Справа № 240/22253/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 20.08.2025 № 063350039198 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.2004 по 16.05.2007, з 27.08.2007 по 08.08.2008, з 24.09.2008 по 14.09.2009, з 27.09.2009 по 05.09.2010, з 06.09.2010 по 06.08.2011, з 08.08.2011 по 15.07.2012, з 16.07.2012 по 02.07.2013, з 06.06.2013 по 14.05.2014, з 17.06.2014 по 31.10.2014 в Закритому акціонерному товаристві "ПМК-40" згідно трудової книжки (дублікат) серії НОМЕР_1 від 06.08.2004 та призначити йому дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 13.08.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 , проходить військову службу з 12.07.2022 по даний час.
13.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким прийнято рішення від 20.08.2025 № 063350039198 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
У рішенні вказано, що вік заявника 55 років 0 місяців 20 днів. Страховий стаж особи становить 20 років 05 місяців 4 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період навчання згідно атестата № 0666 від 02.03.1993, оскільки період навчання перетинається з періодом роботи та період трудової діяльності згідно довідки №б/н від б/д, оскільки робота в російській федерації.
Листом від 25.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення від 20.08.2025 № 063350039198 про відмову у призначенні пенсії.
Позивач не погоджується із відмовою Пенсійного фонду та вважає, що надав необхідну та достатню сукупність документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
Водночас, статтею 115 Закону №1058-IV визначено пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Пунктом 4 частини першої ст.115 Закону №1058-ІV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають:
військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Ключовим питанням у цій справі є визначення наявності у позивача права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , копія якого долучена до позову та досліджена судом, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення до територіального органу Пенсійного фонду України (13.08.2025) був особою, якій виповнилося 55 років.
Загальний страховий стаж позивача, який враховано при розгляді заяви про призначення пенсії становить 20 років 5 місяці 4 дні.
Відмовляючи у задоволенні заяви про призначення пенсії, Пенсійний фонд стверджує, що у позивача відсутнє право на ортримання дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 статті 115 Закону №1058-IV, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 25 років.
Разом з цим, за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області не зараховано, зокрема період трудової діяльності згідно довідки №б/н від б/д, оскільки робота в російській федерації.
Водночас, на підтвердження цього стажу роботи позивачем було надано трудову книжку (дублікат) серії НОМЕР_1 від 06.08.2004, яка містить наступні записи роботодавця - Закритого акціонерного товариства "ПМК-40":
01.09.2004 - прийнятий на роботу електрозварювальником 6 розряду;
16.05.2007 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
27.08.2007 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
08.08.2008 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
24.09.2008 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
14.09.2009 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
27.09.2009 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
05.09.2010 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
06.09.2010 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
06.08.2011 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
08.08.2011 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
15.07.2012 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
16.07.2012 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
02.07.2013 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
06.06.2013 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
14.05.2014 - звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
17.06.2014 - прийнятий електрогазозварювальником 6 розряду;
31.10.2014 - трудовий договір розірвано за ініціативи працівника п.3 статті 77 Трудового кодексу російської федерації.
Достовірність відображених в трудовій книжці позивача записів додатково підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про заробітну плату ЗАО "ПМК-40" за період з 6 вересня 2004 року по 31 жовтня 2014 року, а також довідкою ЗАО "ПМК-40" про спеціальний стаж, який дає право на дострокове призначення пенсії у зв'язку з особливими умовами праці.
Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення ці періоди не зараховані до страхового стажу позивача у зв'язку з виходом України з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Оцінюючи спірне рішення в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача в рф з 01.09.2004 по 31.10.2014, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
У відповідності до статті 19 Закону України від 29.06.2004 № 1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
13.03.1992 між країнами СНД укладено Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення" (надалі - постанова №1328) постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у місті Москві.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.
Суд наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, осіб які працювали за межами України, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Отже, до набрання чинності постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою, в тому числі щодо страхового стажу, отриманого громадянами до підписання Угоди.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на припинення участі України в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки таке припинення не стосується (не впливає) періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в час дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Таким чином, суд зазначає, що на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком були наявні усі підстави для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.09.2004 по 16.05.2007, з 27.08.2007 по 08.08.2008, з 24.09.2008 по 14.09.2009, з 27.09.2009 по 05.09.2010, з 06.09.2010 по 06.08.2011, з 08.08.2011 по 15.07.2012, з 16.07.2012 по 02.07.2013, з 06.06.2013 по 14.05.2014, з 17.06.2014 по 31.10.2014 згідно трудової книжки (дублікат) серії НОМЕР_1 , виданої 06.08.2004, а тому суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 20.08.2025 № 063350039198 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті КАС України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та 09.07.2024 у справі №240/16372/23, у якій колегія суддів дійшла висновку про те, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.