05.01.2026 Єдиний унікальний номер 205/17131/25
про забезпечення позову
05 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Остапенко Н.Г., розглянувши заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Гречки Елли Анатоліївни в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову,-
14.11.2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов позов заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Гречки Елли Анатоліївни в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про витребування земельної ділянки.
Ухвалою судді від 05.01.2026 року, після усунення недоліків, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Разом з позовом надійшла заява заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Гречки Елли Анатоліївни в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову. У заяві просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 1423983300:05:000:1287, що знаходиться за межами населених пунктів на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи 04340493, місцезнаходження юридичної особи: 87400, Донецька обл., Маріупольський район, смт. Мангуш, проспект Миру, будинок 72); заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423983300:05:000:1287 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049042414239).
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 може розпорядитися земельною ділянкою, що ускладнить або унеможливить виконання судового рішення щодо конфіскації земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку. Заявник вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися земельною ділянкою з кадастровим номером 1423983300:05:000:1287, без обмеження права користуваннянею, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.
Суддя, ознайомившись з матеріалами справи та заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечуються, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частин третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози невиконання рішення суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1423983300:05:000:1287 площею 2 га, яка знаходиться на території Мангушської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049042414239). Земельна ділянка перебуває в оренді ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА", код ЄДРПОУ: 34550446, до 2034 року.
Позивач звернувся з позовом про витребування вказаної земельної ділянки.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2021 року по справі № 643/12369/19, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, якщо їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна, тобто перешкода у вільному розпорядженню майном, без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Враховуючи, що відчуження спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суддя доходить висновку про наявність правових підстав для застосування заходів забезпечення позову, та, з урахуванням співмірності та адекватності заходу забезпечення позову, балансу інтересів сторін, а також суб'єкта господарювання, в оренді якого перебуває земельна ділянка, задовольнити заяву частково шляхом накладення заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423983300:05:000:1287 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049042414239).
При цьому, з урахуванням вищевикладеного, у іншій частині заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суддя -
Заяву заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області Гречки Елли Анатоліївни в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1423983300:05:000:1287 площею 2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2049042414239).
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.Г.Остапенко
.