ф
20 січня 2026 року
м. Київ
справа №420/3155/25
адміністративне провадження №К/990/48516/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 420/3155/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними та скасування наказів,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1. під час виконання повноважень ліквідатора у справі Господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство ТОВ "НЗСТ ЮТІСТ", з підстав, викладених у скаргах ТОВ "ЕЛЕМАШТРАНС"від 26 червня 2023 року №БН, ПП "ЛІГАЛ-АВП" від 04 липня 2023 року №БН та повідомленні арбітражного керуючого від 05 вересня 2023 року №02-02-99/825, відповідно до статті 20 КУЗПБ, п. 6 розділу ІІ порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року №3928/5, яка була проведена в період з 10-00 год. 29 жовтня 2024 року до 04 листопада 2024 року за місцем знаходження офісу органу контролю та зобов'язання утриматися від вчинення таких дій відносно позивача;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом №1/25 від 09 січня 2025 року, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого і вчинення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку та про ініціювання направлення територіальним органом Мін'юсту до органів Національної поліції матеріалів перевірки стосовно порушення законодавства, виявленого під час перевірки діяльності арбітражного керуючого, яке містить ознаки кримінального правопорушення;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 січня 2025 року №130/5 "Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого";
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України наказ Міністерства юстиції України від 03 січня 2025 року №42/5 "Про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, залишеним без змін постановою постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі Господарського суду Дніпропетровської області про банкрутство ТОВ "НЗСТ ЮТІСТ", з підстав, викладених у скаргах ТОВ "ЕЛЕМАШТРАНС" від 26 червня 2023 року №БН, ПП "ЛІГАЛ-АВП" від 04 липня 2023 року №БН та повідомленні арбітражного керуючого від 05 вересня 2023 року №02-02-99/825, відповідно до статті 20 КУЗПБ, п. 6 розділу ІІ порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 06 грудня 2019 року №3928/5, яка була проведена в період з 10-00 год. 29 жовтня 2024 року до 04 листопада 2024 року за місцем знаходження офісу органу контролю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України наказ Міністерства юстиції України від 03 січня 2025 року №42/5 "Про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого".
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 16 січня 2025 року №130/5 "Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, залишеним без змін постановою постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, стягнуто з Міністерства юстиції України на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн та з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
24 листопада 2025 року представник Міністерства юстиції України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 420/3155/25 залишено без руху. Надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги із обґрунтуванням наявності підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
У грудні 2025 року до Суду надійшла уточнена касаційна скарга із обґрунтуванням наявності підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
В касаційний скарзі представник Міністерства юстиції України з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень 27, 28 Розділу ІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства від 06 грудня 2019 року № 3928/5 щодо необхідності повідомлення про результати розгляду повідомлення арбітражного керуючого про необхідність перенесення перевірки
Оскаржуючи додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року, відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі №917/1071/18, від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17, від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 25 березня 2021 у справі №645/3044/17.
Обґрунтування скаржника щодо наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень є мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 420/3155/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними та скасування наказів.
2. Витребувати справу № 420/3155/25 з Одеського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська