Справа № 761/46002/25
Провадження № 3/761/277/2026
16 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., за участі секретаря судового засідання Левчука Р.В., особи щодо якої складено протокол ОСОБА_1 , адвоката Швачко О.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
14.10.2025 о 22:10 год. м. Київ, вулиця Олександра Довженка 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Liana днз. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на відео з камер 477640, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_2 заперечував проти складеного протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що працівниками поліції не наведено причини та підстави зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , крім того на відеозаписі вбачається, що працівники поліції з'ясовували на чи дійсно ОСОБА_1 проїхав на червоний колір світлофору. Просив закрити адміністративне провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував, причини зупинки його транспортного засобу не пояснили, коли на місце зупинки прибули працівники поліції поросили надати документи та повідомили, що відчувають від мене запах алкоголю, вказав, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння допоки працівники поліції не пояснить йому причини зупинки, вказав, що від проходження огляду у лікаря відмовився, оскільки працівник поліції намагався його заплутати. Підтримав клопотання адвоката про закриття адміністративного провадження.
Крім того, за клопотанням сторони захисту допитано свідка ОСОБА_3 , яка вказала, що того дня вона прямувала з ОСОБА_1 , який є її хлопцем, додому двома транспортними засобами, ОСОБА_1 їхав попереду неї на авто, після проїзду світлофору перед Шулявським мостом його авто було зупинено невідомим транспортним засобом з дивними номерами без жодних розпізнавальних знаків, спочатку авто стояло посеред проїзної частини, а вже потім від'їхали на узбіччя та прибула поліція. Особи, які зупинили авто ОСОБА_1 працівникам поліції почали стверджувати, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, в той же час до приїзду працівників поліції вони хотіли домовитись, щоб не викликати поліцію. Крім того вказала, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв, принаймні їй про це не відомо.
Інші свідки в судове засідання не прибули за викликом.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Швачка О.В., свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі наступного.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 14.10.2025 №ЕПР1 №483522, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; тобто всі необхідні відомості, які визначені законом; відеозаписами з боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться на DVD-R диску та долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на запитання працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а також відмовився від проходження огляду за допомого приладу Драгер та у медичному закладі (таймінг 22:25- 26:10), крім того на запитання працівників поліції чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, останній зазначив, що пиво (таймінг 22:21), а також ОСОБА_1 на запитання працівників поції чи керував він транспортним засобом, відповів, що керував (таймінг 22:23).
Відповідно до п.п. 2,3 розділу 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) Огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Разом з тим доводи ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольних напої, а також пояснення свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не вживав алкогольних напоїв спростовуються дослідженими матеріалами, зокрема відеозаписами з бодікамер працівників поліції, які містяться на диску, згідно якого ОСОБА_1 зазначив, що пив пиво.
Доводи захисту щодо відсутності підстав зупинки транспортного не знайшли свого підтвердження, з огляду на те, що працівники поліції повідоми, що прибули на виклик по спец лінії, що підтверджується відеозаписом, який міститься на диску.
Крім того, не приймаються судом до уваги доводи, щодо підтвердження того, що ОСОБА_1 проїхав на червоний сигнал світлофору, оскільки щодо даних обставин працівникам поліції складено окрему постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5937820 за ч.2 ст. 122 КУпАП, та вказані обставини не стосуються не предмету розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення ним п. 2.5 ПДР.
В той же час, у задоволенні клопотання адвоката Швачка О.В. про визнання недостовірними пояснень свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про обставини за 14.10.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки під час судового розгляду на обгрунтування клопотання не надано жодних доказів, з досліджено відеозапису не вбачаєть обставин, які б свідчили про наявність сумнівів неупередженості свідка. Крім того, судом вживались заходи щодо виклику ОСОБА_4 у судове засідання, однак останній до суду не прибув.
Також суддею враховується і положення ст. 2 та ст. 23 КУпАП відповідно до яких завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до переконання про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність її вини.
Наведені вище судом докази є належними та такими що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.
В контексті вказаних обставин суд зазначає, що поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
За встановлених обставин, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Відомостей, щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору судді не надано.
На підставі наведеного, керуючись статтями 40-1, частиною першою статті 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Антоніна КВАША