Справа № 240/13385/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 , який виданий на підставі акту розслідування за формою НВ-2, що затверджений 21.10.2023 командиром Військової частини НОМЕР_2 та складений за результатами проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 02.10.2023, в частині визначення причинного зв'язку отримання травми ОСОБА_1 ;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_2 видати наказ за результатами проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 02.10.2023, із визначенням причинного зв'язку отримання травми ОСОБА_1 , як таким, що пов'язаний із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести розслідування в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, за фактом отримання ОСОБА_1 травми внаслідок ДТП 02.10.2023 під час проходження військової служби та виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, ОСОБА_1 з приводу травми, отриманої 02.10.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, ОСОБА_1 з приводу травми, отриманої 02.10.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач з 24.03.2022 призваний по мобілізації та проходить військову службу в Збройних Силах України у складі Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2024 №1/54/110 позивач з 16.05.2022 по 16.06.2022, з 02.01.2023 по 03.02.2023, з 05.02.2023 по 19.03.2023, з 15.05.2023 по 16.05.2023, з 14.06.2023 по 03.10.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в АДРЕСА_1 .
Аргументуючи підстави звернення до суду позивач вказує, що 02.10.2023 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазнав тяжкої травми, в подальшому проходив тривале стаціонарне лікування та неодноразово перебував у відпустках для лікування.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.10.2023 №558 було призначено комісію для проведення розслідування за фактом смерті і небойового травмування внаслідок ДТП військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , зокрема і позивача.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2023 №571 продовжено термін проведення розслідування за фактом смерті і небойового травмування внаслідок ДТП військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 до отримання висновків за результатами відповідних медичних досліджень.
Відповідно до акту проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку встановлено, що 02.10.2023 близько 23.00 під час виконання службових обов'язків, а саме: прямування зі служби до місця проживання, в селі Чкалове Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області, рухаючись на автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_3 сталося ДТП з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 : солдатом ОСОБА_2 , старшим солдатом ОСОБА_1 та солдатом ОСОБА_3 , під керуванням солдата ОСОБА_2 , який допустив виїзд за межі проїзної частини з подальшим перекиданням автомобіля.
Солдат ОСОБА_2 отримав не сумісні з життям травми та загинув на місці події, старший солдат ОСОБА_1 - травма хребта, солдат ОСОБА_3 отримав важкі травми обох нижніх кінцівок.
За висновком комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавства та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, вказано, зокрема, що враховуючи положення абз.6 пункту 10 розділу ІІ Інструкції "Про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України" від 27.10.2021 №332 даний нещасний випадок зі старшим солдатом ОСОБА_1 та солдатом ОСОБА_3 , визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, та даний випадок підлягає обліку і на нього складається акт за формою НВ-3.
Також за висновком комісії вказано начальнику медичної служби Військової частини НОМЕР_1 підготувати довідки про травми начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 та водія-механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , за встановленою формою, згідно з вимогами чинного законодавства для пред'явлення за місцем вимоги, в якій вказати, що травма отримана у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.
Зазначений акт службового розслідування затверджений наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 21.11.2023.
На підставі висновків акту спеціального розслідування, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023 №78 затверджено результати службового розслідування, зокрема у пункті 2 наказано: начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 ознайомитись з актом форми НВ-2 та підготувати довідки про травми начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 та водія-механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , за встановленою формою, згідно з вимогами чинного законодавства для пред'явлення за місцем вимоги, в якій вказати, що травма отримана, у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.
Ознайомившись з матеріалами проведення спеціального розслідування нещасного випадку, позивач, вважаючи висновки комісії спеціального розслідування нещасного випадку (аварії) в частині формулювання, що травми позивача отримані "у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби" та бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі довідки про обставини травми, пов"язаної із захистом Батьківщини, неправомірними, звернувся до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до абз.6 ст. 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (статті 16 Статуту).
Статтями 26 та 27 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608; у редакції, чинній на момент проведення службового розслідування).
Приписами пункту 1 Розділу ІІ Порядку визначено, що службове розслідування призначається у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Пунктом 1 Розділу V Порядку передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Стосовно доводів позивача про порушення військовою частиною процедури проведення службового розслідування за фактом отримання під час виконання обов'язків військової служби (02.10.2023) травми, судова колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абз.10 п.2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, та з метою врегулювання питань, пов'язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України, наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі - Інструкція №332).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
У пункті 8 розділу ІІ Інструкції №332 Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.
Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
У той же час, особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил визначено розділом V Інструкції №332, зокрема, пунктами 1-5 розділу V Інструкції №332 визначено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров'я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.
Командир військової частини після отримання рапорта зобов'язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.
У разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми під час виконання ними обов'язків військової служби, проводиться за процедурою, визначеною саме безпосередньо розділами ІІ та V Інструкції №332.
Як встановлено з матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_2 проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку з наступним складанням акту по формі НВ-2, що був затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 від 21.11.2023.
Відповідно до змісту акта проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку встановлено, що 02.10.2023 близько 23.00 під час виконання службових обов'язків, а саме: прямування зі служби до місця проживання, в селі Чкалове Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області, рухаючись на автомобілі реєстраційний номер НОМЕР_3 сталося ДТП з військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 : солдатом ОСОБА_2 , старшим солдатом ОСОБА_1 та солдатом ОСОБА_3 , під керуванням солдата ОСОБА_2 , який допустив виїзд за межі проїзної частини з подальшим перекиданням автомобіля.
Солдат ОСОБА_2 отримав не сумісні з життям травми та загинув на місці події, старший солдат ОСОБА_1 - травму хребта, солдат ОСОБА_3 отримав важкі травми обох нижніх кінцівок.
За висновком комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавства та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, вказано, зокрема, що враховуючи положення абз.6 пункту 10 розділу ІІ Інструкції "Про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України" даний нещасний випадок зі старшим солдатом ОСОБА_1 та солдатом ОСОБА_3 , вважається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, та даний випадок підлягає обліку і на нього складається акт за формою НВ-3.
Аргументуючи підстави звернення до суду, позивач відзначив про незгоду з вказаним висновком через неповноту встановлення комісією фактичних обставин справи, оскільки в описі подій у акті на підставі пояснень усіх опитаних осіб було зазначено, що всі три учасника ДТП “по дорозі заїхали до свого співслужбовця, після чого поїхали додому». Невстановлення особи співслужбовця, до якого заїжджали учасники ДТП, на думку позивача, призвело до неврахування факту безпосередньої участі та пов'язаності події із захистом Батьківщини.
В даному випадку, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність в позовній заяві належного обґрунтування того, як вказана обставина взаємопов'язана з висновками комісії. Даний недолік не усунуто і в апеляційній скарзі.
На підставі вказаного акта Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ "Про результати службового розслідування" від 21.11.2023 №78, у якому наказано, зокрема начальнику медичної служби вВійськової частини НОМЕР_1 ознайомитись з актом форми НВ-2 та підготувати довідки про травми начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , за встановленою формою, згідно з вимогами чинного законодавства для пред'явлення за місцем вимоги, у якій вказати, що травма отримана, у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби.
Відтак, наявні матеріали справи та встановлені судом першої інстанції обставини, свідчать, що розслідування, за фактом отриманої травми позивачем, правомірно здійснено в порядку, передбаченому Інструкцією №332.
При цьому, суд першої інстанції доцільно зауважив, що наказ від 21.11.2023 №78 “Про результати службового розслідування» фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зокрема про встановлення причинно-наслідкого зв"язку отримання травми, який відповідно до пункту 21.25 Положення №402 може братися до уваги штатною ВЛК при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва).
Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом відповідного рішення.
Крім того, відповідно до вимог Положення №402 виключне право на встановлення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв військовослужбовцям надано військо-лікарським комісіям, а Порядком №608 не передбачено вимог до формулювання причинного зв'язку травми (поранення) за наслідками проведення службового розслідування, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи позивача щодо неправильного формулювання у пункті 2 наказу від 21.11.2023 №78 причинного зв'язку травми ОСОБА_1 .
Відтак, внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023 №78, про які просить позивач, не створить жодних правових наслідків для позивача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність проведення службового розслідування військовою частиною за фактом смерті і небойового травмування внаслідок ДТП військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2023 №78 “Про результати службового розслідування» в частині визначення причинного зв'язку отримання травми ОСОБА_1 обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.
