20 січня 2026 року
м. Київ
справа № 400/6411/24
адміністративне провадження № К/990/47554/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 (суддя Лісовська Н.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 (колегія суддів: Бойко А.В., Федусика А.Г., Шевчук О.А.) у справі №400/6411/24 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023 протокол №60/168;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , від 22.12.2023 із документами про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) батька ОСОБА_3 , пов'язаної із захистом Батьківщини.
2. На обґрунтування позову вказала, що рішенням комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги малолітній ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) батька дитини, яка настала до народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). З цим рішенням позивачка не погоджується, вважає його таким, що порушує права та законні інтереси малолітньої доньки - ОСОБА_2 .
3. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 16.04.2025 позов задовольнив.
4. П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.10.2025 залишив рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 без змін.
5. Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
6. Верховний Суд ухвалою від 24.11.2025 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
8. У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
9. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 07.05.2022 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.05.2022.
Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проходив службу в лавах Збройних сил України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.11.2022.
З матеріалів справи вбачається, що солдат ОСОБА_3 , гранатометник другого відділення першого взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання, що підтверджується сповіщенням сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_3 №210 від 11.10.2022 та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 11.10.2022.
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Вознесенської районної військової адміністрації від 01.02.2023 № 130/01-04 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця та має право на користування пільгами відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ІНФОРМАЦІЯ_4 14.12.2022 подав до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час дії воєнного стану. У висновку зазначено, що на підставі поданих документів командування вважає, що мають право на отримання ОГД: матір - ОСОБА_4 , дружина - ОСОБА_1 , донька - ОСОБА_2 , 2022 р.н.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 60/168 від 10.03.2023 Комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 матері та дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 , в сумі 15 000 000,00 грн у рівних частках кожній.
22.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років із заявою про виплату малолітній доньці ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Листом від 11.01.2024 за № 220/13/ВихЗВГ/266 Міністерство оборони України відмовило у виплаті одноразової грошової допомоги малолітній ОСОБА_2 з посиланням на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з дня смерті батька дитини, яка настала у даному випадку до народження дитини. Тому ОСОБА_2 не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю батька ОСОБА_3 .
Вважаючи протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023 № 60/168 ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позиція Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи, та народженій після її смерті, є дискримінаційного. Суди виснували, що дитина загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у розумінні статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця було передбачено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. При цьому донька позивача народилася після його смерті, тому не входить до кола осіб, яким призначається одноразова грошова допомога.
Законом № 3515-ІХ внесені зміни до статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ, якими коло отримувачів одноразової грошової допомоги розширено, в тому числі на дітей, народжених після смерті військовослужбовця, проте пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 22.03.2024 № 3515-ІХ (далі - Закон № 3515-ІХ) передбачено, що право на отримання допомоги дитиною реалізовано може бути лише за умови непризначення та невиплати цієї допомоги іншим членам сім'ї.
Вказує, що відповідно до абзацу 12 пункту 2 Постанови №168, якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу такої суми допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами. При цьому Комісією Міноборони України 10.03.2023 призначено грошову допомогу матері та дружині загиблого солдата ОСОБА_3 в сумі 15 000 000,00 грн. в рівних частках кожній.
Таким чином, одноразова грошова допомога, передбачена Постановою № 168, розподілена повністю, а подальший її розподіл здійснюється або за взаємною згодою осіб, або ж у судовому порядку.
Відповідач вважає, що його обов'язок по прийняттю рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги виконано, а тому спір є приватно-правовий між особами, яким цю допомогу призначено та особою, яка на неї заявила право.
Зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення абзацу 12 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
14. Ключовим питанням при розгляді цієї справи є правомірність дій Міністерства оборони України щодо розгляду питання про призначення частки одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця, народженій після його смерті, за умови звернення за призначенням і виплатою одночасно з іншими особами, які мають право на цю допомогу.
15. Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
16. Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
17. Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
18. Згідно із частинами першою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
19. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
20. Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз. 1 п. 2 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1066).
21. Абзацами 2 - 4 пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
22. На виконання вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
23. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
24. Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
25. Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
26. Згідно з частиною першою статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
27. Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
28. Спірним у цій справі є рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 10.03.2023, протокол №60/168, яким одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 Постанови № 168, призначено матері та дружині ОСОБА_4 та ОСОБА_1 загиблого у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_3 , в сумі 15 000 000,00 грн. у рівних частках кожній.
Вказаним рішенням Комісія фактично відмовила у призначенні одноразової грошової допомоги доньці загиблого ОСОБА_2 , яка народилася після його смерті, незважаючи на те, що у висновку ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.12.2022 зазначено щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги матері, дружині та доньці військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29. У постанові від 10.05.2024 у справі № 440/6725/23 Верховний Суд зазначив, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Підхід Міністерства оборони України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 дитині, зачатій за життя загиблої (померлої) особи та народженій після її смерті, є дискримінаційним.
На сьогодні статус ненародженої дитини як суб'єкта цивільних правовідносин передбачено у спадкових правовідносинах. Такий підхід може бути використаний і у правовідносинах, пов'язаних із правом дитини, народженої після загибелі (смерті) особи, на отримання одноразової грошової допомоги.
