про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/25257/25
19 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Слободонюка М.В.
суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у семиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал документу про сплату (доплату) судового збору в сумі 2543,52 грн.
06 січня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
13.01.2026 до суду вдруге надійшла заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області з проханням продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що наразі позбавлений можливості виконати вимоги попередньої ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю належного фінансування. Тому, на думку заявника, йому необхідний додатковий час з метою надання документу про сплату судового збору.
Розглянувши подану заяву щодо продовження процесуального строку, суд апеляційної інстанції зважає на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» вказав, що “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Таким чином, відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може бути достатньою підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 121 КАС України продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком суду та здійснюється за наявності поважних причин, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Суд зазначає, що сам по собі факт подання повторного клопотання не зумовлює обов'язку суду безумовно продовжувати процесуальний строк. Таке продовження можливе виключно за наявності належно підтверджених, об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали виконанню вимог попередніх ухвал суду.
Разом з тим, у поданому повторному клопотанні апелянт не навів нових обставин, які б свідчили про неможливість виконання вимог ухвали суду в межах уже продовженого строку, а також не надав належних доказів існування таких обставин. Наведені доводи мають загальний характер та не підтверджують наявність об'єктивних перешкод для сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції вкотре звертає увагу, що обов'язок зі сплати судового збору є передбачуваним і таким, що залежить від належної організації діяльності апелянта, а тому сам по собі не може вважатися поважною причиною для неодноразового продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, суд уже скористався своїм дискреційним повноваженням та надав апелянту додатковий строк для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Проте апелянт не вжив належних заходів для усунення недоліків навіть у межах продовженого строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, скаржник не надає доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тобто відсутні докази того, що протягом нового строку судовий збір ймовірно буде сплачено.
Згідно зі статтею 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Систематичне звернення з клопотаннями про продовження строків без наявності поважних причин свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та призводить до затягування судового розгляду, що також суперечить принципам правової визначеності та розумності строків розгляду справи, які є складовими права на справедливий суд.
З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення повторної заяви апелянта про чергове продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Отже, апелянт мав обов'язок усунути недоліки апеляційної скарги з урахуванням продовженого судом процесуального строку до 13.01.2026.
Проте, станом на дату постановлення цієї ухвали такі недоліки усунуті не були.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається особі, яка її подала.
Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 6 ст. 298 КАС України).
За наведених обставин, оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху у встановлений судом строк, колегія суддів доходить висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.
Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.