79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" січня 2026 р. Справа №926/3440/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Постолатій В.Р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Органік Ескарго» від 10.11.2025 (вх. №ЗАГС 01-05/3291/25 від 11.11.2025)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2025 (суддя С. Гушилик) про повернення позовної заяви
у справі № 926/3440/25
за позовом Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області, с. Кельменці в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради Дністровського району Чернівецької області,м. Новояворівськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Органік Ескарго» (надалі -ТОВ “Органік Ескарго» ) с. Торчин
про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації та повернення майна у комунальну власність
з участю представників учасників процесу:
прокуратура: не з'явились;
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
Дністровська окружна прокуратура Чернівецької області в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради Дністровського району Чернівецької області звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ “Органік Ескарго» про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту малої приватизації від 25.07.2024 та повернення майна у комунальну власність, а саме: виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 835,1 кв.м, який знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, м-н “Промисловий», б.51, корп.1.
В обґрунтування позовних вимог прокурор покликається на те, що 25.07.2024 між Новодністровською міською радою Дністровського району Чернівецької області та ТОВ “Органік Ескарго» укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, який розташований за адресою: Чернівецька обл., Дністровський р-н, м. Новодністровськ, мікрор. “Промисловий», б.51, корп.1. В порушення умов п.5.3.3 договору, відповідач не уклав договору оренди земельної ділянки під об'єктом в десятиденний термін з моменту укладення договору купівлі-продажу майна, відтак, прокурор звернувся до суду в інтересах позивача з вимогою про розірвання такого договору та повернення майна у комунальну власність.
28.10.2025 разом із відзивом на позов ТОВ «Органік Ескарго» подало зустрічну позовну заяву до Новодністровської міської ради про визнання недійсним пункт 5.3.3 договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, який посвідчений 25.07.2024 приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Банковською О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1122; визнання укладеним договору оренди землі від 10.09.2025, а саме - земельної ділянки з кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 в редакції протоколу розбіжностей від 10.09.2025 з видаленням пунктів 4., 14. та 28.9. з тексту договору.
ТОВ “Органік Ескарго» в обґрунтування зустрічного позову зазначило, що встановлений десятиденний строк на укладення договору оренди неможливо дотриматись в будь-якому випадку, так як прийняття рішення сесією Новодністровської міської ради VIІІ скликання Дністровського району Чернівецької області відбувається не раніше як за місяць, при чому, проєкт порядку денного сесії Ради формується не пізніш як за два тижні до дати початку сесії ради. Зазначає, що товариство сумлінно виконало свій обов'язок і в день укладення оскаржуваного договору подало заяву від 25.07.2024 про надання земельної ділянки в оренду, проте Новодністровська міська рада несумлінно виконала свої зобов'язання та не своєчасно прийняла рішення про надання землі в оренду.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2025 у справі № 926/3440/25 повернуто зустрічну позовну заяву (вх. №3637 від 28.10.2025) та додані до неї документи ТОВ «Органік Ескарго».
Ухвала мотивована тим, що зустрічний позов жодним чином не є взаємопов'язаний з первісним ані предметом позову, ані його підставою. Вказує, що дані позови виникли з різних правовідносин, вимоги за зустрічним і первісним позовами ніяким чином не можуть зараховуватись і відповідно недоцільно розглядати дані позови, оскільки це утруднить розгляд справи.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ «Органік Ескарго» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2025 у справі № 926/3440/25 про повернення зустрічного позову скасувати, як таку що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що і первісний і зустрічний позов стосуються одного і того ж самого договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, який посвідчений 25.07.2024 приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Банковською О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1122. Вказує, що прокурор просить розірвати договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, у зв'язку з невиконанням п.5.3.3. договору, а ТОВ «Органік Ескарго» просить визнати недійсним п. 5.3.3., відтак вважає, що такі вимоги є взаємопов'язаними. Також звертає увагу на те, що прокурор просить розірвати договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації так як не укладений договір оренди, а ТОВ “Органік Ескарго» просить визнати укладеним договір оренди. Вважає, що висновки суду є передчасними та суперечать обставинам справи.
