Провадження № 11-сс/803/158/26 Справа № 207/3032/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження на ухвалу слідчого судді Південного районного суду міста Кам'янського від 09 грудня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 2 Кам'янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 02 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025041780000574 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Південного районного суду міста Кам'янського від 09 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 2 Кам'янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 02 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025041780000574 від 27 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що при винесенні оскарженої постанови слідчим в повній мірі було враховано вимоги Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови слідчого від 02 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025041780000574 судом не встановлено. Окрім цього слідчий суддя зазначив, що фактично у даній ситуації має місце незгода скаржника з розрахунком заборгованості, який був зроблений державним виконавцем. Разом з цим законодавством визначений конкретний процесуальний порядок вирішення спору щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який здійснюється за нормами ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постанову слідчого про закриття кримінального провадження та скерувати його до СВ ВП №2 Кам'янського РУП для подальшого здійснення досудового розслідування. Також ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки ОСОБА_6 не брала участі в судовому засіданні, так як знаходиться на службі в ЗСУ і не мала можливості бути присутньою під час розгляду скарги та не заперечувала проти розгляду за її відсутності. Повний текст ухвали слідчого судді остання отримала електронною поштою 16.12.2025 за поданим запитом від 11.12.2025 і в цей день отримала можливість ознайомитися з текстом рішення, що є підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_6 зазначає, що слідчий суддя залишила поза увагою її доводи та інформацію з Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), що розрахунку боргу по аліментам за березень 2024 року фактично не існувало та він не зареєстрований в АСВП. Крім того державний виконавець у постановах про зняття майна з розшуку від 19.03.2024 та зняття арешту з коштів від 18.03.2024 у виконавчому провадженні №70756950 не посилається на розрахунок боргу по аліментам за березень 2024 року, оскільки такого розрахунку не було станом на дату винесення цих постанов, адже цей розрахунок міг бути сформований лише на останній день місяця за відповідною формою. Слідчий суддя допустивши неповноту, як і слідчий відділу поліції, не з'ясували ряд питань щодо відсутності розрахунку за березень 2024 року в АСВП, що державний виконавець при складанні розрахунку за цей період не взяла до уваги достовірну інформацію про дохід боржника з податкової інспекції, не перевірки ним фактичного надходження аліментів у виконавчому провадженні, відсутності звіту про відрахування аліментів з доходу боржника з військової частини на час винесення постанов, дійсної суми заборгованості по сплаті аліментів. Слідчий суддя дійшов помилкових висновків, залишивши поза увагою вимоги ч. 1 ст. 8 Закону України “Про виконавче провадження», пункту 4 розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012. На думку скаржника, слідчий суддя, допустивши неповноту та залишивши поза увагою наявну інформацію в АСВП, дійшов помилкових висновків щодо правомірності закриття кримінального провадження. Вважає, що слідчий не дотримався вимог ст.ст. 2, 8, 9, 85, 93, 94 КПК, не вжив усіх можливих заходів для отримання всі доказів, які мають відношення до події кримінального проступку, не вчинив усіх необхідних дій, спрямованих на повне, всебічне, неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, без належного підтвердження дійшов передчасного висновку про відсутність заборгованості по сплаті аліментів за березень 2024 року. Через неповноту досудового слідства слідчий помилково зробив висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. На думку скаржника, державний виконавець ОСОБА_8 умисно не врахувала відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесла недостовірну інформацію як у розрахунок заборгованості за березень 2024 року, протиправно вказавши про відсутність боргу, так і в постанови від 19.03.2024 та 18.03.2024. Вказує, що слідчий не здійснив тимчасовий доступ до речей та документів, які містяться в АСВП, не виконала ухвалу слідчого судді від 04.06.2025, не перевірив покази державного виконавця на предмет їх достовірності, не призначив судово-бухгалтерську експертизу, не провів допит в якості свідка начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскаржена постанова про закриття кримінального провадження, на думку скаржника, не ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, що є порушенням вимог ст.ст. 2, 9 КПК, тому винесена передчасно з допущеною неповнотою досудового розслідування.
Позиції учасників судового провадження.
В судове засіданні ОСОБА_6 не з'явилася, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, в апеляційній скарзі просить провести її розгляд без її участі, оскільки перебуває на службі в ЗСУ. Враховуючи викладене та положення ч. 4 ст. 405 КПК апеляційний розгляд проведений за відсутності скаржника.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирішуючи питання про дотримання апелянтом строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, який пропущений з поважних причин, враховуючи, що ОСОБА_6 не брала участі в судовому засіданні, оскільки перебуває на службі в ЗСУ, повний текст ухвали отримала 16 грудня 2025 року та апеляційну скаргу подала 22 грудня 2025 року, тому для забезпечення права особи на оскарження судового рішення клопотання підлягає задоволенню.
