Справа № 159/8911/25 Провадження №33/802/91/26 Головуючий у 1 інстанції:Грідяєва М. В.
Доповідач: Гапончук В. В.
19 січня 2026 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, громадянина України, одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 06 грудня 2025 року о 20 год. 18 хв. в м. Ковель, вул. Ніла Хасевича, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Пежо 5008 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням Drager Alcotest Arhk №0881, результат №2508 0,76% проміле, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису, а саме: портативні відеореєстратори 477844 та 477748, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує про незаконність та необґрунтованість постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року. Просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі стосовно нього у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що не ознайомлений з повним текстом оскарженої постанови та не отримував її копію, а відтак був позбавлений можливості ознайомитися з мотивами судового рішення для належного оскарження. Повідомляє про уклав договір із захисником та після ознайомлення ним з матеріалами справи буде подано доповнену апеляційну скаргу з викладенням мотивів та доказів незаконності оскарженого судового рішення.
За приписами ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду (а.с. 29).
За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
За положеннями статей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому вказаний вище висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст. 280 КпАП України.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, за положеннями ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за обставин зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533530 від 06.12.2025; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 06.12.2025 року; роздруківкою приладу «Драгер» 6810 від 06.12.2025 року з результатом 0,76% проміле; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за результатами якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; рапортом працівника поліції, довідку інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, які підтверджують порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР України.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі не наведено будь-яких доводів щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, яке він оскаржує, з посиланням на те, що буде подана уточнена та доповнена апеляційна скарга.
Проте за час апеляційного розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України жодних доповнень до апеляційної скарги не надходило. Захисник ОСОБА_1 адвокат Шох К.А. 07.01.2026 звернулася до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення справи на іншу дату. Захиснику було надано можливість ознайомитися з матеріалами справи, судове засідання було відкладене на 19.01.2026, однак на судовий розгляд ніхто з учасників не з'явився. Від адвоката Шох К.А. 19.01.2026 на адресу суду надійшло повідомлення про припинення повноважень захисника Ощепкова О.І.
Таким чином, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено доводів на підтвердження незаконності чи необґрунтованості оскарженого ним судового рішення, які б підлягали перевірці апеляційним судом.
Разом з тим, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи, тому єдині зазначені в апеляційній скарзі твердження про необхідність скасування оскарженої постанови є цілком формальними, без наведення обґрунтованих доводів на їх підтвердження.
Законних підстав для скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі, апеляційний суд не вбачає, а тому оскаржену постанову судді слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В. В. Гапончук