Провадження № 3/641/145/2026 Справа № 641/8876/25
13 січня 2026 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Богдан М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 13 листопада 2026 року о 11 годині 55 хвилин в місті Харкові по вул. Польовій, 83, керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки під відеофіксацію із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager № 7510, результат огляду позитивний - 1,73 % проміле. Водій з результатами погодився, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в призначені судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Санжаревського І.А. надійшли письмові пояснення, в яких він просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутню складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., а саме: об'єктивної сторони правопорушення - керування транспортним засобом. При цьому посилався на те, що перебуваючи поряд або знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особа в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи в транспортному засобі не доводить факт керування транспортним засобом. Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511820 від 13.11.2025 року до нього додаються технічні засобі відеозапису: БК 47000, 470092, 472771, 472303. Вказав, що з переглянутих відеозаписів не вбачається що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Патрульна поліція приїхала за викликом про ДТП. З переглянутого відео з камери спостереження вбачається як автомобіль ОСОБА_1 під'їхав до складу. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не планував подальше керування автомобілем, він випив горілку та чекав свого друга. Далі інший автомобіль здійснив наїзд на припаркований автомобіль ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , коли приїхав екіпаж патрульної поліції, не заперечував факт вживання алкоголю, але заперечував керування автомобілем у стані алкогольного стягнення. ОСОБА_1 пояснив, що доставивши товар до складу повинен був передати автомобіль своєму друг, а тому сідати за кермо автомобіля не планував та випив горілу. Потім в його припаркований автомобіль був здійснений наїзд іншим автомобілем. Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп'яніння. Доданий до адміністративного матеріалу відеозапис з камери спостереження не може бути належним та допустимим доказом керування транспортним засобові у стані сп'яніння: по-перше, відеозапис з камери спостереження не доданий до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, у зв'язку з тим, що з відеозапису не вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 11 год. 55 хв., даний відеозапис не доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, тому вказаний відеозапис не є допустимим та належним доказом по справі.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Положення ст. 277 КУпАП передбачають п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, а ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
На підставі ст.ст.268, 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 відповідно положень ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази по справі, з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає в діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме:
- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511820 від 13.11.2025 р.;
- відеозаписом події, що мала місце 13.11.2025 року;
- довідкою про видачу посвідчення водія ОСОБА_1 ;
- результатом та актом огляду водія на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest «Drager 7510» від 13.11.2025 р., результат огляду - 1,73% проміле
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 листопада 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 медичний огляд не проводився у зв'язку з його відмовою;
- змістом рапорта інспектора УПП в Харківській області Коєва Д.
Згідно із ст.266 КУпАП - особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Як вбачається із відеоматеріалів долучених до протоколу, водій ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та пояснив, що приїхав на територію продовольчої бази, зупинився, випив алкоголь, оскільки не планував їхати далі, та чекав на свого товариша. Далі інший автомобіль здійснив наїзд на припаркований автомобіль ОСОБА_1 , коли приїхав екіпаж патрульної поліції, не заперечував факт вживання алкоголю, але заперечував керування автомобілем у стані алкогольного стягнення. ОСОБА_1 пояснив, що доставивши товар до складу повинен був передати автомобіль своєму другу, а тому сідати за кермо автомобіля не планував та випив горілу. Потім в його припаркований автомобіль був здійснений наїзд іншим автомобілем.
Упродовж усього відеозапису ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, зазначаючи, що після вживання ним алкоголю вказаним транспортним засобом повинен був керувати його знайомий, однак не вказував жодної конкретної особи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Заперечення захисника -адвоката Санжаревського І.А. викладені в клопотанні про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд оцінює критично, оскільки, вони повністю спростовуються сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відсутні.
Так, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також, суд приходить до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
При вирішення питання щодо стягнення судового збору, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення.
Керуючись ст ст. 9, 33, 40-1, 130, 251, 266, 283 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф перерахувати за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Населений пункт: Харківська область/м. Харків; призначення платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Судовий збір підлягає сплаті на наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; призначення платежу - судовий збір.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.
Суддя- М. В. Богдан