Справа №: 398/5694/25
провадження №: 2/398/545/26
Іменем України
"19" січня 2026 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Петренко С.Ю.,
за участю секретаря судових засідань Шаповал Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гулян Яніна Вікторівна, до Олександрійської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гулян Яніна Вікторівна, звернулася до суду з позовною заявою до Олександрійської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті відрилася спадщина, яка складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належав йому як спадщина прийнята, але не оформлена ним після смерті його матері та її бабусі - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він був зареєстрований та постійно проживав на момент смерті. Також вказала, що позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька. Інших спадкоємців, які б заявляли свої вимоги відносно спадкового майна, немає, та спадкова справа не заводилася і спадщина відповідно ніким іншим не прийнята. У зв'язку з тим, що у позивача виникла необхідність в оформленні цієї спадщини, в чому їй було відмовлено листом приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Школи О.М. від 10.07.2025 у зв'язку з пропуском строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.
На час смерті батька позивач перебувала у Німеччині, куди виїхала ще 23.11.2022 р. у зв'язку з бойовими діями на території України. З того часу і до 26.06.2025 р. вона постійно перебувала за межами України. Зазначила, що її батьки давно розлучені та разом не проживали, то ж про смерть батька вона не знала і у зв'язку з цим на похорон не могла приїхати. Про його смерть дізналася вже після закінчення встановленого законом 6 місячного строку. Після чого тривалий час не могла приїхати, так як в процесі оформлення перебували її документи щодо статусу проживання в Німеччині, в період якоговона не мала права виїжджати за межі цієї країни, і які остаточно були оформлені 07.05.2025 р. Тому вважає, що нею з поважних причин пропущений шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини після смерті її батька.Просить суд визначити додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття цієї спадщини.
Ухвалою суду від 05.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та витребувано від Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд повно та всебічно дослідивши подані письмові докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 26.07.2024 Олександрійським відділом ДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.7).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження від 10.07.2025 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька: ОСОБА_4 , про матір: ОСОБА_3 (а.с.17).
Згідно з копією свідоцтва про смерть (повторно) серії НОМЕР_2 , видане 09.07.2025 Олександрійським відділом ДРАЦСв Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Відповідно до архівної довідки КП «ОМБТІ»№ 729 від 19.08.2025 право власності на будинок по АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_3 .
Як вбачається з довідки голови квартального комітету № 44 Неілко С.А. від 29.07.2025 № 78 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її смерті за вищевказаною адресою постійно проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_2 (а.с.10).
Згідно з довідкою голови квартального комітету № 44 Неілко С.А. від 29.07.2025 № 79 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент його смерті за вищевказаною адресою з ним ніхто не проживав (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , видане 13.04.2001 відділом реєстрації актів громадянського стану Олександрійського міського управління юстиції, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 (а.с.16).
Згідно з паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 Спиця ОСОБА_6 виїхала з України 23.11.2022 р., а повернулася до України 26.06.2025 р., що також підтверджується листом Державної прикордонної служби України № 19/68865-25-Вих від 26.08.2025 (а.с.18-20).
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Школи О.М. від 10.07.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини та має право звернутися до суду щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.6).
Згідно з листом Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 30.10.2025 № 1567/01-16 (а.с.42), Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 30.10.2025 № 83080899 (а.с.43), Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 30.10.2025 № 83080910 (а.с.44), спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась і за вказаними параметрами інформація відсутня.
Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Зі змісту п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкодавця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15 зроблено висновок, що: «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі №756/957/18 (провадження №61-5590св21) вказано, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька - ОСОБА_2 , пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що головним чином, походить від англійського терміну «legitimateexpectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).
Суд враховує принцип легітимних очікувань, який пов'язаний з розширеним тлумаченням поняття «майно», зокрема, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя, наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Рішення ЄСПЛ у справі «Копецький проти Словаччини» (заява №44912/98, п.52).
Водночас, цивільне законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Судом встановлено, що до звернення позивачем спадкова справа після померлого не заводилась, що свідчить про те, що інші спадкоємці, які б претендували на спадщину, відсутні.
Відповідно до ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини, крім позивача, іншими особами подані не були.
Територіальна громада не заперечує права позивача на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Позивач має право на спадщину після смерті ОСОБА_2 як спадкоємець за законом.
Суд приймає до уваги, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних і об'єктивних причин, так як її батьки були розлучені і разом не проживали, то про смерть батька вона дізналася згодом, коли знаходилась за кордоном довготривалий час, у зв'язку з цим її розділяла велика відстань від місця знаходження спадкового майна, що стало причиною пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.
При цьому, факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і слід визначити строк, у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців, і таким достатнім строком є два місяця, перебіг якого рахується після набрання рішенням законної сили.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Керуючись ст.3, 12, 81, 141, 200, 206, 265 ЦПК України та ст.1270, 1272 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гулян Яніна Вікторівна, до Олександрійської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , додатковий строк 2 (два) місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Олександрійська міська рада, місцезнаходження: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 59,ЄДРПОУ 33423535.
Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО