Провадження № 22-ц/803/749/26 Справа № 208/7251/17 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
20 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Красвітної Т.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С.Медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якуб Світлана Анатоліївна,
на рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року, -
21.12.2017 року до Заводського районного суду м. Дніпроджержинська Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С.Медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в якому позивачка, з урахування заяви про уточнення позовних вимог ( у останній редакції) просила:
1. визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача, відомості опубліковані у статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», поширені відносно позивача 13 грудня 2017 року газетою-міський інформаційний тижневик «Наш Репортер» № 50 (264) від 13 грудня 2017 року видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа»: загальний зміст досліджуваного тексту полягає у повідомленні невизначеному колу осіб - читачам видання Міського інформаційний тижневик «Наш Репортер» інформація про розгляд кримінальної справи ОСОБА_3 - сина ОСОБА_1 , колишнього депутата міської ради, головного лікаря міської лікарні № 4:
«возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией»;
«общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется»;
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она ( ОСОБА_10 - прим. Автора) сделает меня соучастником»;
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно».
Носіями інформації про ОСОБА_1 в них виступають такі мовні засоби: сполучення лексичних одиниць, словникове значення яких містить негативний аксіологічний компонент, зокрема вказівку на протизаконні дії, дії або наміри, що суперечать суспільній моралі: «общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется»;
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она ( ОСОБА_10 - прим. Автора) сделает меня соучастником»;
Дискурсивні засоби подання негативної інформації з використанням нейтральної в оцінному плані лексики, до яких належать вибір усвідомлюваних відомостей, вибір контексту, у якій вводиться інформація, тип аргументації та вибір аргументів:
«возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией»;
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно».
Як випливає із загального змісту тексту статті, його стилістичних особливостей, значень лексем, за допомогою яких характеризується дії ОСОБА_1 в описуваній ситуації, можна стверджувати, що у загальному контексті висловлювань ці словосполучення та фразові єдності мають виражену негативну конотацію, тобто є носіями негативної інформації, а вміст текстового матеріалу полягає у змалюванні негативного образу ОСОБА_1 , яка, будучи, відомою у місті особою, поводила себе некоректно, навіть до здійснення протиправних дій.
Такий образ особи, тим більше відомого у місті лікаря та політика, суперечить загальноприйнятим нормам моралі і поведінки, сприяє формуванню у невизначеного кола осіб - читачів Міського інформаційного тижневика «Наш Репортер», негативного уявлення про ОСОБА_1 , як громадянку, політика, головного лікаря міської лікарні, яка здійснює протиправні дії, а отже є інформацією негативного характеру про ОСОБА_1 . Висловлювання, наявні у тексті статті під назвою «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», розміщені у Міському інформаційному тижневику «Наш Репортер» № 50 (264) від 13 грудня 2017 року наведені у пункті 2 Висновку експерта, які містять інформацію негативного характеру про ОСОБА_1 ;
2. просить також визнати наклепом дії відповідачів з виготовлення та поширення інформації відносно позивача у статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», у газеті міський інформаційний тижневик «Наш Репортер» № 50 (264) від 13 грудня 2017 року видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа»:
«возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией» (абзац 3);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она ( ОСОБА_10 - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац ПД2);
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно» (абзац 14).
«общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется» (абзац 4);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она (Бенько - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац 11; 12);
3. просить також зобов'язати відповідачів спростувати відомості, поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», яка була опублікована у газеті міський інформаційний тижневик «Наш Репортер» № 50 (264), видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа» у спосіб найбільший близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачем керівника газети - міський інформаційний тижневик «Наш Репортер», видавник якого є ТОВ «М.О.С.Медіа», головного редактора ОСОБА_13 та автора статті ОСОБА_2 про те, що ними поширена недостовірна, така що не відповідає дійсності, порушує права свободи, міської ради ОСОБА_14 інформація, яка була опублікована у статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство» та розповсюджена 13 грудня 2017 року газетою міський інформаційний тижневик «Наш репортер» № 50 (264), видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа» не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили:
«возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией» (абзац 3);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она ( ОСОБА_10 - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац ПД2);
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно» (абзац 14).
«общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется» (абзац 4);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она (Бенько - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац 11; 12);
4. також просить суд зобов'язати редакцію газети міський інформаційний тижневик «Наш Репортер» опублікувати спростування відомостей, поширених відповідачами 13 грудня 2017 року у статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», яка була опублікована та розповсюджена 13 грудня 2017 року газетою міський інформаційний тижневик «Наш репортер» № 50 (264), видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа» у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед позивачем керівника газети міський інформаційний тижневик «Наш репортер» та автора цієї статті про те, що ними поширена достовірна інформація, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію, опублікована у статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство» та розповсюджена 13 грудня 2017 року газетою міський інформаційний тижневик «Наш репортер» № 50 (264), видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа»:
«возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией» (абзац 3);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она ( ОСОБА_10 - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац ПД2);
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно» (абзац 14).
«общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется» (абзац 4);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она (Бенько - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац 11; 12);
5. також просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С. МЕДІА» на користь позивача ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 100 000 грн.;
6. просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 100 000 грн.;
7. стягнути з відповідачів витрати на оплату судового збору для забезпечення судового процесу понесені позивачем та інші витрати в сумі 320 грн. за позовні вимоги та 3 000 грн. за позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов'язані з розглядом справи, витрати на лінгвістичну експертизу в сумі 9 550 грн, а саме з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С. МЕДІА» в сумі 5 735,00 грн.; з відповідача ОСОБА_2 в сумі 5 735,00 грн та витрати на проведення експертизи 12 000 грн., з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С. МЕДІА» в сумі 6 000,00 грн.; з відповідача ОСОБА_2 в сумі 6 000 грн.
Позивач у своєму позові, з урахуванням уточнень до нього, посилалась на те, що 13 грудня 2017 року у міському інформаційному тижневику «Наш репортер» № 50 (264), видавник є ТОВ «М.О.С.Медіа» була надрукована та розповсюджена стаття під назвою «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», автор якої ОСОБА_15 , який працює журналістом у вказаній газеті, а саме «возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией» (абзац 3); «общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется» (абзац 4);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она ( ОСОБА_10 - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац 11, 12);
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно» (абзац 14).
Зазначає, що вказана інформація наведена у статті безпосередньо стосується особи колишнього депутата міської ради ОСОБА_14 та побудована у формі іронічних звинувачень щодо її професійної діяльності, як головного лікаря 4-ї міської лікарні, політичних уподобань, професійних якостей, тощо. Такою статтею не було висвітлено судовий процес, а було виставлено напоказ в кай негативному світі ім'я ОСОБА_14 .
Автор статті дає необґрунтовану оцінку показам тільки одного свідка, які вони почули в судовому засіданні, бо крім нього других свідків по справі не було допитано в суді 06.11.2017 року, автор статті дає неправильну оцінку по кримінальній справі, оскільки не знаючи фактичних обставин справи та матеріалів кримінального провадження і що вирок суду не винесено сину ОСОБА_1 у злочину, в якому він звинувачується, автор статті в прямому сенсі відкрито визнає сина ОСОБА_14 - ОСОБА_6 у своїй статті винним у скоєнні злочину.
Вказані вислови у статті завдають позивачу шкоди діловій репутації, оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи його в тому, що позивач чинить аморально, зневажає закон, порушила дану присягу, яку давала, будучи депутатом міської ради, порушила свої професійні обов'язки, як головний лікар, тобто не відповідає займаній посаді.
За заявою позивача експертом ТОВ «Експертна дослідна служба України» було складено висновок № 277/07/2018, у якому зазначено, що за результатами психологічного обстеження ОСОБА_1 було встановлено, що в наслідок розповсюдження газетою «Наш Репортер» інформації, яка принижує честь та негативно впливає на репутацію досліджуваної, її особистість зазнала негативних змін: з'явилась нервовість, нестабільність настрою, тривалий стрес призвів до погіршення фізичного стану: слабкості, підвищення тиску та появи проблем зі щитовидною залозою. Дії заподіювачей шкоди призвели до погіршення життя ОСОБА_1 , обумовили суттєве психологічне погіршення умов її функціонування у соціумі. Моральні страждання ОСОБА_1 , які пов'язані з обвинуваченням її сина у вбивстві та його знаходженні на протязі тривалого часу у слідчому ізоляторі важко розмежувати з її стражданнями, пов'язаними з розповсюдженням ганебних відомостей у СМІ. Заявлену суму підтримують фактори як: тривалість травмувального впливу; негуманність та неетичність дій автора статті, якій коментує не тільки судовий розгляд справи та обвинуваченого, а й ОСОБА_1 , яка у даному випадку не є політичною фігурою чи посадовою особою, а є матір'ю своєї дитини, яку вона, виконуючи свій обов'язок, захищає, за яку переживає. Поведінка матері під час страждань її дитини природньо може бути емоційною та нестриманою. Експерт вважає, що досліджувана ситуація призвела до негативної зміни житті ОСОБА_1 , в результаті дії заподіювача шкоди був порушений її психологічний стан, її репутація та відношення з оточуючими людьми. Внаслідок інформації, що розповсюдила газета “Наш Репортер» та журналіст ОСОБА_2 , були втрачені значні особистісні ресурси ОСОБА_1 , деякі з втрат, можливо, є незворотними. Орієнтований розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 складає від 100 000 грн. до 200 000 грн.
