Справа №613/2651/25 Провадження № 1-кс/613/6/26
16 січня 2026 року
Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
До Богодухівського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, в якій просить: зобов'язати уповноважену службову особу Сектору поліцейської діяльності № 1 Богодухівського районного відділі поліції Головного управління Національної поліції України внести до Єдиного реєстру досудових розслідування відомості за заявою ОСОБА_3 від 22 грудня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190, 289 КК України, у частині можливої співучасті громадянина ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом та пов'язаних з цим протиправних діях, із визначенням відповідної правової кваліфікації та ролі зазначеної особи та розпочати досудове розслідування.
Скаргу мотивує тим, що 22 грудня 2025 року він надіслав на електрону адресу СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області заяву про вчинення кримінального правопорушення (заяву підписано ЕЦП за допомогою онлайн-сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису). В заяві зазначив наступне: «У провадженні СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12025221010000535, розпочате за його заявою за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, ст. 289 КК України, а саме незаконного заволодіння транспортними засобами. В межах вказаного кримінального провадження встановлено, що належний йому автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який незаконно вибув з його володіння, внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , у подальшому опинився у користуванні громадянина ОСОБА_4 , у якого зазначений транспортний засіб був вилучений працівниками поліції. Звернув увагу на те, що сукупність встановлених обставин та поведінка ОСОБА_4 дають підстави припускати його можливу причетність до вчинення кримінальних правопорушень (співучасть) пов'язаних із незаконним заволодінням транспортним засобом. Зокрема, він фактично отримав у володіння та користування автомобіль, який вибув з його володіння протиправно, від особи, яка не мала законних повноважень на його відчуження. При цьому ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, характерних для добросовісного набувача, не ініціював перевірку законності походження автомобіля та не звертався до правоохоронних органів із заявами про можливе шахрайство щодо нього. Вважав, що така поведінка, у поєднанні з іншими матеріалами кримінального провадження, може свідчити про узгодженість його дій із ОСОБА_5 або про усвідомлену участь у незаконному обігу транспортного засобу, що потребує перевірки та належної процесуальної оцінки в межах досудового розслідування. Окрім наведеного вважав, що поведінка ОСОБА_4 після вибуття транспортного засобу з його володіння може свідчити і про ймовірне приховування кримінального правопорушення. Усвідомлюючи незаконне походження автомобіля, він не повідомив правоохоронні органи про факт вчинення злочину, не заявив про завдання йому будь-якої шкоди, а також фактично самоусунувся від участі у ключових слідчих (розшукових) діях, зокрема не з'явився до органу досудового розслідування у день, коли було заплановано огляд автомобіля, вилученого, саме у нього. Така пасивна та вибіркова поведінка є нетиповою для особи, яка добросовісно набула майно, та може свідчити про намір уникнути викриття обставин незаконного заволодіння транспортним засобом, реального механізму його передачі та кола причетних осіб, що. об'єктивно потребує окремої, повної та неупередженої процесуальної оцінки в межах досудового розслідування. Станом на 30 грудня 2025 року відомості за його заявою до ЄРДР щодо можливих протиправних дій ОСОБА_4 як співучасника кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 289 КК України не внесені. Таким чином, вважав, що попри наявність ознак кримінального правопорушення, підтверджених фактичних даних, СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області не виконав обов'язок щодо реєстрації заяви, в порядку передбаченому КПК України, не надав йому витяг щодо внесення відомостей до ЄРДР, не визнав його потерпілим та не розпочав досудове розслідування відносно ОСОБА_4 .
Також до Богодухівського районного суду Харківської області від ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення, відповідно до змісту яких, останній прохав долучити до матеріалів справи копію його заяви від 22 грудня 2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.190, 289 КК України та скріншот відправки на електрону адресу СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області заяви про вчинення кримінального правопорушення, яку було підписано ЕЦП за допомогою онлайн-сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Скаржник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, відповідно до змісту скарги, прохав розглядати її за його відсутності.
