про відкриття касаційного провадження
19 січня 2026 року
м. Київ
справа №420/5053/25
адміністративне провадження №К/990/56036/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ НП в Херсонські області) в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області, яка полягає, у не виконанні вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» (далі- Постанова №413), а саме не здійсненні підготовки та не наданні у період з 16.04.2022 по 24.05.2022, на розгляд комісії, утвореної в МВС України, документів (довідок за формою згідно з додатком 6 або додатком 7) для надання позивачу, статусу «учасник бойових дій»;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виконанні вимог пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме не наданні у 2022-2024 роках позивачу, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, як «учаснику бойових дій», та не проведенні виплати грошової компенсації, за 14 днів невикористаних щорічних додаткових оплачуваних відпусток за 2022-2024 роках, у сумі 46258,8 грн, при звільненні, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області провести нарахування на картковий рахунок позивача і виплату грошових коштів у сумі 46258,8 грн;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виконанні вимог частини четвертої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме не проведенні обчислення і нарахування на картковий рахунок позивача, як учаснику "бойових дій", до Дня Незалежності України, у 2022-2024 роках, разових грошових виплат у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області провести нарахування на картковий рахунок позивача, грошової суми у розмірі 3000 грн, визначеному Кабінетом Міністрів України;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виданні в період з 01.05.2022 по 01.05.2024 позивачу посвідчення «учасника бойових дій», що у свою чергу позбавило його можливості користуватися пільгами передбаченими підпунктами 4,5 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме 75- процентною знижкою плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю), та 75-процентною знижкою плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання, та проводити оплату спожитих комунальних послуг, у повному обсязі, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області провести нарахування на картковий рахунок позивача, грошову суму у розмірі встановленому законодавством України, не менше 1000 грн, на місяць, тобто 31000 грн;
визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області яка полягає, у не виконанні вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі- Постанова №393) про затвердження "Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», а саме в невірному зазначенні у наказі ГУ НП в Херсонській області від 26.09.2024 №431 о/с, яким позивача, звільнено з лав Національної поліції України, вислуги років у пільговому обчисленні, а також невірному зазначенні вислуги років у пільговому обчисленні у розрахунку вислуги років для призначенні пенсії, грошовому атестаті № 72 від 02.10.2024, і довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та премію для призначення пенсії №422 від 02.10.2024, та зобов'язати ГУ НП в Херсонській області, провести розрахунок вислуги років у пільговому обчисленні, і внести зміни у наказ ГУНП в Херсонській області від 26.09.2024 №431 о/с, розрахунок вислуги років для призначенні пенсії, грошовий атестат № 72 від 02.10.2024, довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та премію для призначення пенсії №422 від 02.10.2024;
зобов'язати ГУ НП в Херсонській області скласти та надати після виконання рішення суду, до Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградської області, оновлені - наказ ГУНП в Херсонській області від 26.09.2024 №431 о/с, розрахунок вислуги років для призначенні пенсії, грошовий атестат № 72 від 02.10.2024, довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, та премію для призначення пенсії №422 від 02.10.2024 замість раніше наданих.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04.06.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області, яка полягає у невиконанні вимог Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Постановою № 413, щодо своєчасної підготовки та надання на розгляд Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку, затвердженого Постановою № 413) та відповідних документів для надання Позивачу статусу учасника бойових дій, внаслідок того, що в період з 24.10.2022 по 19.11.2022, 22.11.2022, 23.11.2022, 12.12.2022, 17.12.2022 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області. Визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Херсонській області щодо розрахунку вислуги років позивача у пільговому обчисленні на підставі Довідки №4100/01/2 від 20.11.2024 про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також усіх наявних наказів про залучення позивача до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Зобов'язав ГУ НП в Херсонській області провести перерахунок вислуги років позивача у пільговому обчисленні, відповідно до Постанови № 393, на підставі Довідки №4100/01/2 від 20.11.2024 про участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також усіх наявних наказів про залучення позивача до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, про що внести відповідні зміни до наказу від 26.09.2024 № 431 о/с та Розрахунку вислуги років для призначенні пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Верховний Суд ухвалою від 08.12.2025 повернув касаційну скаргу позивача на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24 згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
31.12.2025 позивач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24. Разом з касаційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду складено та підписано 23.10.2025, вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся 21.11.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, та просить поновити строк на подання повторної касаційної скарги у зв'язку з поверненням касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 08.12.2025 та повторно звернувся до суду 31.12.2025, тобто без зайвих зволікань, упродовж розумного строку, не зловживаючи процесуальними правами скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою.
Одночасно, скаржник посилається як на поважні причини пропуску строку з повторним звернення до суду касаційної інстанції на перешкоди, які незалежали від волі скаржника. В обґрунтування яких, зазначає: ухвалу суду про повернення касаційної скарги ним отримано 08.12.2025, відповідно до карти руху документу; у період з 01.12.2025 по 22.12.2025 включно, проходив курс реабілітаційних заходів в Олександрійській міській лікарні Кіровоградської області та надає карту хворого та листи запису до лікаря; а також покликається на те, що у період з 01.12.2025 по 31.12.2025 включно, по час звернення скаржником з цією касаційною скаргою до суду, в місці тимчасового проживання скаржника, як внутрішньо переміщеної особи, а саме в місті Олександрія Кіровоградської області, у зв'язку із збройною агресією країни-терориста рф, і значним пошкодженням об'єктів електроенергетики вцілому у державі - запроваджено щоденні екстренні відключення електроенергії та на підтвердження додає публічні офіційні повідомлення операторів системи передачі та енергетичних компаній щодо екстрених відключень електропостачання у місті Олександрія.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що для усунення недоліків, наведених в ухвалі Верховного Суду від 08.12.2025 була потрібна електроенергія, стабільне інтернет покриття і вільний від медичних процедур час, скаржник просить суду взяти до уваги ці обставини, та вважати їх поважними, а касаційну скаргу поданою у розумні строки.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у клопотанні про поновлення строку.
Враховуючи, що первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження; повторне подання касаційної скарги відбулось упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної касаційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше та вдруге поданих касаційних скарг, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від скаржника, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Відтак, розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, а тому строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
У касаційній скарзі позивач також просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), оскільки він є учасником бойових дій та на підтвердження чого надав копію відповідного посвідчення серії НОМЕР_1 .
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Так колегія суддів зазначає, що за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
Відповідно до статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином, судовий збір - це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом №3551-XII.
За змістом частини другої статті 22 Закону №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 20.01.2021 у справі №9901/258/20.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позовні вимоги стосуються в ненарахуванні та невиплаті грошової компенсації при звільненні за невикористані календарні дні додаткової відпустки. Тобто, спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.
Встановивши обставини та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки позивач є учасником бойових дій, а предмет спору стосується захисту його соціальних прав.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, яке передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 4, 162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР); пункт 12 частини 1 статті 12 Закону №3551-XII; частину 8, 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі №620/4218/18 щодо застосування наведених вище норм матеріального права.
У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа №420/5053/25 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки військова агресія рф стосується його особисто як громадянина України, який перебував під окупацією та утриманням в полоні.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025, яке буде розглянуто судом у порядку підготовки справи до касаційного розгляду відповідно до статті 340 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/5053/24.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/5053/24.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб