Справа №403/19/26 провадження № 2/403/252/26
про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2026 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву прокурора - керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, подану в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах: Устинівської селищної ради та Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, до відповідача ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки,
Прокурор - керівник Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської селищної ради та Компаніївської селищної ради звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про: 1) розірвання договору оренди водних об'єктів, укладеного 07 серпня 2020 року між Кіровоградською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , предметом якого є ставок площею 6,0305 га, розташований на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області в межах земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3522881600:02:000:7502 площею 5,2116 га для рибогосподарських потреб, та на території Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області в межах земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 3535882000:02:000:7501 площею 5,9498 га для рибогосподарських потреб; 2) зобов'язання відповідача ОСОБА_1 повернути зазначені вище земельні ділянки водного фонду Устинівській та Компаніївській територіальним громадам в особі відповідних селищних рад.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вимоги до змісту позовної заяви та документів, що додаються до неї, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана прокурором позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не містить зазначення доказів, що підтверджують наявність обставин, якими прокурор обгрунтовує подання в порядку виключної підсудності позовної заяви до Устинівського районного суду Кіровоградської області, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, пред'явлений до суду позов стосується розірвання договору оренди водних об'єктів - водойми площею 6,0305 га, розташованої в межах двох земельних ділянок з кадастровим номером: 3522881600:02:000:7502 площею 5,2116 га (на даний час територія Устинівської селищної ради) та з кадастровим номером 3525882000:02:000:7501 площею 5,9498 га (на даний час територія Компаніївської селищної ради) та повернення цих земельних ділянок відповідним територіальним громадам.
Разом з тим, в договорі оренди водних об'єктів зазначені наступні земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером: 35225881600:02:000:7502 (за межами Брусівської сільської ради Устинівського району) та земельна ділянка з кадастровим номером: 3522882000:02:000:7501 (за межами Коротяцької сільської ради Компаніївського району).
Одночасно з цим, додані до позовної заяви копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосуються наступних земельних ділянок: 1) земельної ділянки з кадастровим номером: 3525881600:02:000:7502 площею 5,2116 га та з кадастровим номером: 3522882000:02:000:7501 площею 5,9498 га.
Отже, об'єкти нерухомого майна - дві земельні ділянки знаходяться на території двох різних селищних рад, на які поширюється юрисдикцція двох судів: Устинівського районного суду Кіровоградської області та Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
На обгрунтування пред'явлення позову саме до Устинівського районного суду Кіровоградської області прокурором зазначені: нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3522881600:02:000:7502, яка визначена в п.5 договору оренди від 07 серпня 2020 року (99027,00 грн.), та яка є вищою від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розташованої на території Коротяцької сільської ради Компаніївського району (93317,00 грн.), а також наявність електронних повідомлень про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру щодо нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (див. постанову Верховного Суду від 27 січня 2025 року у справі №615/2230/23) тягар доказування вартості майна несе позивач у справі.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закону) об'єктами оцінки є, крім іншого, є земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
За змістом ст.5 Закону грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, крім іншого, для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Отже, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки та вартість земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав та обов'язків, не є тотожними поняттями.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються, крім іншого, об'єкти в матеріальній формі. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
До випадків, коли проводиться оцінка майна належить необхідність захисту сусіпльних інтересів (ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні»).
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
При цьому зазначена в договорі оренди водних об'єктів нормативно-грошова оцінка двох земельних ділянок не може бути належним доказом на підтвердження їх дійсної (ринкової) вартості як об'єктів нерухомого майна на дату звернення до суду.
З огляду на викладене, прокурором не було зазначено в позовній заяві та не було додано до неї доказів на підтвердження вартості двох земельних ділянок, з приводу яких ним пред'явлено позов, яка б була визначена відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та з якої б вбачалась більша вартість земельної ділянки, розташованої на території Устинівської селищної ради.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду першої інстанції, як компетентного та належного суду у кожній конкретній справі.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (зокрема, загальної, альтернативної).
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З огляду на викладене, відсутність визначеної відповідно до закону вартості двох земельних ділянок перешкоджає відкриттю провадження у справі з дотриманням правил виключної підсудності, передбаченої ч.1 ст.30 ЦПК України.
Отже, з метою визначення в порядку виключної підсудності Устинівському районному суду Кіровоградської області поданого прокурором позову та дотримання європейських стандарів права особи на розгляд справи повноважним судом, прокурору для усунення недоліку поданої ним позовної заяви необхідно надати до суду докази вартості (зокрема, звіт про оцінку) двох земельних ділянок, як об'єктів нерухомого майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером: 3525881600:02:000:7502 площею 5,2116 га та земельної ділянки з кадастровим номером: 3522882000:02:000:7501 площею 5,9498 га.
Також прокурору необхідно привести у відповідність кадастрові номери земельних ділянок, зазначених ним у поданій до суду позовній заяві, тим кадастровим номерам земельних ділянок, які зазначені у договорі оренди водних об'єктів та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.
Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, прокурору необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву прокурора - керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, подану в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних правовідносинах: Устинівської селищної ради та Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, до відповідача ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки, залишити без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити прокурору, що у разі виконання ним вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя С.Ю.Атаманова