Прокурор та позивач не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченого ст. 263 ГПК України.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Органік Ескарго» від 10.11.2025 на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2025 у справі № 926/3440/25 із застосуванням розумних строків розгляду справи. Розгляд справи призначено на 13.01.2026.
Сторони належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 05.12.2025, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, які наявні в матеріалах справи.
13.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника скаржника надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Враховуючи те, що клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, судова колегія постановила розглядати справу за наявними у ній матеріалами.
При ухваленні постанови колегія враховує таке.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку взаємопов'язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 180 ГПК України).
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
- обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог , строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
- задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.
У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Отже, враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову за позовною заявою Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради Дністровського району Чернівецької області є розірвання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 25.07.2024 та зобов'язання ТОВ «Органік Ексагро» повернути Новодністровській міській раді Дністровського району виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 835,1 кв. м. який знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, мікрорайон «Промисловий», будинок №51, корп. №1, який переданий на виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 25.07.2024 за №1122 шляхом підписання з Новодністровською міською радою Дністровського району Чернівецької області акту приймання-передачі у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсн6им договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна від 18.10.2018 за №1331 (а.с.1-8).
В свою чергу, предметом зустрічного позову ТОВ «Органік Ескарго» до Новодністровської міської ради є визнання недійсним п. 5.3.3. договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 25.07.2024, який посвідчений приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Банковською О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1122 та визнання укладеним договір оренди землі від 10.09.2025, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7310600000:01:019:0040 в редакції протоколу розбіжностей від 10.09.2025 з видаленням пунктів 4., 14 та 28.9 з тексту договору.
Підставою для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 25.07.2024 та зобов'язання повернути майно прокурором визначено те, що відповідачем не виконано п.5.3.3. договору, згідно якого такий мав укласти договір оренди земельної ділянки під об'єктом в десятиденний термін з моменту укладення договору купівлі-продажу майна. Відтак, прокурор на підставі п.9.2. договору просить розірвати такий договір в судовому порядку.
В свою чергу, ТОВ «Органік Ексагро» за зустрічним позовом вважає, що п.5.3.3. договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 25.07.2024 є недійсним, так як суперечить положенням статей 1, 20, 24, 26, 52 регламенту Новодністровської міської ради VIII скликання Дністровського району Чернівецької області, частинам 1-2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 19 Конституції України.
Отже, колегія суддів зазначає, що прокурор обґрунтовує свій позов саме фактом невиконання відповідачем п.5.3.3. оскаржуваного договору, відтак правильним є покликання скаржника на те, що визнання такого пункту за наявності правових підстав недійсним виключить правові підстави для задоволення первісного позову.
Разом з тим, зустрічна позовна вимога про визнання договору оренди укладеним є додатковою вимогою, яка може бути розглянута в контексті справи.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови виникли з одних і тих же обставин, є взаємопов'язаними та їх позовні вимоги є взаємовиключними, так як задоволення зустрічного позову може виключити повністю задоволення первісного позову.
Відтак, обидва позови є взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що доцільність розгляду таких позовів в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень.
Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.
Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати: - вимогу оперативного розгляду справи; - вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №923/398/14, від 30.01.2019 у справі №912/2185/16(912/3192/17), від 28.11.2022 у справі №907/749/19.
Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував положення ст. 180 ГПК України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і мотиви зустрічного позову, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, судом першої інстанції було не правильно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Органік Ескарго» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суд Чернівецької області від 31.10.2025 у справі № 926/3440/25 скасуванню.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Органік Ескарго» від 10.11.2025 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 31.10.2025 у справі №926/3440/25 про повернення зустрічного позову скасувати та передати зустрічну позовну заяву ТОВ «Органік Ескарго» від 27.10.2025 на розгляд до Господарського суду Чернівецької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук