Справа № 344/806/26
Провадження № 1-кп/344/759/26
про закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду
19 січня 2026 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши на підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Судом встановлено, що дане провадження підсудне Івано-Франківському міському суду, підстав для закриття провадження або його зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що є всі правові підстави призначити по даному кримінальному провадженню судовий розгляд на підставі обвинувального акта, відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України.
Крім цього, в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , у зв'язку із наявністю ризиків, які передбачені ст.177 КПК України.
Потерпіла заперечила щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник також заперечив щодо клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 . Просив суд відмовити в задоволенні клопотання, змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на більше м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з електронними засобами контролю.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Згідно вимог ст.315 ч.3 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Суд. вислухавши думку учасників кримінального провадження вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 18 грудня 2025 року включно, в подальшому вирішувалось питання про продовження вищезазначеного запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
У відповідності до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Суд враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, і наявні ризики, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: п.1 - можливість переховуватися від суду, п.3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також п.5 - вчинити інще кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому, враховуючи вищенаведені ризики та характеризуючі дані обвинуваченого та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід саме у виді тримання під вартою без визначенням розміру застави на строк до шістдесяти днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177-179, 183, 184, 194-196, 314-316, 331 КПК України, суд, -
Призначити кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Івано-Франківського міського суду, зал №19, на 27 січня 2026 року о 13-30 год., з викликом учасників судового провадження.
Доручити представнику персоналу органу пробації Івано-Франківського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , яку необхідно подати суду до 05 лютого 2026 року.
Затвердити, сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_6 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2025 року у виді тримання під вартою без визначення розміру застави - продовжити до 19 березня 2026 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7