Верховний Суд зазначив, що висновок відповідача про те, що дитина загиблого військовослужбовця народилася після його смерті, а тому ця дитина не набула прав на отримання частки одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, є помилковим, оскільки такий підхід до тлумачення законодавства не відповідатиме положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також основним принципам охорони дитинства, а саме: рівності прав і свобод дітей, які визначені нормативно-правовими актами, незалежно від народження, або будь-яких інших обставин, а також міжнародним зобов'язанням держави згідно зі статтею 2 Конвенції про права дитини поважати і забезпечувати всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, без будь-якої дискримінації.
На переконання Суду дитина загиблого військовослужбовця у розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», належить до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця.
30. До такого ж висновку дійшли і суди попередніх інстанцій, що ОСОБА_2 як дитина, зачата за життя військовослужбовця, належить до кола членів його сім'ї у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII, а тому має право на призначення одноразової грошової допомоги.
31. Отже, оскаржуване рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023, оформлене протоколом №60/168, є протиправним та підлягає скасуванню.
32. Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Міністерство оборони України зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, оскільки при вирішенні спору не враховано положення пункту 2 Перехідних положень Закону № 3515-ІХ та абзац дванадцятий пункту 2 Постанови № 168, які, на переконання скаржника, встановлюють обмеження щодо можливості повторного отримання або перерозподілу одноразової грошової допомоги, якщо така вже була призначена та виплачена іншим членам сім'ї.
33. З 29.03.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 № 3515-ІХ, яким внесено зміни до статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ
34. Статтею 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції Закону № 3515-ІХ, чинній з 29.03.2024) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
35. Пунктом 2 Прикінцевих і Перехідних положень Закону № 3515-ІХ передбачено, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов'язані з призначенням та отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті, за умови що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на отримання такої допомоги.
36. Отже, з 29.03.2024 законодавець привів положення Закону №2011-ХІІ у відповідність до Цивільного та Сімейного кодексів України та Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, якими передбачено охорону інтересів зачатої дитини.
37. Згідно з абзацом 4 пункту 2 Постанови № 168 (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця та прийняття оскаржуваного рішення) якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
38. В подальшому до Постанови № 168 неодноразово вносились зміни, тому згідно з абзацом тринадцятим пункту 2 (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами) якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
39. Отже, нормативно врегульовано, що перерозподіл виплаченої суми одноразової грошової допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку між особами, які її отримали та/чи претендують відповідно до вимог пункту 2 Постанови № 168.
40. Проте на час звернення позивачки в інтересах малолітньої дитини до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги та відмови у її призначенні, одноразова грошова допомога не була призначена та виплачена іншим особам, які мають на неї право.
41. Колегія суддів звертає увагу, що із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на доньку ОСОБА_2 позивач звернулася одночасно із заявою про виплату щодо себе - 29.11.2022, надавши при цьому повний комплект документів. ІНФОРМАЦІЯ_6 включив доньку до висновку як особу, яка має право на отримання допомоги, проте відповідач у призначенні одноразової грошової допомоги на дитину протиправно відмовив.
42. Заявлені позивачкою вимоги у цій справі не стосуються питання перерозподілу отриманої суми одноразової грошової допомоги. Першочерговим питанням у цій справі є правомірність відмови відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із відсутністю права на цю допомогу з підстав того, що дитина народилася після загибелі військовослужбовця.
43. Колегія суддів дійшла висновку, що встановлення права на отримання одноразової грошової допомоги передує перерозподілу суми такої допомоги і встановлення наявності у дитини права на отримання грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька, не може ставитись у залежність від перерозподілу цих коштів.
Аналогічний висновок сформував Верховний Суд у постанові від 08.07.2025 у справі № 280/2822/23.
44. Ураховуючи, що позивачка має право на отримання одноразової грошової допомоги на дитину загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , однак цю допомогу наразі розподілено та виплачено між іншими особами, належним способом захисту права позивачки є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 як законного представника ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги (виходячи з наявності у ОСОБА_2 права на отримання цієї одноразової грошової допомоги).
Тому оскаржуване рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023, оформлене протоколом №60/168, є протиправним та підлягає скасуванню.
45. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 17.11.2025 у справі № 560/12192/24 сформував висновок щодо застосування положення пункту 2 Перехідних положень Закону №3515-ІХ та абзацу 13 пункту 2 Постанови № 168, згідно з яким, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім'ї загиблого, дія пункту 2 Перехідних положень не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 Постанови № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку. Отже, у випадку, коли одноразова грошова допомога вже виплачена, реалізація права дитини здійснюється не через повторне звернення до Міністерства оборони України, а шляхом пред'явлення вимоги до фактичних отримувачів коштів про перерозподіл належної їй частки у встановленому законом порядку.
46. При цьому колегія суддів зауважує, що обставини справи, що розглядається є відмінними від наведених у справі № 560/12192/24, оскільки у наведеній справі факт батьківства загиблого військовослужбовця та звернення із заявою про призначення виплату одноразової грошової допомоги відбулися після прийняття рішення про призначення та виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого військовослужбовця.
47. Таким чином, під час касаційного перегляду справи доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права не знайшли підтвердження, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. Зважаючи на результат касаційного перегляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
судді: Н. В. Коваленко
А. І. Рибачук