19 січня 2026 року
справа № 619/4354/25
провадження № 22-ц/818/1877/26
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого Пилипчук Н.П.
суддів Маміної О.В., Яцини В.Б.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Дергачівського районного суду м. Харкова від 13.11.2025 року позовні вимоги задоволено.
На вказане судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою у зв'язку з перебуванням на військовій службі у складі ЗСУ.
Обговоривши доводи заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з насутпного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану",Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 N 389-VIII(далі -Закон N 389-VIII).
Відповідно достатті 1 Закону N 389-VIIIвоєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статей 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.91 №1934-XII(далі -Закон N 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону N 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування ж Збройних Сил України визначаєтьсястаттею 5 Закону N 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 N 2232-XII(далі -Закон N 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону № 2232-XII.
Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана з фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) за змістом якої перебування сторони у справі складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій є підставою для зупинення провадження у справі до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналіз таких нормативно-правових актів таких як Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII(далі - Закон № 389-VIII),Закон України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII,Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII та Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»(далі - Указ) дає підставу дійти висновку, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.
У зв'язку з цим з оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.
Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.
Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25)
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 09 грудня 2025 року № 10910/90, рекрут ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі за контрактом.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 339 від 27.11.2025 рекрут ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу частини.
Відповідачем надано належні та допустимі докази того, що він перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, що є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 222, 251, 253 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_2 про зупинення апеляційного провадження у справі задовольнити.
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 листопада 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Технофінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді: О.В. Маміна
В.Б. Яцина