Справа № 524/553/26
Провадження № 1-кс/524/218/26
20.01.2026 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участі: - секретаря судового засідання ОСОБА_2 , - прокурора Кременчуцької окружної прокуратури - ОСОБА_3 , - підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованого 18.01.2026 р. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026170500000140 стосовно:
ОСОБА_4 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременчуці Полтавської області, українця, громадянина України, має неповну середню освіту, не одруженогоу, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей та/або інших осіб, не має постійного місця роботи, не має ознак інвалідності, має тимчасове місце проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
Старший слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженого прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 17.01.2026, близько 08 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебував у АДРЕСА_2 , і у подальшому ОСОБА_4 піднявся на четвертий поверх до приміщення квартири АДРЕСА_3 , де помітив, що двері до квартири не зачинені на замок, та скориставшись, цим, зайшов всередину, де помітив мобільний телефон марки IPhone 8 Plus та грошові кошти у сумі 300 гривень, які лежали на письмовому столі.
Одночасно у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, спрямований на повторне, відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, діючи в умовах воєнного стану, встановленого з 24.02.2022 Законом України від 24.02.2022, за №2102-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 та який продовжено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його протиправні дії помічені потерпілою ОСОБА_8 відкрито викрав грошові кошти в сумі 300 грн. та мобільний телефон IPhone 8 Plus вартістю 1300 грн.
З викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого завдав потерпілій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на загальну суму 1600 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
18.01.2026 року о 15 год. 32 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий вказував, що підозра ОСОБА_4 у вчинені поставленого йому у вину кримінального правопорушення доводиться зібраними в провадженні доказами.
Під час досудового розслідування установлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть суттєво вплинути на проведення досудового розслідування, а саме може впливати на свідків, переховування від органів досудового розслідування та суду, продовження злочинної діяльності, у тому числі тієї, в якій підозрюється.
Посилаючись на вказані обставини, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому, прохаючи застосувати як альтернативу відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України заставу у максимально визначеному КПК України розмірі з врахуванням матеріального становища підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 з клопотанням не погодилися, просили застосувати домашній арешт.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У п.4 ч.2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 6 статті 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається із наданих суду матеріалів клопотання в рамках кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше. При цьому, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Так, у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» встановлено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» визначено, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Наведені у клопотанні слідчого факти свідчать про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 є найбільш прийнятним в даному випадку, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, яке вчинено в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачено покарання відповідно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У клопотанні та доданих до нього документах слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 поставленого йому у вину кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження пояснень та матеріалів, слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховуючи особу підозрюваного, його сімейний стан, який не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей, його стан здоров'я, а саме відсутності ознак стійкого зниження працездатності та не має ознак інвалідності, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не працюючого, судимого, що йому ставиться у вину вчинення тяжкого кримінального правопорушення, який може вчинити інше кримінальне правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а звідси неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя також врахував, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що питання кваліфікації дій підозрюваного не можуть бути предметом розгляду під час обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. На думку слідчого судді, дослідження судом доказової бази, встановлення фактичних обставин вчинення злочину, вини підозрюваного, кваліфікація його дій можлива лише під час розгляду справи судом по суті після завершення досудового розслідування.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до вимог ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту фактичного затримання.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного на даний час унеможливлює його перебування під вартою, до суду не було надано.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 фактично затримано 18.01.2026 року у часовому проміжку між 08 год. 00 хв. та 09 год.00 хв., а не о 15 год. 32 хв., як постає з протоколу затримання та було підтверджено у судовому засіданні підозрюваним, а тому строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У п.2 ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи встановлені та наведені в ухвалі обставини, беручи до уваги думку прокурора, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також те що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2026 р. - 3328 грн.), що становить 199680,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне відреагувати на заяву підозрюваного щодо застосування до нього недозволених дій фізичного та психологічного тиску під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також звернути увагу органу досудового розслідування та прокурора щодо тверджень заявника про його мобілізацію восени 2025 року.
Таким чином, з врахуванням наведених обставин та підстав, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193-197, 205, 206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, зареєстрованого 18.01.2026 року в ЄРДР за № 12026170500000140 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити частково.
Застосувати (обрати) стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має тимчасове місце проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який не може перевищувати 60 (шістдесят) діб, строк запобіжного заходу який обчислювати з часу фактичного затримання підозрюваного з 18 січня 2026 року до 17 березня 2026 року.
Визначити суму застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 грн. 00 коп.
Застава відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів - ТУ ДСА України в Полтавській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26304855; банк отримувача - ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача - UA398201720355289002000015950; в платіжному документі в призначені платежу обов'язково зазначається для застави: назва суду; інформація про постанову (ухвалу) судді чи суду та прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного (дана інформація необхідна для оперативного повернення застави в порядку передбаченому чинним законодавством).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» при звільненні ОСОБА_4 зобов'язана роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого, прокурора,суду за першою вимогою;
2. не відлучатися з місця проживання, крім випадків відвідування медичних закладів та установ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Повідомити керівника Кременчуцької окружної прокуратури про заяву підозрюваного ОСОБА_4 здійсненої у судовому засіданні щодо застосування до нього недозволених дій фізичного та психологічного тиску під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та зобов'язати керівника Кременчуцької окружної прокуратури здійснити заходи щодо перевірки заяви ОСОБА_4 відповідно до чинного КПК України та факту (обставин) щодо мобілізації підозрюваного восени 2025 року з наступним повідомленням слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука в строк до 30 січня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя: