Іменем України
Справа №133/3281/25
20.01.2026 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятин кримінальне провадження № 12025020230000313 від 04.08.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
У порушення вимог ст. 3, 17, 28, 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 03.08.2025 близько 23:00 години, наряд «ЮНКЕР-351» батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області у складі командира роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідального по БПП, старшого інспектора ГБДР батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхали на маршрут патрулювання, Хмільницького району, Вінницької області, для перевірки несення служби нарядів БПП. Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Цього ж дня, близько 23:45 години, поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зайшли до приміщення магазину «АТБ», який розташований по вулиці Пилипа Орлика, 12, в м. Козятин, Хмільницького району, та прямуючи до виходу з приміщення, помітили сержанта ОСОБА_4 , який перебуваючи в стані спяніння, почав висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції. Поліцейським ОСОБА_6 було висунено вимогу припинити хуліганській дії, на яку сержант ОСОБА_8 відреагував агресивно, та почав вимагати пред'явити поліцейським службове посвідчення та при цьому наніс один удар правою рукою по обличчю поліцейського ОСОБА_6 , спричинивши останньому відповідно до висновку експерта легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій виличній ділянці.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Судом дії ОСОБА_8 кваліфікуються за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Психічне ставлення обвинуваченого до діяння, винним у вчиненні якого він визнається судом. Позиція сторони захисту та обвинувачення.
В суді обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків визнав беззаперечно та у повному обсязі.
Щодо міри покарання просив суд суворо не карати. Врахувати всі обставини справи, а також те, що він з 2014 року проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, звільнившись 02.12.2025 року. За час служби брав участь у бойових діях на найскладніших напрямках, зокрема: м. Щастя, Піски, Бахмут, Вугледарський напрямок, Донецький аеропорт та інших. Має численні бойові поранення та контузії, а також відзначений державними й відомчими нагородами за заслуги перед Батьківщиною.
В судовому засіданні прокурор просив суд визнати обвинуваченого винуватим та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення ст. 75, 76 КК України, встановивши іспитовий строк терміном 1 рік.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 просив застосувати суд мінімальний строк визначений у санкції ч. 2 ст. 345 КК України та врахувати характеристику обвинуваченого, його життєві обставини, наявність трьох малолітніх дітей.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також обсяг доказів, які досліджувались судом на підтвердження пред'явленого обвинувачення
Дані фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються та підтверджуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 , який повністю визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив вищевикладені обставини вчинення кримінальних правопорушень.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 показав, що дійсно 03.08.2025 близько 23:45 години, поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зайшли до приміщення магазину «АТБ», який розташований по вулиці Пилипа Орлика, 12, в м. Козятин, Хмільницького району, де також перебував і він.
Між останніми виник конфлікт і він, перебуваючи в стані сп'яніння, почав висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, неправильно відреагувавши на зауваження. Поліцейським ОСОБА_6 було висунено вимогу припинити хуліганській дії, але обвинувачений відреагував агресивно, та почав вимагати пред'явити поліцейським службове посвідчення, при цьому наніс один удар правою рукою по обличчю поліцейського ОСОБА_6 ..
Свої дії пояснює важким психоемоційним станом, пов'язаним із проходженням військової служби.
Встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального правопорушення та правову кваліфікацію не оспорює.
Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву від 16.09.2025, в якій просив проводити судовий розгляд без його участі, щодо проведення скороченого судового розгляду не заперечував, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
За викладених обставин та за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 правильно розуміє зміст інкримінованого йому та визнаних ним обставин вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію такого кримінального правопорушення і така позиція обвинуваченого є добровільною, суд вважає поза розумним сумнівом доведеною винуватість останнього у пред'явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні за вищевикладених обставин умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків визнав беззаперечно та у повному обсязі.
Мотивування призначення покарання
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, відомості про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності притягується вперше, є не судимим, має на утриманні трьох малолітніх дітей, потерпілий претензій матеріального та морального характеру немає, при цьому скоїв кримінальне правопорушення будучи в стані алкогольного сп'яніння.
Як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість, у скоєному щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим та запевняв суд про не допущення подібної поведінки в майбутньому, свої дії пояснив важким психоемоційним станом, пов'язаним із проходженням військової служби.
Суд враховує, що обвинувачений з 2014 року проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, звільнившись 02.12.2025 року. За час служби брав участь у бойових діях на найскладніших напрямках, зокрема: м. Щастя, Піски, Бахмут, Вугледарський напрямок, Донецький аеропорт та інших. Має численні бойові поранення та контузії, а також відзначений державними й відомчими нагородами за заслуги перед Батьківщиною.
На обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, має стійкі соціальні зв'язки (постійне місце проживання, дружину та трьох малолітніх дітей), позитивно характеризується за місцем свого проживання: з сусідами не конфліктує, за місцем проживання громадський порядок та тишу не порушує, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та перебування на його утриманні малолітніх дітей.
З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 та конкретних обставин справи, а саме: вчинення злочину вперше, перебування на його утриманні малолітніх дітей, щире каяття, наявності декількох пом'якшуючих покарання обставин, позиції прокурора, потерпілого та сторони захисту, суд вважає за можливе та доцільне призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України, у виді позбавлення волі.
З огляду на конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до обвинуваченого ст.ст.75 КК України, на підставі якої звільняє від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків згідно зі ст.76 того ж Кодексу.
Рішення про відшкодування процесуальних витрат
Відповідно до матеріалів обвинувального акту витрати на проведення судових експертиз відсутні.
Рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили
Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час строком до 29.11.2025, який прокурором продовжено не було.
Підстав для обрання запобіжного заходу судом не встановлено.
Рішення щодо речових доказів, документів та заходів забезпечення кримінального провадження
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі, а саме: DVD диски з вмістом відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, вилученого з БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП в м. Козятин та з відеозаписами з камер відеоспостереження, приміщення магазину ТОВ «АТБ Продукти -1297» - слід зберігати в матеріалах справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (рік) 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання час перебування під вартою з 04.08.2025 по 05.08.2025 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази у справі після набрання вироком законної сили, а саме: DVD диски з вмістом відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, вилученого з БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП в м. Козятин та з відеозаписами з камер відеоспостереження, приміщення магазину ТОВ «АТБ Продукти -1297» - зберігати в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9