Справа № 600/5877/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
19 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправний та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразово грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час захисту Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час захисту Батьківщини та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки обставинам та висновків суду.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у даному випадку позивачу встановлено 25% втрати працездатності пов'язаної із захистом Батьківщини у понад тримісячний термін після звільнення, а тому він не набуває права на отримання спірної допомоги, останньому ступінь втрати професійної працездатності встановлено 02.05.2024, а дата звільнення з військової служби 27.08.2023, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав додаткові пояснення до апеляційної скаргу, у яких підтримав її вимоги та зауважив, що саме дата, яка зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, є моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що необхідною передумовою для визначення медико-соціальної експертної комісії ступеня втрати працездатності являється наявність документа військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювання. Таким документом є витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20.02.2024 №184, якою в тому числі постанову ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР про причинний зв'язок по довідці №329/8 від 16.02.2023 відмінено та зазначено травма, поранення, так пов'язане із захистом Батьківщини. На підставі вищевказаного протоколу, МСЕК видано довідку про ступінь втрати працездатності та підстави. При цьому, у визначений законом термін позивач не мав об'єктивної можливості звернутися до уповноваженого органу із заявою про призначення вказаної одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач до 27.08.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Довідкою №1893 від 18.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 04.01.2023 позивач отримав вогнепальне осколкове поранення правої ліктьової ділянки з великим дефектом м'яких тканин. Вказану травму отримав за обставин під час артилерійського обстрілу збройними формуваннями російської федерації в районі н.п. Соледар Донецької області, при виконанні бойового завдання пов'язаного з захистом Батьківщини, з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. Поранення не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння не перебував.
Довідкою ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР від 16.02.2023 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після МВТ (04.01.2023). ВОСП правого передпліччя із значним дефектом м'яких тканин. Лікований оперативно (13.01.2023) ВХО вогнепальної рани правого передпліччя VAC операція (16.01.2023) Демонтаж VAC, ВХО рани правого передпліччя. Аутодермопластика. Дорсалгія. Травма, поранення, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби (довідка командира частини про обставини справи не надана).
24.01.2024 під час первинного огляду МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із з проходженням військової служби.
Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20.02.2024 №184, встановлено наступне.
Мінно-вибухова травма (04.01.2023) солдата ОСОБА_1 , 1987 року народження, підтверджена довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1893 від 18.02.2023 в/ч НОМЕР_1 , медичними документами та довідкою ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради №329/8 від 16.02.2023:
Травма, поранення: "Наслідки ушкодження ліктьового нерва із синдромом часткового порушення провідності в результаті мінно-вибухової травми в верхній третині правого передпліччя (04.01.2023), нейропатія медіального шкірного нерва передпліччя праворуч. Виражений невропатичний больовий синдром. Стан після вогнепального уламкового сліпого поранення правого передпліччя із значним дефектом м'яких тканин в результаті мінно-вибухової травми, крайового перелому верхньої третини правої ліктьової кістки (04.01.2023). ВХО вогнепальної рани правого передпліччя (13.01.2023), VAC-операції, аутодермопластики (16.01.2023). Стан після операції (06.03.2023) невролізу задньої і передньої гілок медіального шкірного нерва передпліччя в верхній третині правого передпліччя, висічення гіпертрофованих рубців на рівні правого ліктьового суглобу", - ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Постанову ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради про причинний зв'язок по довідці №329/8 від 16.02.2023, - відмінити.
Довідкою МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
З метою отримання одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності встановленої п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся до уповноважених органів, однак отримав відмову оформлену витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №34/в від 26.01.2024. Підставою для прийняття вказаного рішення слугував факт встановлення ступеня втрати працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини у понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є протиправним та належить скасуванню, так як останнє прийняте відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). З метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати комісію Міністерства оборони України із розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст.41 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (Закон №2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Згідно із ч.9 ст.16-3 Закону №2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975 (Порядок № 975).
Згідно із пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Абзацом другим пункту 7 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Таким чином, право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності обмежено:
тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;
причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов'язків військової служби.
Встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову).
У постановах від 23.10.2018 у справі №161/69/17 та від 12.03.2019 у справі №760/18315/16-а колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об'єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.
Верховний Суд у постанові від 08.04.2024, повертаючи справу №540/3059/20 на новий розгляд, вказав, що при розгляді подібних спорів суди повинні встановити, чи були вчинені особою всі залежні від неї дії щодо отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Отже, встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності відраховується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв'язку із наявністю об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом.
Встановлено, що згідно із листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.04.2025 №/1/1549, документи на виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №975 були оформлені та вих.№/1/976 від 13.05.2024 направлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 для прийняття рішення стосовно її виплати, створеною там відповідною Комісією.
У свою чергу, позивач на протязі десяти днів з моменту встановлення втрати працездатності надав повний пакет документів для виплати одноразової грошової допомоги.
Пунктом 25 Рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №34/в від 08.11.2024 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявника звільнено з військової служби 27.08.2023 та 02.05.2024 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, позивачем вчинялися дії з метою з'ясування обставин поранення (травми) та отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги,
Довідка МСЕК від 02.05.2024 видана з урахуванням витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20.02.2024 №184.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскаржуваного рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.