Справа № 638/13955/25
Провадження № 2/638/2243/26
Іменем України
20 січня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Смирнова В.А.
за участі секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» звернулося до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2025 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію (документи), а саме: чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , РОКІ: НОМЕР_2 ; надати відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 21.07.2024 р. у розмірі 4 000,00 грн. (ID операції: 1443153614; призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс" Поповнення картки Visa / MasterCard / НПС Простір НОМЕР_1 , НОМЕР_3 »); - інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 21.07.2024 р. по 23.07.2024 р. (тобто з моменту, лід час якого було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4719340724 від 21.07.2024 р. та отримано кредитні кошти від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»).
28.11.2025 на виконання ухвали суду від 13.11.2025 від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація, до якої долучено виписка по рахунку.
У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
У судове засідання відповідач, повторно не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 20 січня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду встановлено, що 21.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику № 4719340724 (далі - договір), відповідно до якого укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери) (п.2.1).
Відповідно до п.п. 2.2 - 2.9.1, 3.1, 3.2 Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов?язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів, останній платіж з періодом внесення 10 дні (в).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 16323.71% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25600.00 грн. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 21.07.2024 року або наступний за ним календарний день.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 19925-1354-124989965 від 21.07.2024 ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» перерахувало кошти у розмірі 4 000 грн. Отримувач Сенс Банк, АТ (поповнення карт), на рахунок НОМЕР_4 . Надавич платіжних послуг отримувача: ТОВ ФК «Контрактовий дім». Призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс» Поповнення картки Visa/MasterCard/ НПС Простір НОМЕР_1 , НОМЕР_5 .
Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ). По рахунку(ах) НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) було зарахування коштів на суму 4 000,00 грн від 21-07-2024 р.
Зарахування коштів у розмірі 4 000 грн. на рахунок ОСОБА_1 підтверджується випискою за договором № б/н за період 21.07.2024 по 23.07.2024, наданою АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 4719340724 від 21.07.2024, наданого позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.07.2025 становить 19 000 грн., з яких: за кредитом: 4 000 грн., по відсотках: 15 000 грн.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір № 4719340724 від 21.07.2024, що підтяверджується електронним підписом відповідача з одноразовим ідентифікатором 8568. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, своєчасно та повністю, надало ОСОБА_1 в розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою за договором № б/н за період 21.07.2024 по 23.07.2024, наданою АТ КБ «ПриватБанк», однак відповідач в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість.
З наданого розрахунку заборгованості за укладеним договором № 4719340724 від 21.07.2024 вбачається, що станом на 15.07.2025 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 19 000 грн., з яких: за кредитом: 4 000 грн., по відсотках: 15 000 грн.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Жодних доказів на спростовання обставин наведених у позові та на підтвердження здійснення погашення заборгованості відповідач не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 263, 264-265, 280-282, 284, 287, 288, 289 ЦПК України, суд -
Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, пов. 9) суму заборгованості за договором № 4719340724 від 21.07.2024 у розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, пов. 9) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, пов. 9.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.А. Смирнов