Також за проведення експертизи позивачем було сплачено 12 000 грн, які також підлягають стягненню з відповідачів. Після опублікування статті позивач звернулась із заявою до Кам'янського ВП за фактом порушення КП за ст. 182 ч.1 КК України та 29 січня 2018 року за ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 січня 2018 року про внесення ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про порушення недоторканості її приватного життя, та розголошення відомостей досудового розслідування, чим порушила її честь, гідність та ділову репутацію, внесені в ЄРДР на даний час розслідування триває. Моральну шкоду оцінює в 200 000 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С.Медіа», про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
13.08.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якуб Світлана Анатоліївнанадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що на думку апелянта стаття у міському інформаційному тижневику «Наш репортер» № 50 (264) від 13.12.2007 року принижує честь та гідність апелянта, крім того в газеті опубліковано фото сина ОСОБА_1 , адвокатів та працівників конвойної служби, що є недопустимим.
Суд, посилаючись на те, що ОСОБА_16 був засуджений за ст.115 КК України, а на розгляд справи приходив журналіст ОСОБА_2 , не звернув уваги на суперечності висновків судово-медичних експертиз.
Суд першої інстанції не врахував, що критика позивача, як лікаря, громадського активіста не є оціночним судженням і виходить за межі допустимої критики публічної особи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «М.О.С.Медіа» в інтересах якого діє адвокат Шинкаренко Сергій Олександрович надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що в опубліковані статті не має жодного слова щодо професійної діяльності позивача. Опубліковане фото не містить жодної конфіденційної інформації, а тому не порушує жодних норм законодавства України. Ствердження автора є його оціночними судженнями та відповідають дійсності.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано не прийняв до уваги висновок семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення № 249/05/2018, оскільки ТОВ «Експерптно-дослідна служба України» не має права на таку експертну діяльність, експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність, а тому це не є належним доказом в розумінні вимог статті 78 ЦПК України.
Тож вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди за оціночні судження автора статті є недоречними.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.4 а.с.47-50).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
Позивач ОСОБА_1 є головним лікарем 4-ї лікарні міста Кам'янського, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами.
13 грудня 2017 року у міському інформаційному тижневику «Наш репортер» № 50 (264), видавник ТОВ «М.О.С.Медіа» була надрукована та розповсюджена стаття під назвою «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», автор якої є ОСОБА_15 , який працює заступником головного редактора, та вказане є предметом розгляду справи, а саме «возле трупа нашли мобильный телефон. Он принадлежал ОСОБА_4 . Напомним, мать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , является экс-депутатом горсовета, а также главврачом 4-й городской больницы. ОСОБА_5 заявила, что якобы через сына ей пытаются мстить за ее борьбу с коррупцией» (абзац 3);
«общественные активисты серьезно опасаются, что указанный городской политик применит свои связи, чтобы ее сын ОСОБА_6 не понес ответственность за то преступление, в котором сейчас обвиняется» (абзац 4);
«свидетель сказал, что они поехали к ОСОБА_7 . Она по словам свидетеля ОСОБА_8 , говорила им, что не надо ничего никому рассказывать, что все решится. Более того, свидетель заявил, что из-за давления ОСОБА_9 вынужден был давать перед этим неправдивые показания правоохранителям. Он заявил буквально следующее: - Были такие угрозы ОСОБА_9 … если я не скажу ту ложь, которую я говорил изначально, она (Бенько - прим. Автора) сделает меня соучастником» (абзац 11, 12);
«произошла перепалка между ОСОБА_11 и ОСОБА_12 , руководителем общественной организацией «Громадська варта». Репортер не может позволить себе публиковать на своих страницах то, кто они (действующий главврач больницы и лидер известной в городе общественной организации) говорили в публичном месте друг другу. Скажем так, их поведение выглядело просто омерзительно» (абзац 14).
За заявою позивача експертом ТОВ «Експертна дослідна служба України» ОСОБА_17 11 травня 2018 року був складений висновок № 249/05/2018, згідно до якого експерт дійшов до висновку, що висловлення, наявні у тексті статті під назвою «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», розміщеної у міському інформаційному тижневику «Наш репортер» № 50 (264) від 12 грудня 2017 року, видавник ТОВ «М.О.С.Медіа» містять інформацію негативного характеру щодо особи ОСОБА_1 ; висловлення наявні у тексті статті, які стосуються ОСОБА_1 є твердженнями (фактичними даними), а не оціночними судженнями.
За заявою позивача експертом ТОВ «Експертна дослідна служба України» був складений висновок № 277/07/2018, у якому зазначено, що за результатами психологічного обстеження ОСОБА_1 було встановлено, що в наслідок розповсюдження газетою «Наш репортер» інформації, яка принижує честь та негативно впливає на репутацію досліджуваної, її особистість зазнала негативних змін: з'явилась нервовість, нестабільність настрою, тривалий стрес призвів до погіршення фізичного стану: слабкості, підвищення тиску та появи проблем зі щитовидною залозою. Дії заподіювачей шкоди призвели до погіршення життя ОСОБА_1 , обумовили суттєве психологічне погіршення умов її функціонування у соціумі. Моральні страждання ОСОБА_1 ,які пов'язані з обвинуваченням її сина у вбивстві та його знаходженні на протязі тривалого часу у слідчому ізоляторі важко розмежувати з її стражданнями, пов'язаними з розповсюдженням ганебних відомостей у СМІ. Заявлену суму підтримують фактори як: тривалість травмувального вплив; негуманність та неетичність дій автора статті, якій коментує не тільки судовий розгляд справи та обвинуваченого, а й ОСОБА_1 , яка у даному випадку не є політичною фігурою чи посадовою особою, а є матір'ю своєї дитини, яку вона, виконуючи свій обов'язок, захищає, за яку переживає. Поведінка матері під час страждань її дитини природньо може бути емоційною та нестриманою. Експерт вважає, що досліджувана ситуація призвела до негативної зміни житті ОСОБА_1 , в результаті дії заподіювача шкоди був порушений її психологічний стан, її репутація та відношення з оточуючими людьми. Внаслідок інформації, що розповсюдила газета “Наш Репортер» та журналіст ОСОБА_2 , були втрачені значні особистісні ресурси ОСОБА_1 , деякі з втрат, можливо, є непоправними. Орієнтований розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 складає від 100 000 грн. до 200 000 грн.
Після опублікування статті позивач звернулась із заявою до Кам'янського ВП за фактом порушення КП за ст. 182 ч.1 КК України та 29 січня 2018 року за ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 січня 2018 року про внесення ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про порушення недоторканості її приватного життя, та розголошення відомостей досудового розслідування, чим порушила її честь, гідність та ділову репутацію, внесено в ЄРДР на даний час розслідування триває.
Згідно до висновків, ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода) обставинами, вказаними у запиті на експертизу; ОСОБА_1 завдані моральні страждання (моральна шкода) внаслідок розповсюдження вказаних у запиті недостовірних ганебних відомостей стосовно неї, у тому числі й у засобах масової інформації; ситуація, що досліджується за справою, є психотравмуючою для ОСОБА_1 ; орієнтований розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 складає від 100 000 грн. до 200 000 грн.
Позивач у своєму позові посилається на те, що вказана інформація містить недостовірні відомості, доведена до відома необмеженому колу осіб, а тому підлягає спростуванню.
Після опублікування відповідачем недостовірної інформації у неї виникли психологічні фактори, що стали джерелом негативних емоцій і переживань, вплинули на реалізацію її намірів, ділові стосунки та відносини в сім'ї. Позивач втратила душевний спокій. Моральну шкоду позивач оцінює в 200 000 грн.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
У частині другій статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, у силу положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.
Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Наведене положення узгоджується із частиною другою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 04 липня 2019 року у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine) також зазначено, що частина друга статті 6 наведеної вище Конвенції не дозволяє посадовим особам оголошувати особу винною до засудження цієї особи судом. Посадові особи повинні повідомляти громадськість про кримінальне розслідування, роблячи це обережно.
К такому висновку прийшов також й Верховний Суд у справі № 757/72390/17-ц, провадження № 61-41020св18 від 27 травня 2020 року.
Судом першої інстанції було встановлено, що є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, є вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача ОСОБА_2 , і з цим погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки текст статті «Сына экс-депутата Светланы Бенько судят за убийство», опублікованої 13 грудня 2017 року газетою-міський інформаційний тижневик «Наш Репортер» № 50 (264) від 13 грудня 2017 року, містить загальну інформацію щодо резонансної кримінальної справи з вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача ОСОБА_2 ,та не містить інформації щодо позивачки, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачки.
А від так., всі інші позовні вимоги є похідними, та також не підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якуб Світлана Анатоліївна залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 20.01.2026 року.
Судді: