного, але не встановлює порядок та строки обговорення. Аналогічної вимоги про обговорення порядку денного в день проведення загальних зборів не зазначено і в статуті ОСББ в редакції 2020 року.
Таким чином правомірними є висновки місцевого господарського суду, що позивачкою не доведено того, що їй не було забезпечено можливості обговорення питань порядку денного до чи під час проведення загальних зборів. При цьому, більшістю голосів співвласників рішення з питань, винесених на порядок денний, були прийняті та станом на момент вирішення спору виконуються співвласниками ОСББ. Вказане підтверджується долученими відповідачем до матеріалів справи доказами сплати щомісячних внесків і платежів співвласників за новими тарифами.
Згідно з п. 3.7 статуту в редакції 2020 року кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Водночас, п. 3.7 статуту в редакції 2025 року визначено, що порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах визначається наступним чином: кожний співвласник квартири та/або нежитлового приміщення (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир та або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно з п. 3.8 статуту в редакції 2025 року рішення приймається шляхом голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів (крім випадків, якщо законом встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення).
Так, станом на момент проведення загальних зборів 22.03.2025 статут в редакції 2025 року не набрав чинності, однак, на зборах співвласники прийняли рішення провести підрахунок голосів за статутом в редакції 2025 року, тобто встановили інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, що, у свою чергу, не суперечить положенням п. 3.7 статуту ОСББ в редакції 2020 року.
Згідно з п. 3.11 статуту в редакції 2020 року рішення загальних зборів, прийняте відповідно до цього статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.
Відповідно до п. 3.11 статуту в редакції 2025 року повідомлення про прийняті загальними зборами об'єднання рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення загальних зборів об'єднання або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), вивішуються в місцях загального користування на дошках оголошень у кожному під'їзді будинку.
Судом першої інстанції встановлено, що після підрахунку голосів відповідач розмістив інформацію про прийняті на загальних зборах рішення на дошках оголошень у кожному під'їзді будинку та повідомив співвласників під особистий підпис, у зв'язку з чим позивачка була обізнаною про прийняті рішення, що останньою не заперечено та не спростовано.
Пунктом 3.17 статуту в редакції 2020 року визначено, що для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об'єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Ревізійна комісія (ревізор) обирається строком на 3 роки, якщо інший строк не визначено загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження ревізійної комісії (ревізора) чи окремих членів ревізійної комісії.
Як слідує з пояснень відповідача, перед загальними зборами співвласників члени ревізійної комісії повідомили правління ОСББ про небажання бути у складі ревізійної комісії. У свою чергу, правління проінформувало співвласників щодо необхідності обрання нового складу ревізійної комісії, однак, співвласники не висунули жодних кандидатур, у зв'язку з чим загальними зборами не було обрано та затверджено членів ревізійної комісії.
Разом з тим, законодавством не встановлено, що відсутність звіту ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає автоматичне визнання рішення загальних зборів та рішення правління недійсними.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що на порядок денний засідання правління ОСББ 29.03.2025 винесено питання про припинення повноважень голови правління та обрання голови правління.
На засіданні правлінням прийняті рішення про припинення повноважень (звільнення) голови правління ОСББ ОСОБА_2 з 29.03.2025 та обрання головою ОСББ ОСОБА_13 з 31.03.2025.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2023 у справі №127/9479/21 зауважив на тому, що факт припинення повноважень керівника, як посадової особи, законодавець пов'язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДР. Відомості, які містяться в ЄДР про керівника, в силу приписів ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Поки змін до реєстру не внесено, голова правління формально вважається таким, що виконує роботу за своєю посадою. Належним доказом припинення повноважень голови правління можуть бути: рішення про обрання нового складу правління (до якого не входить колишній голова правління) та обрання нового голови правління; внесені до ЄДР відомості про призначення нового керівника, адже внесення відомостей про нового керівника на підставі прийнятих чинних рішень свідчить про фактичне припинення повноважень попереднього керівника, без юридичного його оформлення у встановленому законом порядку. Датою припинення повноважень особи, як попереднього голови правління, буде дата внесення відповідного запису до ЄДР про нового керівника.
