Справа № 643/779/26
Провадження № 1-кс/643/696/26
20.01.2026 Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000748 від 08.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст.114-1 та ч.1 ст.358 КК України, -
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 19.01.2026 надійшло вищезазначене клопотання прокурора про арешт майна, яке обґрунтоване тим, щослідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000000748 від 08.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст.114-1 та ч.1 ст.358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що члени міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», із залученням третіх осіб, всупереч норм діючого законодавства України, прийняли незаконне рішення про встановлення групи інвалідності військовозобов'язаним особам. До вказаної діяльності причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є лікарем у КНП «Берестинський центр первинної медико-санітарної допомоги», та будучи у складі лікарської консультативної комісії вищевказаного медичного закладу, діючи у співучасті із в.о. завідуюча міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи роль пособника, протягом 2024 року, здійснив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом складання фіктивних медичних документів, забезпечення складання та видачі іншими лікувальними закладами фіктивних медичних документів особам чоловічої статі призивного віку, а також шляхом забезпечення необґрунтованого встановлення членами Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» військовозобов'язаним особам групи інвалідності, без об'єктивного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, а також без наявності медичних документів про достатній обсяг обстежень і лікувальних заходів, які підтверджують стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 та членів міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», військовозобов'язаним особам, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, внаслідок чого створені перешкоди законної діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо виконання обов'язків з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, функціонування системи військового обліку призовників, призову громадян на військову службу, підготовки та проведення в особливий період мобілізації людських ресурсів.
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що за пособництвом ОСОБА_4 та членів Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» необґрунтований статус особи з інвалідністю отримав військовозобов'язаний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стало підставою для надання останньому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
ОСОБА_4 15.01.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 358 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова про дозвіл на обшук 15.01.2026 проведено обшук за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: Нотаріально завірену копію посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 , 1985 р.н., на 1 арк.; Нотаріально завірену копію «Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією» №954187, видана ОСОБА_6 , на 1 арк.; Копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 , на 1 арк.; Електронне направлення № 5762-3750-1676-1472, видане ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1 арк.
Прокурор зазначає, що наразі існують достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуку документи можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а в подальшому будуть використані у кримінальному проваджені в якості речових доказів, повернення яких на теперішній час може привести до їх втрати. Арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів, позбавлення можливості їх знищення або переховування.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000000748 від 08.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 1 ст.114-1 та ч.1 ст.358 КК України
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дане клопотання було направлено до суду засобами поштового зв'язку 16.01.2026, що свідчить про дотримання прокурором вимог ч.5 ст.171 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, проведення обшуку та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого, визнано речовим доказом, а відповідна постанова не ставилась під сумнів заінтересованими особами.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення з таким майном слідчих дій.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Що стосується клопотання прокурора про визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч.5 ст.173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:
- нотаріально завірену копію посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 , 1985 р.н., на 1 арк.;
- нотаріально завірену копію «Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією» №954187, видана ОСОБА_6 , на 1 арк.;
- копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 , на 1 арк.;
- електронне направлення №5762-3750-1676-1472, видане ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1 арк., шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
У задоволенні клопотання стосовно визначення місця зберігання вилученого майна - відмовити.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1