Уповноважена особа ВП № 1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала до суду клопотання, в якому прохала відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Сектору поліцейської діяльності № 1 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Дане клопотання мотивоване тим, що заява ОСОБА_3 № Р-12410/ез від 23 грудня 2025 року була прийнята, розглянута в установленому законом порядку та приєднана до матеріалів кримінального провадження №12025221010000535 від 18.10.2025 та направлена заявнику. Отже, твердження скаржника про повне ігнорування його звернення або неприйняття заяви не відповідають фактичним обставинам. ОСОБА_3 стверджує щодо можливих протиправних дій громадянина ОСОБА_4 , які заявник кваліфікує за ст. 190 та ст. 289 КК України. У провадженні СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12025221010000535, внесене до ЄРДР та розпочате за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, у межах якого проводиться досудове розслідування. Заява ОСОБА_3 від 22 грудня 2025 року фактично зводиться до викладення власної версії подій, суб'єктивного аналізу поведінки іншої особи ОСОБА_4 та припущень щодо можливої співучасті, без наведення нових об'єктивних даних, які б: свідчили про окрему подію кримінального правопорушення; містили фактичні відомості, не охоплені предметом вже зареєстрованого кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене, вважала, що зазначена заява не містить об'єктивних фактичних даних про подію окремого кримінального правопорушення у діях ОСОБА_4 ; ґрунтується на припущеннях та оціночних судженнях заявника щодо «можливої обізнаності», «ймовірної узгодженості дій» та «нетипової поведінки», які не є фактичними даними у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України; не містить відомостей про конкретний час, місце, спосіб та інші істотні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 або ст. 289 КК України; не підтверджує наявність спільного умислу, попередньої змови або узгодженості дій, що є обов'язковими ознаками співучасті відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України; фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальною оцінкою обставин у межах вже зареєстрованого кримінального провадження № 12025221010000535 та не містить нових обставин, які не охоплюються предметом досудового розслідування.
В порядку ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до слідуючого.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17 червня 2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.
Так, слідчим суддею встановлено, що 22 грудня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до СПД № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення кримінально правопорушення, щодо можливих протиправних дій ОСОБА_4 , як співучасника кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190, 289 КК України.
При цьому, імперативні вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України не покладають на слідчого суддю обов'язок, у разі оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у будь-якому випадку задовольняти такі скарги, оскільки ухвала слідчого судді за результатами розгляду такої скарги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 цього Кодексу, може бути не тільки про задоволення скарги та зобов'язання вчинити певну дію, зокрема внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, а й про відмову у задоволенні такої скарги.
Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що закон передбачає можливість попереднього вивчення та аналізу слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності в ній даних, які можуть об'єктивно свідчити про кримінальне правопорушення.
Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у провадженні Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12025221010000535, внесене до ЄРДР 18 жовтня 2025 року за заявою ОСОБА_3 та розпочато за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 2108 р.н. НОМЕР_1 , у межах якого проводиться досудове розслідування.
Богодухівським РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025221010000535 від 18 жовтня 2025 року за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом марки ВАЗ 2108 р.н. НОМЕР_1 , заява ОСОБА_3 № Р-12410/ез від 23 грудня 2025 року отримана СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області приєднана до матеріалів вищевказаного кримінального провадження, дана заява ОСОБА_3 фактично зводиться до перевірки причетності іншої особи, а саме ОСОБА_4 до обставин вже внесеного до ЄРДР кримінального правопорушення, при цьому, до повноважень слідчого судді не входить визначення кваліфікації внесеного кримінального правопорушення та складу підозрюваних осіб, а тому в заяві ОСОБА_3 від 22 грудня 2025 року відсутні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність нового складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, що було вже перевірено при внесенні до ЄРДР кримінального провадження №12025221010000535 від 18 жовтня 2025 року.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд скаржником, перевіривши надані в її обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107,214,220,223, 303-310 КПК України,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1