Справа № 523/20712/25
Номер провадження 3/523/300/26
"15" січня 2026 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Нікітіна К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 20 вересня 2025 року о 13 год 35 хв ОСОБА_1 , будучи притягнутим 09.04.2025 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував у м. Одеса, по вул. Чорноморського Козацтва, 80, автомобілем иарки «TOYOTA RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП «ОМЦПЗ» ООР відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установлений законом спосіб.
Захисник Вовк Д.М., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що на відеозаписі з боді-камери працівника поліції не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт пропозиції працівника поліції пройти медичний огляд на стан сп'яніння, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду, що на думку захисника є порушенням ст.266 КУпАП та п. 7 Інструкції МВС і МОЗ № 1452/735. Крім того, захисник указав на протягом майже чотирьох хвилин, з 0:35:40 по 0:39:04 відеофіксування не здійснювалось. У цей період часу, зі слів ОСОБА_1 , на нього здійснювався психологічний тиск з боку працівників поліції.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Судом досліджено письмові докази у справі, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 459860 від 20.09.2025;
-довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої таке посвідчення на ім'я ОСОБА_1 здано на зберігання;
-довідку про те, що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика» станом на 20.09.2025 постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 09.04.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-довідку про належність транспортного засобу, відповідно до якої автомобіль TOYOTA RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 ;
-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002181 від 20.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 явно ухилився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в присутності двох свідків;
-відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля? зі сторони і місця водія, з речами та документами та добровільно сів у службовий автомобіль працівників поліції, після чого вони направилися до медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння. Під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що він приїхав з м. Києва в лікарню, пересувався за кермом автомобіля, приймає заспокійливі лікарські препарати та антидепресанти, а саме: еголанзу, буспірон, ципралекс. У період часу, на який вказує захисник дійсно відеозапис перервався, проте звуку не було лише 10 секунд. Коли відеозапис відновився, один з працівників поліції зазначив, що "сіла "батарея". Крім того, з подальшого відео можна зробити висновок, що запис здійснювався з відеокамери іншого працівника поліції, оскільки був змінений ракурс, що вказує на те, що дійсно могли бути технічні причини зникнення відеофіксації. Надалі запис йде безперервно. Спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 було ввічливим, вони спокійно з'ясовували обставини, отже, жодного тиску з їх боку не встановлено.
Дослідивши письмові докази та відеозапис, суддя дійшла висновку, що клопотання захисника про закриття провадження у справіслід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Зі змісту Інструкції вбачається, що вимога щодо безперевності відеофіксації не є абсолютною, допускається відключення відеореєстратора за об'єктивних причин.
Під час судового засідання встановлено, що ОСОБА_1 та його захисник не оскаржували дії працівників поліції, у тому числі, щодо здійснення ними психологічного чи будь-якого тиску. Дослідженням відеозапису факт здійснення на ОСОБА_1 працівниками поліції будь-якого тиску також не встановлений.
Доводи захисника з приводу того, що на відеозписі не зафіксовано факт зупинки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, факти пропозиції та відмови щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння, не вказують на відсутність самого правопорушення та не спростовують факту відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Судом установлено, що ОСОБА_1 під час спілкування с працівниками поліції зазначив, що саме він керував автомобілем і жодним чином не вказував не інше. Він добровільно сів у службовий автомобіль. Під час розмови працівники поліції пояснили, що вони їдуть у спеціальний медичний заклад, де буде проводитися професійний медичний огляд. ОСОБА_1 добровільно поїхав з працівниками поліції, а відмовився проходити такий огляд уже в медичній установі, що крім відеозапису підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 002181 від 20.09.2025.
Отже, доводи сторони захисту суд вважає засобом уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому клопотання захисника про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення суддя залишає без задоволення та вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), повністю доведена.
Призначаючи стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та приходить до переконання про необхідність застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП без застосування оплатного вилучення транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Призначення саме такого адмінітсративного стягнення, на думку суду, сприятиме реалізації принципів, передбачених ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 27, 40-1, 130, 221, 249, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо становить 34000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська обл./ 21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку:(IBAN)UА848999980313080149000015001; код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК в Од.обл./Суворівський р-н 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку : (IBAN) UА748999980313181206000015759; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк звернення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя К.О. Нікітіна