19 січня 2026 року
м. Київ
справа №320/46732/23
касаційне провадження № К/990/52476/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 320/46732/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керамхолл» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 320/46732/23.
Ухвалою від 25 грудня 2025 року Верховний Суд касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишив без руху, надав строк для усунення недоліків, шляхом подання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
На виконання вимог цієї ухвали суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
Проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не усуває виявлених недоліків, а її зміст є фактично ідентичним її попередній редакції. Зміст касаційної скарги змін практично не зазнав.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Уточнена касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями суді першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.
Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається, якщо відповідач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, відповідачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 25 грудня 2025 року, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 320/46732/23 повернути особі, яка її подала.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Гончарова
І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова