Cправа № 750/666/26
Провадження № 1-кс/750/252/26
20 січня 2026 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024272300000512 від 23.09.2024, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Короп'є Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, командира військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
19.01.2026 прокурор Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 до початку підготовчого судового засідання звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 на 60 діб, без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Зазначив, що ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися; досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено та 19.01.2026 було скеровано обвинувальний акт до суду. Підготовче судове засідання не проведено.
Обвинувачений і його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисником подано клопотання про зміну запобіжного заходу. Захисник просить змінити раніше обраний запобіжний захід на особисте зобов'язання, поруку або домашній арешт, визначивши також заставу в сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Просив врахувати наявність у обвинуваченого тісних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, характеризуючи дані на обвинуваченого, клопотання командира військової частини про бажання взяти обвинуваченого на поруки, наявність місця роботи, визнання обвинуваченим вини.
Обвинувачений просив врахувати,що він виключений із списків військової частини, зброї немає.
Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Слідчим відділом УСБУ в Чернігівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024272300000512 від 23.09.2024.
17.11.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку п. 6 ч.1 ст. 215 КПК України.
14.08.2025 слідчим суддею Деснянського районного суду міста Чернігова було обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В подальшому слідчим суддею Деснянського районного суду міста Чернігова строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжувався, в останнє до 22.01.2026.
Досудове розслідування даного кримінального провадження закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 19.01.2026 скеровано до суду.
Дані про призначення підготовчого судового засідання відсутні.
За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 410, ч.1 ст.114-1 КК України, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, до 15 років позбавлення волі.
Слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальних правопорушеннях, вважає, що, в даному випадку наявна обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочини, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.
При продовженні запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги характер вчинених протиправних діянь, їх тяжкість, кількість епізодів, вчинення діянь в період воєнного стану; приймаються до уваги дані про особу обвинуваченого, враховано його вік, сімейний і матеріальний стан.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від суду. Крім того, останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні до їхнього допиту в ході судового розгляду з метою надання ними показань на підтвердження своєї захисної версії вчиненого діяння.
В той же час, слідчий суддя вважає, шо стороною обвинувачення не було доведено належним чином існування ризиків, передбачених п.2 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, у судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні № 11036/03 від 18.03.2008 у справі «Ладен проти Польщі», рішення суду повинно забезпечити не тільки право підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, у рішенні від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», суд зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
У рішенні від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме це встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягненню цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Судом також враховується, що ч. 6 ст. 176 КПК України визнана конституційною відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-р (ІІ) 2024 від 19.06.2024.
Відповідно до зазначеного вище рішення, слідчий суддя не позбавлений можливості застосувати інший, більш м'який, запобіжний захід, визначений Кодексом.
Відповідно до КПК України можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу. Особливий порядок застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 КПК України забезпечує суду можливість застосувати такий запобіжний захід лише на підставі вмотивованого судового рішення, як того вимагають стаття 8, ч.2 ст.29 Конституції України.
В той же час, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 25 червня 2019 7-р/2019, визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.114-1 КК України, є дискреційним повноваженням суду.
Враховуючи всі обставини справи, слідчий суддя вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання, поруку або ж домашній арешт, чи заставу, не підлягає задоволенню, зважаючи на приписи ч. 6 ст. 176 КПК України, Отже, з огляду на положення ч. 6 ст. 176 КПК України та обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, під час дії воєнного стану, є неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
У зв'язку з викладеним, клопотання прокурора є доведеним і його слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 20 березня 2026 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк закінчення дії ухвали - 20 березня 2026 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1