Провадження № 33/803/490/26 Справа № 185/14175/25 Суддя у 1-й інстанції - Кононенко Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
19 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника (в режимі відеоконференції) Башинського В.П.
потерпілого ОСОБА_2
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень та судовий збір на користь держави у сумі 605,60 гривень.
Згідно з постановою суду, 19.11.2025 о 10-00 годині, в м. Павлограді по вул. Полтавській, 71, ОСОБА_1 рухалась на транспортному засобі «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 , та, виїжджаючи з другорядної на головну дорогу на перехресті вулиць Полтавська-Озерна, не переконалась в безпечності руху, не оцінила дорожню обстановку та скоїла зіткнення з автомобілем «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. ДТП без постраждалих, чим порушила п.10.1. ПДР - інші порушення ПДР, порушення правил перестроювання, зміни напрямку руху.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді першої інстанції та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням права на захист, адміністративні матеріали поліцейськими складено упереджено, а судом першої інстанції розгляд справи проведений поверхнево, не повно, тому дане рішення суду підлягає скасуванню.
Стверджує, що судом першої інстанції не надано реалізувати їй право на захист, оскільки розгляд справи проведено за її відсутності та захисника, до суду скеровано клопотання про відкладення розгляду справи з підтверджуючими документами та клопотання про виклик свідків, проте суд розглянув справу без урахування зазначених клопотань. На думку ОСОБА_1 зазначені обставини позбавили її можливості надати суду пояснення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, які б підтвердили її невинуватість та допитати в якості свідка ОСОБА_3 , яка є очевидцем ДТП, тому вона просить долучити до справи її письмові пояснення.
Щодо самої події ДТП за змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 пояснила, що 19.11.2025 приблизно о 10-00 годині, керуючи автомобілем марки «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_3 , рухалась по вул. Озерній в м. Павлоград Дніпропетровської області, під?їхавши в цей час до перехрестя вулиць Озерна - Полтавська, зупинилась, побачила, що ні з правої сторони, ні з лівої сторони до перехрестя будь-який транспортний засіб не наближався, тому впевнившись в безпечності маневру, почала рух по перехрестю, намагаючись його перетнути прямо, але коли поїхала приблизно до центру перехрестя її автомобіль несподівано сіпнувся і двигун зупинився. ОСОБА_1 стверджує, що увімкнувши сигнал аварійної зупинки, стала приймати міри щоб завести двигун та з?їхати з перехрестя, в цей момент з нею скоїв зіткнення автомобіль марки «Nissan Note», який напевно їхав з правої сторони по вул. Полтавській, але вона його побачила безпосередньо перед зіткненням за лічені секунди.
На думку ОСОБА_1 транспортний засіб «Nissan Note» рухався дуже швидко, не менш ніж 50 км/год, проте водій мав можливість проїхати повз і не скоювати з нею зіткнення, у зв'язку з чим повністю не визнає свою провину.
Як зазначає ОСОБА_1 , озвучивши на місці працівникам патрульної поліції свою версію дорожньо-транспортної пригоди, помітила упереджене ставлення зі сторони посадових осбі, у зв'язку з чим відмовилася надати письмові пояснення безпосередньо на місці події.
На думку ОСОБА_1 суд першої інстанції обмежився формальним відтворенням змісту протокола про адміністративне правопорушення, не встановивши причинно-наслідковий зв?язок між конкретними діями апелянта та настанням дорожньо-транспортної пригоди, а також не надав оцінки діям іншого учасника ДТП, що суперечить вимогам ст. 280 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити з підстав, викладених у ній. Надала суду тотожні пояснення щодо події дорожньо-транспортної пригоди та моменту зіткнення транспортних засобів, які викладені за змістом апеляційної скарги.
Пояснила, що під час спілкування з працівниками поліції повідомила про необхідність скористатися туалетом. Поруч знаходився заклад - більярдна, до якого вона направилася. Поряд з цим приміщенням перебувала жінка, яка повідомила їй, що була очевидцем події дорожньо-транспортної пригоди та має намір надати відповідні пояснення. Зазначена особа залишила свої контактні дані для подальшого зв'язку.
Просила долучити до матеріалів справи висновок експертного дослідження від 14.01.2026 №ЕД-19/104-26/1253-ІТ.
Захисник у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зауважив, що суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 надати пояснення у судовому засіданні у зв'язку з чим сторона захисту вимушена була звернутися до експертної установи. Просив врахувати висновки експертного дослідження, відповідно до якого ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні порушення Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим просить задовольнити апеляційну скаргу та постанову суду першої інстанції скасувати.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що в діях ОСОБА_1 є порушення Правил дорожнього руху, протокол складено вірно.
Пояснив суду, що рухався по головній дорозі, ОСОБА_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не помітила його транспортний засіб та в'їхала в нього, при цьому її автомобіль рухався, а не стояв на місці, тому заперечує щодо наданих з цього приводу пояснень ОСОБА_1 .
Разом з цим зауважив, що ОСОБА_1 на місці зупинки чітко висловила відмову працівникам поліції у надання пояснень, свідків на місці події не було.
Потерпілий заперечував щодо висновків експертизи, зауважив, що пояснення у нього експертом не відбиралися. Просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки учасників провадження, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП є законним та відповідає фактичним обставинам справи.
