Справа №639/310/26
Провадження №4-с/639/3/26
20 січня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича,-
До Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся зі скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича згідно якої просив суд: за судовим розглядом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. на постанову про відкриття провадження №79885683 від 26.11.2025 скасувати.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів скарги приватним виконавцем виконавчого округу харківської області Семендяєвим О.С. 26.12.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79885683 на підставі виконавчого листа виданого 23.12.2025 Новобаварським районним судом міста Харкова. Так, відповідно до ч. 3 ст. 448 ЦПК України скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Згідно ч.4. ст. 448 ЦПК України, до скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вимог вищевказаного закону при оскарженні дій державного (приватного) виконавця учасниками справи є боржник, стягувач та державний (приватний) та інші заінтересовані особи.
В свою чергу, ОСОБА_1 у скарзі не зазначено учасників справи.
Суд не повинен самостійно визначати склад учасників скарги та з власної ініціативи повідомляти їх. Склад учасників скарги впливає на право бути обізнаним про рішення суду та можливість його оскарження.
З врахуванням викладеного, заявнику слід уточнити суб'єктний склад сторін спору про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного (приватного) виконавця чи іншої посадової особи ДВС, зазначити повне найменування усіх заінтересованих осіб та їх місцезнаходження, індекс, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також, Верховний Суд зробив правовий висновок у постанові від 14.11.2018 у справі №761/9285/17, що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Тобто відповідно до вказаної норми скаржник повинен додати до скарги докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), якими з огляду на ст. 450 ЦПК України є стягувач, боржник і державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Однак, подаючи скаргу ОСОБА_1 не додав до неї доказів направлення скарги іншим учасникам справи.
Крім того, як вбачається з тексту скарги, заявником ОСОБА_1 не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, за яким подана скарга.
Також, як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. від 26.11.2025 про відкриття виконавчого провадження №79885683.
Разом з цим, до матеріалів скарги долучено постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. від 26.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №79885683.
Отже, скаржнику необхідно конкретизувати свої вимоги щодо дати винесення оскаржуваної постанови.
Також, за приписами ст.449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою 15.01.2026.
В свою чергу, оскаржувану постанову приватного виконавця від 26.12.2025 - отримав 06.01.2025.
Отже, ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк для звернення до суду з даною скаргою.
Прицьому, скаржником клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду не надано.
Однак, у скарзі ОСОБА_1 не просиввизнати поважними причини пропущення процесуального строку на звернення до суду та поновити їй пропущений процесуальний строк на звернення до суду.
Частиною 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В постанові Верховного Суду України від 21 квітня 2020 року у справі №924/251/19 вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_11 проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Отже, скаржнику потрібно звернутись до суду з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду зі скагою, зазначивши поважність причин пропущеного строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Враховуючи вищевикладене, скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича повернути скаржнику без розгляду.
Керуючись ст. 126, 127, 353, 354, 447, 448, 449, 450 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича - повернути скаржнику без розгляду. Роз'яснити, що особи, заяви яких повернено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для повернення заяви без розгляду, мають право звернутися до суду повторно. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 20.01.2026
Суддя В.В. Труханович