20.01.2026
642/250/26
1-кп/642/280/26
20 січня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, проведеному у режимі відеоконференції обвинувальний акт, відомості про яке 06.09.2025р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030017943 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст. 121 КК України, -
16.01.26р. до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов вищезазначений обвинувальний акт.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20.01.26р. вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовчє судове засідання.
Відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в обґрунтування якого прокурор посилається на те, що закінчується двомісячний строк дії попередньої ухвали суду щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, є підстави вважати про можливість незаконно вливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували. Дослідивши матеріали кримінального провадження в частині заявленого клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_4 звинувачується у скоєні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст. 121 КК України.
Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, закінчується 20.01.26 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального
правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного
проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо
вони застосовувалися до нього раніше;
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак колегія суддів не приймає доводи захисника та обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
При вирішенні питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст. 121 КК України.
Частина 5 ст. 407 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Частина 2 ст. 121 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.
ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, є підстави вважати про можливість незаконно вливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, погіршення стану його здоров'я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків по справі, оскільки на даний час свідки у справі не допитані, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв'язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного обвинувального акту триває, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст. 121 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані Холодногірським районним судом м. Харкова 22.10.25, 17.12.25 р. суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб, без визначення застави.
Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, -
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)» строком на 60 днів, тобто до 20.03.2026р. включно.
Строк дії ухвали до 20.03.2026р.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1