Не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, а саме: даними протокола про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517431 від 19.11.2025, схемою місця ДТП, яка сталася 19.11.2025 о 10-00 годині на перехресті вулиць Полтавська-Озерна, 71, в м. Павлограді, на якій зафіксовано місцерозташування транспортних засобів, письмовими пояснення потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , фототаблицями з місця ДТП.
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, що стало наслідком даної ДТП.
Відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Апеляційний суд враховує пояснення учасників ДТП, сліди аварійно-механічної взаємодії транспортних засобів, їх характер та пошкодження, встановив, що автомобіль «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 рухався по вул. Полтавській в м. Павлограді по головній дорозі. В цей час на перехресті з вул. Озерна в м. Павлограді виїхав з другорядної дороги транспортний засіб «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Водій вказаного транспортного засобу перед зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху скоїла зіткнення з автомобілем «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_2 , у зв'язку із чим і трапилася дорожньо-транспортна пригода.
ОСОБА_1 надала пояснення в суді апеляційної інстанції, якими не спростувала обставини події дорожньо-транспортної пригоди, що вона дійсно не здійснювала рух в цей час.
Характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів свідчить про те, що контактування транспортних засобів відбулося під кутом, чим підтверджується версія механізму ДТП про який пояснював ОСОБА_2 .
Апеляційний суд зауважує, що пошкодження транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 переважно знаходяться в правій передній частині автомобіля, а саме бампер передній, праве переднє крило, права передня фара. В свою чергу на автомобілі під керуванням ОСОБА_2 пошкодження містяться на передньому лівому крилі, передній лівій двері, передньому бампері, капоті, підсилювачі переднього бамперу, стійка передня ліва.
На переконання апеляційного суду у випадку перебування без руху з заглушеним двигуном транспортного засобу «Kia Sportage», як зауважила ОСОБА_1 , пошкодження мали б іншу локалізацію та характер.
Всупереч твердженням захисника та ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, всі обставини ДТП судом першої інстанції встановлені належним чином, а доказам надана належна правова оцінка.
Стосовно врахування висновків експертизи апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.
Судова експертиза призначається в разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування чи необхідно провести обчислення. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, сумнівними, неясними або неповними, суд може оцінити їх, із призначенням відповідної (додаткової чи повторної) судової експертизи, або може відхилити висновок експерта повністю (або в частині), навівши детальне та належним чином обґрунтоване таке неврахування.
До матеріалів справи під час судового засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 долучено висновок експертного дослідження від 14.01.2026 №ЕД-19/104-26/1253-ІТ, який проведено Дніпропетровським НДЕКЦ МВС за заявою самої ОСОБА_1 .
Апеляційний суд відхиляючи в якості доказів вказаний висновок експерта виходить з того, що клопотання про проведення відповідної експертизи не заявлялось в суді першої інстанції, що не заперечується сторонами в апеляційному суді, обставини даного ДТП не є складним та не потребують спеціальних знань в галузі автотехніки, щоб встановити його механізм та не відповідність дій водія ПДР.
Водночас апеляційний суд відхиляє даний висновок, оскільки дослідження проведено лише на підставі даних, наданих стороною захисту. Так, експертом, серед іншого, враховано письмові пояснень ОСОБА_1 , надані після проведення розгляду справи судом першої інстанції, письмові пояснення ОСОБА_3 , яка не є учасником справи та не залучена у якості свідка, відповідно до наявних у матеріалах справи даних. Крім того, експертом не відібрано пояснення у потерпілої сторони.
Сталою правовою практикою визначено, що висновок експерта не має наперед установленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, однак підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
Щодо доводів апелянта про порушення іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди - потерпілим ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_2 , правил дорожнього руху, внаслідок чого, на думку апелянта, сталася ДТП, оскільки він міг уникнути ДТП шляхом гальмування, апеляційний суд зазначає таке.
Питання щодо визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за цією подією виходить за межі компетенції суду апеляційної інстанції у межах розгляду даної справи, порушеної за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги та пояснення водія ОСОБА_1 , щодо виникнення дорожньо - транспортної пригоди з вини потерпілого ОСОБА_2 , з підстав зазначених у висновку від 14.01.2026 №ЕД-19/104-26/1253-ІТ, який проведено за клопотання ОСОБА_1 .
Щодо клопотання про долучення у якості доказів письмових пояснень свідка ОСОБА_3 апеляційний суд, не приймаючи вказані докази, виходить з наступного.
З матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, слідує, що свідки у справі не залучалися, не долучено письмові пояснення осіб, які були свідками, у тому числі й ОСОБА_3 .
Обставини, які працівники поліції встановили на місці події, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517431, який складався в присутності ОСОБА_1 , про що свідчить її особистий підпис, проте останньою на місці події не висловлено зауважень чи заперечень щодо незалучення до справи у якості свідка особи ОСОБА_3 .
При цьому стороною захисту не заявлялося відповідних клопотань про залучення та допиту свідків у суді першої інстанції під час розгляду справи.
З вказаних обставин суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.
Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх сукупність і узгодженість, є достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Будь-яких невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в її діях складу правопорушення, під час апеляційного перегляду не встановлено.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Отже, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, а відтак постанову місцевого суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун