Провадження № 22-ц/803/1840/26 Справа № 185/7669/24 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С.Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
20 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 02 липня 2025 року,-
22.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 6181096 від 11.09.2022, в сумі 59 250,00 грн., судові витрати по справі.
У обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 11.09.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 6181096, згідно з умовами якого відповідач отримав 15 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 26.09.2022. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. 27.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 87- МЛ від 27.12.2022. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6181096 від 11.09.2022, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 59 250, 00 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 87- МЛ від 27.12.2022, з них: 15 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 42 750,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 500 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 02 липня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6181096 від 11.09.2022 в розмірі 59 250 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 копійок, яка складається з : 15 000 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 42 750,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою відсотків; 1 500 грн. - простроченої заборгованості за комісією.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 20 коп.
30.10.2025 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 02 липня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що зазначені кредити відповідач не оформляв та грошові кошти не отримував.
Крім цього, зазначає, що жоден документ доданий до матеріалів справи в тому числі договір не був підписаний відповідачем, а докази накладення електронного підпису відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 59 250,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
11.09.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 6181096, згідно з умовами якого відповідач отримав 15 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 26.09.2022.
У своїй анкеті-заяві на кредит № 6181096 від 11.09.2022, відповідач підтвердив, що він добровільно уклав кредитний договір та зобов'язався повернути кошти в сумі 15 000,00 грн.
Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника кошти в розмірі 15 000 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 82404708 від 11.09.2022.
Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору та кошти у визначений час не повернув.
27.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 87- МЛ від 27.12.2022. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6181096 від 11.09.2022, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Сума заборгованості відповідача становить 59 250, 00 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 87- МЛ від 27.12.2022, з них: 15 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 42 750,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1 500 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом.
Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке.
Як вбачається з копії кредитного договору (а.с.9-14), 11.09.2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був підписаний договір про споживчий кредит № 6181096.
Кредитний договір підписаний сторонами в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до довідки про ідентифікацію (а.с.16), одноразовий ідентифікатор F62297 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк
або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку
з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20).
Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Таким чином кредитний договір №6181096 укладений між сторонами відповідно до вимог діючого законодавства України.
Як вбачається з копії платіжного доручення (а.с. 17 зворот) сума кредиту у розмірі 15000 грн. 11.09.2022 року була перерахована ОСОБА_1 на реквізити зазначені у кредитному договорі.
27.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № 87-МЛ від 27.12.2022 року (а.с.19-23), де в реєстрі боржників зазначений й відповідач (а.с.25).
Таким чином, наведеними доказами доведено, що відповідач отримав зазначений кредит.
Довід відповідача, що він знаходився в Італії не має значення, оскільки кредит оформлений й отриманий у електронному вигляді, а тому відповідач міг в цей час перебувати будь-де.
Щодо суми, яка підлягає поверненню.
Рішенням про надання кредиту (а.с.17) визначено, відповідно до погоджених сторонами умов кредитування, кредит у розмірі 15 000 грн. надається строком на 15 днів.
Комісія за надання кредиту - 10% одноразова, ставка процентів - 1% за кожен день користування кредитом.
Тож відповідно до зазначених вимог, відповідач повинен повернути тіло кредиту + 25% (1% за кожен із 15 днів користування + 10% одноразово).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 15 000 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 3750 грн.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 02 липня 2025 року змінити, в частині стягнення процентів, замість 42750,00 грн. стягнути 3750,00 грн.
В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 02 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: