Справа № 947/44761/25
Провадження № 2-а/947/20/26
20.01.2026 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно зі ст. 262 КАС України адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.11.2025 № R224072 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1 КУпАП,
Короткий зміст позовних вимог
Позивачзвернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до відповідача, відповідно до якого просить визнати протиправною та скасувати постанову №R224072 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26.11.2025 року, а також стягнути з держави Україна на його користь грошові кошти в розмірі 8500, які були сплачені за квитанцією від 27.11.2025 року №b66ce012_98fc_49c9853a_85f1f0ae81a4_0 на виконання постанови №R224072 про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на даний час він проживає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи.
Він є військовозобов'язаною особою та перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2018 року.
При цьому, на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» ним не можуть бути укомплектовані Збройні Сили України та інші військові формування, оскільки у провадженні Хаджибейськогорайонного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч. 3 ст. 368 КК України.
24 листопада 2025 року він разом з дружиною та малолітньою дитиною, повертаючись з м. Ужгород до м. Одеса, приблизно о 13-20 годині на блок-посту у АДРЕСА_2 , був зупинений співробітниками національної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_3 . На вимогу співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 він пред'явив військово-обліковий документ за допомогою застосунку «Резерв +». В застосунку «Резерв +» відображалось, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; не перебуває у розшуку; Облікові військові данні оновлено вчасно. Також додатково він надав копію листа Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 № 521/18075/24/35722/2025, оригінал КАРТКИ обстеження та медичного огляду (ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 10.11.2025 року та направлення на консультацію до лікаря від 11.11.2025 року №9603-9240-4318-4371.
За результатами перевірки воєнно-облікових документів, та перевірки документів щодо наявності відносного нього кримінального провадження співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив мені, що він не юрист і позивачу необхідно у супроводі поліції проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на що позивач погодився та, не вчиняючи супротиву, на власному авто попрямував у супроводі поліції до АДРЕСА_2 .
Прибувши приблизно о 14-55 годині, позивач припарковав власний автомобіль біля ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після чого, приблизно о 15-05 годині до нього підійшов солдат ОСОБА_2 та повідомив, що виписує йому повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що позивач повідомив, що йому необхідно вирішити питання з житлом для малолітньої дитини та дружини.
О 15-20 годині солдат ОСОБА_2 вручив йому повістку № 0087707 від 24.11.2025 року, яка була видана ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій вказано, що ОСОБА_1 має з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 24.11.2025 о 15-15 годині для уточнення військово-облікових даних.
Ознайомившись з вище зазначеною повісткою, на зворотній стороні корінця повістки № 0087707 позивач виклав свої заперечення, розписався про її отримання із зазначенням часу її отримання та вийшов з власного авто і разом з солдатом ОСОБА_2 і попрямував добровільно до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач зазначає, що він не міг з'явитися за повісткою у визначений у неї час (о 15-15 годині 24.11.2025) з поважних причин, оскільки отримав вказану повістку № 008707 лише о 15-20 годині 24.11.2025, тобто на час отримання ним повістки час виклику вже сплив.
Також звертає увагу, що після ознайомлення з повісткою він самостійно пішов до
ІНФОРМАЦІЯ_6 співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 були зроблені копії його паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому зазначає, що він станом на 13-20 години 24.11.2025 вже перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем свого проживання. При цьому, він не звертався з добровільною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням прийняти його на облік.
Надалі його обмежили у праві на пересування, у використанні власним мобільним телефоном та без його згоди позивач був доставлений до приміщення іншого районного ТЦК - ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його утримували більше доби всупереч його волі.
25.11.2025 року позивач, отримавши нову повістку № 103/25 від ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої йому необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем проживання, о 23-45 годині вийшов з будівлі РТЦК та СП та побачив у застосунку «Резерв +» наявність позначки «В розшуку». Окрім цього, у застосунку «Резерв+» позивач побачив повідомлення, які були йому направленні о 15-35 годині 24.11.2025 року, наступного змісту: 1) Виявлено порушення: в реєстрі Оберіг зафіксоване порушення військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; 2) Вас розшукує ТЦК та СП: Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку. Причиною порушення було зазначено: Не прибуття за повісткою до ТЦК та СП.
Вказане не відповідало дійсності, оскільки о 15-35 годині 24.11.2025 року позивач вже перебував у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач також зазначив, що ураховуючи вказані обставини, а також те, що шлях до місця проживання позивача в м. Одеса пролягає через численні блокпости, де здійснюються перевірки працівниками патрульної поліції та РТЦК та СП, ОСОБА_1 був поставлений у безальтернативну ситуацію, коли фактично був позбавлений можливості безперешкодно повернутися до місця свого проживання без усунення позначки «В розшуку» в застосунку «Резерв+». За таких обставин він був вимушений під тиском обставин подати заяву про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності та сплатити штраф, оскільки це був єдиний доступний спосіб анулювати зазначену позначку та реалізувати його конституційне право на свободу пересування."
26.11.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № R224072 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26.11.2025 року та було направлено позивачу в застосунку «Резерв +», згідно якої на ньогонакладений штраф у сумі 17000 грн.
Позивач був змушений сплатити штраф із зазначених вище причин. Після проведення платежу у розмірі 8500 грн, інформація в застосунку «Резерв+» була оновлена в автоматичному режимі - позначку «В розшуку» було знято. Таким чином, на думку позивача, сплата штрафу стала необхідною умовою для усунення перешкод у реалізації його конституційного права на свободу пересування, передбаченого статтею 33 Конституції України.
За наведених обставин, позивач просить скасувати оскаржувану постанову та стягнути на його користь розмір сплаченого ним штрафу у сумі 8500,00 грн.
Короткий зміст відзиву на позов
Відповідач в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечує проти задоволення позовних вимог.
При цьому зазначає, що позивач у позовній заяві зазначено як додаток «Витяг з ЄДР призовників від 10.11.2025» та «Витяг з ЄДР призовників від 27.11.2025», натомість додано Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовані 10.11.2025 та 27.11.2025. Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - є додатком до електронного військово-облікового документа, який, згідно п. 7 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559), містить унікальний електрон ний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (QR-код військово-облікового документа). Згідно з п. 8-1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559), QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електрон ній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній. QR-код військово-облікового документа містить відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 7, 8, 11, 13, 17 пункту 8 цього Порядку.
Військово-обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR коду та не може використовуватися без нього. Згідно п. 8-2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559), Військово обліковий документ в електрон ній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування.
Надані позивачем Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не є належним, допустимим та достовірним доказом оскільки з них неможливо встановити до якого саме військово облікового документа належать (в т.ч. відсутній QR-код військово-облікового документа, придатний для зчитування).
Копія картки Одеси не є обстеження та медичного огляду ф13 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 належним, допустимим, достовірним доказом внаслідок відсутності в ній результатів аналізів крові, сечі, флюорографії органів грудної клітки, ЕКГ, підписів посадових осіб ВЛК та печатки територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Направлення на консультацію до лікаря від 11.11.2025 року №9603-9240-4318-4371 не є заходом проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, оскільки видавалось лікарем загальної практики - сімейним лікарем для проведення планової консультації інфекціоніста.
Звертає увагу суду, що позивачем не подано до суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження обставин, якими він обґрунтував вимоги позову, а подані ним докази - не спростовують факту вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відповідач зазначив, що 24.11.2025 військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де його було взято на військовий облік та виявлено порушення правил військового обліку. 25.11.2025 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою редагування персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стосовно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 6136 від 25.11.2025, за результатами розгляду якого 26.11.2025 винесено постанову № 6136 якою встановлено, що «станом на день розгляду даної справи 26.11.2025 року закінчився строк (три місяці з дня виявлення правопорушення), передбачений ч.7 ст.38 КУпАП, а тому є підстава, передбачена пунктом 7 статті 247 КУпАП, для закриття справи, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП».
Вказаною постановою від 25.11.2025 № 6136 справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Представник відповідача стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не допустив порушень процедури та порядку встановленого КУпАП, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду ним справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивача.
Що стосується оскаржуваної постанови № R224072 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 26.11.2025, представник відповідача вказує, що дану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивач оформив через мобільний застосунок «Резерв+».
Відповідно до заяви, оформленої засобами застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 визнає, що вчинив правопорушення, яке передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП, а відтак, на підставі ст. 279-9 КУпАП він повідомив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач 26.11.2025 через мобільний застосунок «Резерв+» засобами електронної взаємодії між «Резерв+» та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, якою повідомив про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) та про те, що не оспорює допущене порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за її відсутності.
На підставі заяви позивача було автоматично у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовано й прийнято постанову від 16.11.2025 року № R224072 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення його до відповідальності і накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в сумі 17000 грн, яку підписано електронним підписом. Засобами електронної взаємодії між мобільним застосунком «Резерв+» та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_3 була надіслана постанова від 26.11.2025 № R224072.
Вказаними діями позивач фактично визнав вчинене правопорушення та зініціював розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі при розгляді справи, вважаю, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладених аргументів, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Процесуальні дії у справі
Позивач 03.12.2025 звернувся до суду з вказаним позовом до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2025відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
08.01.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов.
Заяви та/або клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до суду не надходили.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 є військовозобов'язаною особою та з 09.02.2018 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Згідно з довідкою від 09.02.2018 № 5106-473646 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
24 листопада 2025 року позивач разом з дружиною та малолітньою дитиною, прямував з м. Ужгород до м. Одеса, та приблизно о 13-20 годині на блок-посту у с. Нижні Ворота Закарпатської області був зупинений співробітниками національної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На вимогу співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач пред'явив військово-обліковий документза допомогою застосунку «Резерв +», у якому були відображені відомості про те, що позивач з 09.02.2018 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомості про розшуку у «Резерв+» відсутні; дата уточнення даних - 01.07.2024, відмітка про порушення строків оновлення (уточнення) даних відсутня.
Згідно з листом Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 № 521/18075/24/35722/2025, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, перебуває у провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси на стадії підготовчого судового засідання, судові рішення відносно позивача судом не ухвалені.
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.11.2025 року та направлення на консультацію до лікаря від 11.11.2025 №9603-9240-4318-4371 ІНФОРМАЦІЯ_9 починаючи з 10.11.2025 проходить ВЛК, рішення комісією на момент його зупинки 24.11.2025 не прийнято.
Згідно з поясненнями позивача, викладеними у позові, після перевірки його воєнно-облікових документів, та перевірки документів щодо наявності відносного нього кримінального провадження співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 висловив про необхідність проїхати у супроводі до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на що позивач погодився та на власному авто прибув до вказаного відділу РТЦК приблизно о 14-55 годині 24.11.2025.
Вказані обставини стороною позивача не оспорюються та не спростовуються.
ОСОБА_1 24.11.2025 біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 вручена повістка № 008707 ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що йому необхідно з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 24.11.2025 о 15-15 годині для уточнення військових облікових даних, яка згідно з розпискою про отримання вказаної повістки вручена ОСОБА_1 24.011.2025 о 15-20 годині.
На зворотному боці розписки про отримання повістки, як зазначає позивач, він власноруч написав прохання на ім'я солдата ОСОБА_2 , який вручав повістку, про те, щоб йому вручили повістку на іншу дату, зокрема на 25.11.2025 на 9-00 годину, у зв'язку з тим, що йому необхідний час для вирішити питання з житлом для малолітньої дитини та дружини
Інформація про розгляд вказаної заяви відсутня.
Позивач добровільно одразу після отримання повістки з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У подальшому, перебуваючи у будівлі РТЦК та СП співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 були виготовлені копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, після чого 24.11.2025 взято його на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Воловець), що підтверджується інформацію з роздруківки із за стосунку «Резерв +» від 27.11.2025.
Підстави зняття позивача з обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 з одночасним постановленням його на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 (Воловець) не зазначені, відповідачем у відзиві не наведені, доказів наявності таких підстав суду не надано.
Як зазначає позивач, він не звертався із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням про взяття його на облік.
З викладених позивачем у позові обставин, у подальшому його було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_5 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Вказані обставини стороною відповідача не спростовуються, у відзиві відповідні пояснення з цього приводу не надані.
Факт перебування позивача в ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується виписаною на ім'я ОСОБА_1 повісткою № 103/25, відповідно до якої ОСОБА_1 повідомлено про те, що він має з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 25.12.2025.
Як стверджує позивач у позові, його утримували у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 більше доби всупереч моїй волі.
На підтвердження вказаних обставин надає копії Талону-повідомлення Єдиного обліку № 27763 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.11.2025, відповідно до якого встановлено, що 25.11.2025 о 12-51 годині зі служби «102» від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що 25.11.2025 о 12-49 годині за адресою: АДРЕСА_6 заявниця просить направити СОГ до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де другу добу незаконно утримують її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Згідно з Протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.11.2025 та наданими ОСОБА_6 поясненнями 25.11.2025, органи поліції повідомлені про те, що ОСОБА_1 утримували в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17-00 години 24.11.2025 та продовжують утримувати на час надання його дружиною ОСОБА_7 пояснень (14-00 години 25.11.2025).
У подальшому, 25.11.2025, ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено повістку № 103/25, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 25.12.2025, у графі «мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки» зазначено - « НОМЕР_1 ».
Після того як позивач покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно з позовом - о 23-45 годині 25.11.2025), він побачив у за стосунку «Резерв +» наявну відмітку «В розшуку», а також повідомлення, які були йому направленні о 15-35 годині 24.11.2025 року, наступного змісту: 1) виявлено порушення: в реєстрі Оберіг зафіксоване порушення військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; 2) Вас розшукує ТЦК та СП: Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку.
Вказане підтверджується роздруківкою з «Резерва+».
Як вказує позивач у позові, причиною порушення було зазначено: Не прибуття за повісткою до ТЦК та СП.
Вказані обставини стороною відповідача не спростовуються, в обґрунтування своїх заперечень зазначає про недопустимість витягів з «Резерв+», наданих позивачем, через відсутність на ньому відповідного QR коду.
Щодо обставин та підстав для оголошення позивача «В розшук» сторона відповідача аргументів та пояснень у відзиві не навела.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що оскільки шлях до його місця проживання в м. Одеса пролягає через численні блокпости, де здійснюються перевірки працівниками патрульної поліції та РТЦК та СП, він був поставлений у безальтернативну ситуацію, коли фактично був позбавлений можливості безперешкодно повернутися до місця свого проживання без усунення позначки «В розшуку» в застосунку «Резерв+». Саме за таких обставин, як вказує позивач, він був змушений під тиском обставин подати заяву про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності та сплатити штраф, оскільки це був єдиний доступний спосіб анулювати зазначену позначку та реалізувати своє конституційне право на свободу пересування.
На підставі вказаної заяви, сформована та підписана тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 оскаржувана постанова від 26.11.2025 № R224072 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності).
Відповідно до оскаржуваної постанови розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; дата надходження заяви від позивача - 26.11.2025; спосіб надходження - через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; короткий зміст заяви - повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з порушенням правил військового обліку (законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
Відповідно до оскаржуваної постанови, встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яким вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. У разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постановою не менше, ніж 50 % розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною.
Як стверджує позивач, 26.11.2025 він сплатив штраф у розмірі 8500,00 грн, після чого інформація в застосунку «Резерв+» була оновлена в автоматичному режимі та позначку «В розшуку» було знято.
Окрім цього, судом встановлено, що відносно позивача 25.11.2025 старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , капітаном ОСОБА_9 складений протокол № 6136 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, суть правопорушення визначена як те, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_6 ) за повісткою даного РТЦК для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, яка була надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладенням та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання ( АДРЕСА_4 ), яке повернулось з відміткою про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з протоколом, дане правопорушення виявлене 25.11.2025, про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів («Оберіг»), що підтверджується Витягом з вказаного реєстру, який додається.
У протоколі міститься підпис у графі «особі повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25.11.2025 о 16 год.00 хв. В ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Витяг з « ІНФОРМАЦІЯ_10 » стороною відповідача до відзиву не долучений, суду не наданий.
За результатом розгляду вказаного протоколу, 26.11.2025 винесену постанову № 6136 про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з постановою № 6136 про закриття справи, 25.11.2025 після прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 під час звіряння його облікових даних з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів було встановлено, що він будучи військовозобов'язаним, порушуючи вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому він перебуває на військовому обліку, за повісткою про виклик до даного ІНФОРМАЦІЯ_3 уточнення даних, яка була надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання, яке повернулось з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою, вчинивши своїми діями адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим відносно нього складено відповідний протокол.
Також відповідно до цієї постанови , під час розгляду вказаної справи встановлено, що факт вказаного правопорушення було виявлено 24.11.2024, про що були внесені відповідні відомості до ЄДРПАВР, що підтверджується витягом з даного реєстру.
Витяг з вказаного реєстру відповідачем не наданий, до відзиву не долучений.
З посиланням на вимоги ч. 1 ст. 38 КУпАП, ураховуючи, що станом на 26.11.2025 строки накладення адміністративного стягнення сплинули, справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито з підстав, передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Отже судом встановлено, що позивач з 09.02.2018 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 24.11.2025 місце проживання не змінював, з відповідними заявами до ІНФОРМАЦІЯ_3 та/або ІНФОРМАЦІЯ_3 про взяття на облік не звертався, підстави взяття позивача на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 стороною відповідача не наведені, викладені стороною позивача аргументи з цього приводу не спростовані.
Також з матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 не складались та ОСОБА_1 не видавались.
Стороною відповідача не наведено аргументів та не надано пояснень з приводу того, чому після взяття позивача на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , він мав з'явитися до іншого - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також суд вважає доведеним та встановленим факт того, що повістка про необхідність позивачу з'явитись 24.11.2025 о 15-15 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 була вручена ОСОБА_1 24.11.2025 о 15-20 годині, під час того, як позивач добровільно прямував до вказаного відділу ТЦК та СП.
Добровільність намірів на відвідування ІНФОРМАЦІЯ_3 стороною відповідача не оспорюється та не спростовується.
Оцінка аргументів учасників сторін
Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Як встановлено судом повістки про необхідність позивачу з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 не складались та не направлялись, з рекомендованим повідомленням про вручення до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повертались.
Протилежного стороною відповідача не доведено.
Окрім цього, доказів про те, що адміністративне правопорушення було виявлене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 24.11.2024 суду не надано, стороною відповідача не доведено.
Отже безпідставним є складання протоколу від 25.11.2025 № 6136 та винесення постанови про закриття провадження у справі, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо оскаржуваної постанови сформованої у за стосунку «Резерв +» від 226.11.2025 № R224072 суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
У ч. 2 ст. 77 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, станом на 21.09.2024 року ,тобто на дату вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, діяв особливий період.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 463/1352/16-а.
Згідно з ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При розгляді адміністративних справ керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні керуватись положеннями ст.ст. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Натомість, в порушення ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_3 повно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, належним чином не оцінив докази по справі.
Як встановлено судом, повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 складена 24.11.2025, зазначений у ній час, коли позивачу необхідно було з'явитись - 15-15 година 24.11.2025, час отримання повістки позивачем - 12-20 година 24.11.2024. Після її отримання позивач одразу з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Факт добровільної явки 24.11.2025 позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 не оспорюється відповідачем.
Факт складання та направлення або вручення позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не доводиться жодним доказом. Відповідач про вручення повістки позивачу з необхідністю з'явитися саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві не зазначає, доказів не надав.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, наданих сторонами пояснень, доводів і аргументів та досліджених судом доказів, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбачено ч.3 ст. 210 -1 КУпАП, за яке його піддано стягненню у виді штрафу 17000,00 грн, та фактично їм сплачено 8500,00 грн.
Суд приймає до уваги наведені у позові аргументи позивача щодо вимушеної необхідності подати заяву про вчинення адміністративного правопорушення та сплатити штраф за сформованою вказаним за стосунком та підписаною електронним підписом тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 постановою R224072 у розмірі 8500,00 грн, як єдиною можливістю зняття у реєстрі «Оберіг» відмітки «В розшуку».
Вказаних висновків суд дійшов через відсутність зі сторони відповідача будь-яких пояснень, спростувань, наведення аргументів та надання на їх підтвердження доказів щодо обставин, наявності підстав взяття позивача на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , підстав та причин виставлення в реєстрі відмітки «в розшуку» відносно позивача та фактичного направлення повідомлення органам національної поліції заяви про доставляння позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу (Додаток № 20 Постанови КМУ від 30.12.23022 № 1487).
Згідно зі ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).
Таким чином, судом визнається обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.
Відповідно до вимог ч.1ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження про адміністративне правопорушення закриттю.
Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,80 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 244, 245, 250, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.11.2025 № R224072 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 -1КУпАП задовольнити.
Постанову № R224072 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26.11.2025 року скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, які були сплачені на виконання постанови №R224072 про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС Україниподається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання ВПО: АДРЕСА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 .
Рішення суду підписане 20.01.2026.
Суддя Ю. А. Скриль