Отже, як вірно виснував суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, датою припинення повноважень ОСОБА_2 , як попереднього голови правління ОСББ, є дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про нового керівника, а саме 31.03.2025.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 мала повноваження на підписання як протоколу правління від 29.03.2025, так і статуту ОСББ у новій редакції, а твердження позивачки в цій частині правомірно відхилені судом першої інстанції.
Щодо порушення права співвласників на комунікацію з правлінням ОСББ (відсутність зворотного зв'язку у месенджері «Viber»), то суд зазначає, що ані Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ані статутом відповідача як в редакції 2020 року, так і в редакції 2025 року, не встановлено, що саме через месенджер «Viber» правління ОСББ зобов'язане здійснювати комунікацію зі співвласниками. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачка через свого представника зверталася до правління з адвокатським запитом, на який отримала запитувані документи та інформацію. Тому безпідставними є твердження останньої про відсутність комунікації між правлінням ОСББ та співвласниками.
Поряд з цим, твердження позивачки про порушення прав багатьох інших співвласників в кількості 55 осіб, які підписали вимогу від 10.03.2025 щодо проведення загальних зборів шляхом особистої присутності співвласників, також не беруться до уваги, адже вимоги позивачки мають бути спрямовані на захист саме її індивідуальних прав як співвласника, а не на захист інших співвласників будинку, оскільки кожен співвласник самостійно несе відповідальність за реалізацію свого права на захист. Крім того, позивачкою не надано до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували звернення інших співвласників ОСББ до суду з метою захисту їх прав внаслідок прийнятих на загальних зборах 22.03.2025 та засіданні правління 29.03.2025 рішень.
Як наслідок, відповідачем дотримано процедуру проведення письмового опитування згідно з нормами ч. 16 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (у редакції, чинній на час проведення спірних загальних зборів), а також підрахунку голосів та оформлення результатів відповідного голосування.
При цьому, позивачка не навела жодних аргументів щодо того, яким саме чином прийняті на загальних зборах 22.03.2025 та засіданні правління 29.03.2025 рішення порушують її права як співвласника. Жодних заперечень щодо рішень про припинення повноважень голови правління, кандидатури нового голови правління, визначення порядку сплати, переліку та розмірів щомісячних внесків і платежів співвласників тощо ОСОБА_17 суду не надала. Незгода позивачки з новою редакцією статуту від 2025 року фактично зводиться до того, що в останньому не передбачена можливість комунікації співвласників через месенджер «Viber», натомість інших заперечень щодо статуту у новій редакції позивачка не навела.
Крім того, після повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів та отримання нею листа опитування, остання не проголосувала за жодне з питань, включених до порядку денного. Суд зазначає, що брати участь у письмовому опитуванні чи ні залежить виключно від волевиявлення позивачки, яким, як свідчать матеріали справи, остання не скористалася.
Отже, оскільки оспорювані рішення загальних зборів прийнято більшістю голосів, з дотриманням процедури проведення загальних зборів та за наявності кворуму на загальних зборах, відсутні підстави для визнання їх недійсними.
Також відсутніми є підстави для визнання недійсними рішень правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вербицького 14В», оформлених протоколом від 29.03.2025, оскільки останні прийняті у відповідності до законодавства та статуту ОСББ.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
У постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Таким чином, з огляду на необхідність врахування балансу інтересів співвласників та самого ОСББ, межі втручання суду у діяльність об'єднання та надану судом оцінку питанню наявності/відсутності порушеного права позивачки, відсутні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів та рішень правління відповідача.
Враховуючи, що вимога про скасування реєстраційної дії та запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000651070002032476 від 31.03.2025 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів., Гончар Г.В., Приватний нотаріус Гончар Г.В.» є похідною від вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості наведеної вимоги позивачки.
Як наслідок, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявленого позову в повному обсязі.
Отже, доводи апеляційної скарги позивачки з приводу того, що оскаржуване рішення ухвалене за умов нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, спростовуються встановленими вище обставинами, а тому колегією суддів відхиляються.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі №910/6266/25 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржницю.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі №910/6266/25 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 21.01.2026.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов