Справа № 523/25849/25
Номер провадження 3/523/510/26
"19" січня 2026 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Позняк В.С., при секретарі Думанській Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, з вищою освітою, офіційно працевлаштованого АТ «Одесагаз», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
15.11.2025 року о 22:05 годині, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Трусовська, 23 в м. Одесі, керував автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в законному порядку в медичному закладі водій відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху".
Відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказуючи, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, був зупинений працівниками патрульної поліції у зв'язку з тим, що номерний знак на автомобілі не підсвічувався, від проходження на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі не відмовлявся, відмовився лише від проходження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер», так як не довіряє показникам цього пристрою. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відносно нього складено незаконно.
Дослідивши пояснення ОСОБА_1 надані суду, якими він повністю заперечував факт порушення ним правил дорожнього руху, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
-Протокол серії ЕПР №514254 від 15.11.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 рухаючись по вул. Трусовська в м. Одесі, керував автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роти, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився. Письмових пояснень, під час складання протоколу, по суті порушення в проколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не надав (а.с.1);
-Довідкою про отримання ОСОБА_2 посвідчення водія (а.с.4);
-Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.6);
-Відеозаписом долученим до матеріалів справи з ПВР №471014, 471212 (а.с.7)
Судом було досліджено диск з ПВ4712121, на якому зафіксовано (00:12:43 хв.) як ОСОБА_1 відмовляється від проходження на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та за допомогою газоанализатора «Драгер».
Будь-яких доказів на спростування своєї вини у скоєному правопорушенні ОСОБА_1 суду не надав.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз матеріалів справи відносно ОСОБА_1 дають суду підстави вважати, що докази, долучені до протоколу та досліджені у судовому засіданні, містять фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що докази, надані Управлінням патрульної поліції в Одеській області не спростовані, а докази на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 не надані.
Твердження ОСОБА_1 , про те, що він 15.11.2025 року не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, та також не відмовлявся від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів не знайшли свого підтвердження.
До протоколу про адміністративне правопорушення пояснень або зауважень ОСОБА_1 не надав.
Досліджені у судовому засіданні відеозаписи містять повну інформацію щодо фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення та не викликає будь-яких сумнівів у своїй достовірності, тому наявність двох свідків для складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 266 КУаАП не є обов'язковим.
ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.5 правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ст.130 КпАП України передбачає притягнення водія до адміністративної відповідальності як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння так і за відмову особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, відповідно до положень ст. 130 КУпАП, встановлено, що водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа вважає, що не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, не допускається.
Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення ст.130 КУпАП та є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
При оцінювані наявних за справою доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вбачає у діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №514254 від 15.11.2025 року, відеозапис ПВР № 471212 (00:12:43 хв.), вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд встановив, що викладене ІПП у протоколі по суті порушення відповідає фактичним обставинам та підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.130КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.ст. 40-1 та ст. 283 КУпАП та ст.9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн. із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 251, 283, 284 ч.1 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУаАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, а також із стягненням судового збору у розмірі 665, 60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.С. Позняк