Справа №523/873/26
Провадження №1-кс/523/1193/26
19 січня 2026 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 05.01.2026 року про відмову у визнанні потерпілим в рамках кримінального провадження №62026150020000024 від 05.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
Встановив:
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшла для розгляду скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 13.12.2025 року про відмову у визнанні потерпілою в рамках кримінального провадження №62026150020000024 від 05.01.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України.
У поданій скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим та зобов'язати слідчого визнати (вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки в якості потерпілого) та допитати в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 62026150020000024 від 05.01.2026 ОСОБА_3 обґрунтовуючи свою скаргу тим, що постанова незаконна, не відповідає кримінально-процесуальному законодавству, слідчим не було досліджено всіх обставин кримінального правопорушення.
05.01.2026 року слідчим були внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Скаржницею ОСОБА_3 було подане клопотання в порядку ст. 55-58 КПК України щодо допиту її в якості потерпілої, та вручення пам'ятки про його процесуальні обов'язки, водночас 05.01.2026 року слідча ДБР ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у задоволенні вказаного клопотання, мотивувавши тим, що не має підстав для задоволення мого клопотання та не надано доказів щодо заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди, належно не обґрунтовано та не надано доказів, які б підтверджували яким чином її завдано.
Разом з цим скаржниця зазначає, що постанова про відмову у визнанні потерпілою була винесена у день, тобто 05.01.2026 року, коли були внесені відомості до ЄРДР по кримінальному правопорушенню за ознаками ч.1 ст. 366 КК України без дослідження відеодоказів, які скаржниця надає до своєї заяви про визнання її потерпілою.
Під час судового засідання ОСОБА_3 підтримала вимоги викладені у скарзі, та просила скасувати постанову слідчого та зобов'язати визнати її потерпілою.
Слідча Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві до судового засідання не з'явилась, про дату та час проведення засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши пояснення скаржниці, вивчивши матеріали скарги слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні, особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві перебуває кримінальна справа № 62026150020000024 від 05.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України.
Постановою Старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі)ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві від 05.01.2026 року ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні потерпілою у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, постанова слідчого мотивована тим, що не встановлено та не зазначено в чому виразилась завдана моральна, фізична або майнова шкода, також не вказано розміру такої шкоди, та не надано підтверджуючих документів.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні, може бути зокрема фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Частина 5 ст.55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно зі ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Під час судового розгляду, слідчим суддєю встановлено, що слідчим не доведено, що ним були застосовані всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування з метою виявлення обставин кримінального правопорушення, збору відповідних доказів для підтвердження або спростування обставин, викладених ОСОБА_3 в заяві про визнання її потерпілою.
Таким чином, слідчий суддя робить висновок, що ОСОБА_3 в частині скасування постанови слідчого є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя наголошує, що рішення про визнання або невизнання ОСОБА_3 потерпілою на даному етапі є повноваженнями слідчого за приписами ч.5 ст.40 КПК України, що входить до групи слідчих з розслідування даного кримінального провадження, відповідно, суд не може впливати на його прийняття.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - це, зокрема суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження, зокрема прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог цього Кодексу.
Частина ч.2 ст.307 КПК України передбачає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що в межах здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вимоги заявника про визнання протиправною бездіяльність слідчого та зобов'язання слідчого визнати його потерпілим у кримінальному провадженні, тобто фактично прийняти певне процесуальне рішення є необґрунтованими та безпідставними, оскільки виходять за межі судового контролю під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві від 05.01.2026 про відмову у визнання потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №№62026150020000024 від 05.01.2026 року задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві від 05.01.2026 року про відмову у визнання потерпілим - скасувати.
Зобов'язати старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві розглянути клопотання ОСОБА_3 про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1