За положеннями ч. 2 ст. 9 КПК прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши ухвалу слідчого судді та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що слідчий суддя належним чином дотримався вимог процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що 26.05.2025 до СВ відділення поліції № 2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала слідчого судді Південного районного суду міста Кам'янського від 08 травня 2025 року про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про внесення до офіційних документів ІНФОРМАЦІЯ_3 завідомо неправдивих даних, відомості про яке були внесені 27 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041780000574 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
За результатами проведеного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 02 листопада 2025 року слідчим СВ відділення вп № 2 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12025041780000574 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Слідчий дійшов висновку, що у ході досудового розслідування не встановлено факту складання службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, оскільки дії державного виконавця ОСОБА_9 грунтувались на наявних на момент винесення постанов даних, а розрахунок заборгованості був скоригований після отримання нової інформації. Об'єктивні дані не підтверджують умислу на внесення неправдивих відомостей.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, дійшов мотивованого висновку, що слідчим всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи, надано оцінку зібраним доказам та обґрунтовано закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
З таким висновком слідчого судді погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
В даному випадку правильність правової оцінки дій державного виконавця ОСОБА_9 , яка за твердженням ОСОБА_6 внесла недостовірну інформацію як у розрахунок заборгованості за березень 2024 року, протиправно вказавши про відсутність боргу, так і в постанови від 19.03.2024 та 18.03.2024, безпосередньо залежить від належного з'ясування наявності елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, як службове підроблення.
Так, частиною 1 статті 366 КК передбачена кримінальна відповідальність за службове підроблення, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення може полягати у таких формах: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів; 2) видача завідомо неправдивих офіційних документів; 3) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; 4) інше підроблення офіційних документів.
З суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення може бути вчинено лише з прямим умислом.
Водночас, як встановлено слідчим суддею, на виконанні в ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває виконавче провадження щодо стягнення аліментів з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку. Державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату від 08.02.2023 та направлено до В/Ч НОМЕР_1 на виконання за місцем служби боржника. В подальшому було отримано звіт за період часу з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року з В/Ч НОМЕР_1 , в якому зазначалося, що з боржника ОСОБА_10 було стягнуто 50% на сплату аліментів, проте в подальшому звіти з вказаної військової частини не надходили.
30.10.2023 року військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ВДВС надано відповідь, в якій було зазначено, що ОСОБА_10 був виключений зі списків особового складу частини з 19.09.2023.
У березні 2024 року здійснювався розрахунок заборгованості по аліментам з урахуванням звіту за період часу з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року з В/Ч НОМЕР_1 , де було видно, що з останнього стягувались обов'язкові платежі у розмірі 50% від заробітної плати, тому на березень 2024 року, згідно з первісними розрахунками державного виконавця заборгованість була відсутня.
Разом з цим, згідно зі звітом військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 року наданого до ВДВС слідує, що з доходу боржника утримувались аліменти у розмірі 1/4 частини доходу замість встановлених рішенням суду 1/2 частини доходу боржника.
У зв'язку з чим державним виконавцем було проведено коригуючий розрахунок заборгованості та встановлено, що у ОСОБА_10 станом на 30.11.2024 року наявний борг у сумі 90652,07грн. За наявну заборгованість зі сплати аліментів державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника від 28.10.2024 та постанова про розшук майна боржника від 20.11.2024.
Станом на 11.06.2025 фактично сплачено аліментів у сумі, яка перевищує суму нарахованих зобов'язань, а станом на 31.07.2025 заборгованість за виконавчим документом відсутня. Розбіжність між початковим і скоригованим розрахунками заборгованості була наслідком надходження нової інформації, а не наслідком умисного внесення неправдивих даних службовою особою.
В ході досудового розслідування не встановлено будь-яких даних, що підтверджували б наявність умислу державного виконавця на внесення завідомо неправдивих відомостей, постанови винесені на підставі фактичних даних, що були у її розпорядженні на момент винесення рішень, а подальше коригування розрахунку було здійснено після отримання нової інформації.
За таких обставин, оскільки кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК може бути вчинено лише з прямим умислом, а в матеріалах провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність умислу державного виконавця на внесення неправдивих відомостей, тому слідчий дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
При цьому апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 71 Закону України “Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Нормами ЦПК України визначений процесуальний порядок вирішення спору щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Вимогами статті 447 ЦПК України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Положеннями ст. 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що фактично в даній ситуації має місце незгода скаржника з розрахунком заборгованості, який був зроблений державним виконавцем.
Згідно з постановою про закриття кримінального провадження слідчим надана повна та належна оцінка всім доказам, зібраним в ході проведення досудового розслідування, і наведений достатній аналіз та мотиви прийнятого рішення.
Враховуючи положення ст. ст. 9, 91-94, 110, 284 КПК, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість як оскарженої ухвали слідчого судді, так і постанови слідчого від 02 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025041780000574 від 27 травня 2025 року та підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити та поновити їй строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Південного районного суду міста Кам'янського від 09 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Південного районного суду міста Кам'янського від 09 грудня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 2 Кам'янського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_7 від 02 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження № 12025041780000574 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4