Справа № 638/797/26
Провадження № 1-кп/638/1269/26
20 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Кропивницький, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, раніше не судимого, на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який обіймав посаду водія другого мінометного взводу другої мінометної батареї першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
установив:
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі, а ОСОБА_3 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Клопотання обґрунтоване тим, що солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, обіймаючий посаду водія другого мінометного взводу другої мінометної батареї першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 16.10.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), самовільно, без дозволів командирів залишив місце служби - місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), поїхав у невідомому напрямку, перебував поза місцем служби, обов'язки з військової служби за посадою не виконував, поза місцем служби у медичні установи України не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, час проводив на власний розсуд.
19.12.2025 солдат ОСОБА_3 прибув до приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, повідомив про себе і вчинений ним злочин, а також про бажання виконувати обов'язки військової служби.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 з 16.10.2024 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) до 19.12.2025 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього.
Судом ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав обвинуваченому зрозумілі. ОСОБА_3 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, необхідність виконання ним свого обов'язку щодо захисту Батьківщини, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Так, відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом.
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд, своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2025 року № 79672 останній надає згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
Враховуючи, що ОСОБА_3 добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода керівника з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України. ОСОБА_3 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_2 - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2024 за № 6202417002008060 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Зобов'язати ОСОБА_3 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили поновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 20 січня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1