Ухвала від 16.01.2026 по справі 643/648/26

Справа № 643/648/26

Провадження № 1-кс/643/643/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні №22025220000000747 від 08.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищою освітою, одруженого, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 -

встановив:

Слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000747 від 08.07.2025, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у пособництві у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 26.01.2024 по 04.07.2024, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з проханням надати допомогу в отриманні групи інвалідності без наявності стійкого порушення функцій організму для протиправного отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

ОСОБА_5 , будучи обізнаним з порядком встановлення групи інвалідності, маючи умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку в уникненні від призову на військову службу, враховуючи наявність корупційних зв'язків з членами Міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі міжрайонна Слобідська МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ») погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_9 .

Так, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, використовуючи дружні відносини з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно якого обвинувальний акт за фактом перешкоджання законній діяльності Збройним Силам України в особливий період шляхом прийняття необґрунтованого рішення про встановлення ОСОБА_9 третьої групи інвалідності, направлено до суду, який перебував на посаді в.о. завідувача міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», та до повноважень якого входило встановлення групи інвалідності під час проведення медико-соціальної експертизи, запропонував останньому встановити ОСОБА_9 третю групу інвалідності строком на один рік, без наявності стійкого порушення функцій організму для протиправного отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність зазначених дій, розуміючи можливість власних повноважень як в.о. завідувача міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» для впливу на інших членів міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», надав згоду ОСОБА_5 на встановлення ОСОБА_9 другої групи інвалідності строком на один рік, без наявності стійкого порушення функцій організму для протиправного отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

ОСОБА_5 , досягнувши згоди з ОСОБА_10 , реалізуючи злочинний умисел, у період з 26.01.2024 по 04.07.2024, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, діючи спільно з невстановленими особами, використовуючи корупційні зв'язки у лікувальних закладах, забезпечив складання та видачу лікувальними закладами фіктивних медичних документів про нібито наявність у ОСОБА_9 стійкого порушення функцій організму для встановлення групи інвалідності.

04.07.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, перебуваючи у приміщенні міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» надав ОСОБА_10 , медичні документи про наявність у ОСОБА_9 стійкого порушення функцій організму для проведення на підставі вказаних документів медико-соціальної експертизи та встановлення 3 групи інвалідності на 1 рік, з метою протиправного отримання ОСОБА_9 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що підтверджується протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

ОСОБА_10 , використовуючи свої службові повноваження, зареєстрував надані йому ОСОБА_5 медичні документи ОСОБА_9 та визначив дату проведення медико-соціальної експертизи щодо необґрунтованого встановлення ОСОБА_11 групи інвалідності.

17.07.2024 ОСОБА_10 забезпечив прийняття членами міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_9 , в порушення вимог: ст. 3 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», п.п. 3, 15, 17 «Положення про медико-соціальну експертизу», п. 1.10 «Інструкції про встановлення груп інвалідності», при проведенні медико-соціальної експертизи, без об'єктивного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, а також без наявності медичних документів про достатній обсяг обстежень і лікувальних заходів, які підтверджують стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, необґрунтованого рішення про встановлення ОСОБА_9 третьої групи інвалідності.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 та членів міжрайонної Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ», ОСОБА_9 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, внаслідок чого створені перешкоди законної діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо виконання обов'язків з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, функціонування системи військового обліку призовників, призову громадян на військову службу, підготовки та проведення в особливий період мобілізації людських ресурсів.

15.01.2026 о 08:23 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 615 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий, посилаючись на обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків, у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою без визначення розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задоволити з підстав, у ньому наведених.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання по причини абстрактного характеру, на думку захисту, повідомленої підозри та недоведеності заявлених стороною обвинувачення ризиків. Просив врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані та наявність у нього міцних соціальних зв'язків. У випадку задоволення клопотання визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту повністю підтримав.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Наразі ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.

Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов'язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; незаконного впливу на свідків; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, - з моменту затримання.

Враховуючи підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинено в умовах воєнного стану, стан здоров'я підозрюваного, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 22, 23, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування, тобто до08:23 15.03.2026, без визначення розміру застави.

Строк застосування запобіжного заходу обчислювати з моменту затримання, а саме з 08:23 15.01.2026.

Строк дії ухвали встановити до 08:23 15.03.2026.

Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 19.01.2026 о 11:55.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
133436140
Наступний документ
133436142
Інформація про рішення:
№ рішення: 133436141
№ справи: 643/648/26
Дата рішення: 16.01.2026
Дата публікації: 22.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (10.02.2026)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 16.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.01.2026 12:50 Московський районний суд м.Харкова
10.02.2026 10:30 Харківський апеляційний суд