Стосовно решти вимог позову про зобов'язання видати наказ за результатами проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку що стався 02.10.2023, із визначенням причинного зв'язку отримання травми ОСОБА_1 , як таким, що пов'язаний із захистом Батьківщини та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 провести розслідування, за фактом отримання ОСОБА_1 травми внаслідок ДТП 02.10.2023 під час проходження військової служби та виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, то судова колегія також вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, як взаємопов'язані.
Щодо частини позовних вимог про визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, ОСОБА_1 з приводу травми, отриманої 02.10.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини, судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 02 серпня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 видала довідку про обставини травми №1/24/318, у якій вказано, що 02 жовтня 2023 року старший солдат ОСОБА_1 отримав поєднану травму (ДТП 02.10.2023), також зазначено, що отримання травми відбулось під час виконання обов'язків військової служби, внаслідок ДТП в селі Чкалове Великоолександрівської селищної громади Бериславського району Херсонської області. Зазначено, що в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп"яніння не перебував. Підставою видачі довідки є наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2023 №78.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Наказ №402).
Додатком 5 до Наказу №402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Інструкцією №332 встановлено, що комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься у первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (пункт 5 Розділу V "Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції" Інструкції).
Відповідно до пункту 18 Розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини видає наказ. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом №402.
Отже виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, Інструкцією №332, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу.
В свою чергу обов'язок надати військовослужбовцю довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за встановленою формою виникає у командира тільки після проведення розслідування, складання за його результатами акта та видання наказу.
Таким чином, матеріали справи свідчать про спростування протиправної бездіяльності в частині вимоги щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.
Щодо частини позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, ОСОБА_1 з приводу травми, отриманої 02.10.2023, із зазначенням причин травмування саме пов'язаної із захистом Батьківщини, слід зазначити наступне.
Так, згідно з витягом із протоколу засідання 18 регіональної військово-лікарської комісії №2891 від 16.08.2024 травму та захворювання старшого солдата ОСОБА_4 , травма "наслідки закритої травми (02.10.2023) поперекового відділу хребта з переломом лобкової та сідничної кісток ліворуч, рвано-забійного поранення калитки, верхньої третини лівого стегна, ліковані оперативно (02.10.2023) у вигляді зміцнілих рубців лівого стегна та калитки без ознак запалення..." травма, так пов'язана із захистом Батьківщини.
Крім того, у постанові зазначено, що постанова ВЛК в/ч НОМЕР_4 в свідоцтві про хворобу №450 від 14.03.2024 ВЛК в/ч НОМЕР_4 по причинному зв'язку травми, з урахуванням додатково наданих документів, відмінена.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 Розділу І Положення №402, Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до абз. 7 п.1.3 Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
У свою чергу, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 2 Розділу 2 Положення №402.
Згідно з підпунктом 21.1, 21.2 глави 21 Розділу 2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
При цьому, постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв'язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення (пункт 20.7 глави 20 Розділу 2 Положення №402).
Також, пунктами 21.7.-21.8 глави 21 Розділу 2 Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Із змісту пункту 21.5 глави 21 Розділу 2 Положення № 402 слідує, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) “Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України».
в) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті “а» цього пункту.
г) “Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.
З огляду на вищевказане, судова колегія доходить до переконання, що наявні належні та достатні докази на підтвердження причинного зв'язку травмування внаслідок ДТП (02.10.2023) позивача, як військовослужбовця, із захистом Батьківщини.
Водночас, як відзначено судом першої інстанції, саме надані нові документи та їх дослідження ВЛК стали підставою для зміни останнім причинно-наслідкового зв'язку щодо травмування позивача, у зв'язку з чим і було прийнято протокол засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії №2891 від 16.08.2024.
В даному випадку, як вже зазначалось вище, слід врахувати, що складення та, відповідно, внесення змін у довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відноситься до компетенції начальника медичної служби військової частини, тобто є дискреційними повноваженнями військової частини.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Відтак, питання внесення змін у довідку про обставини травми може бути вирішено відповідачем за наслідком розгляду рапорту позивача та зокрема додатково наданих документів, у даному випадку - витягу із протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії №2891 від 16.08.2024, яким встановлено причинно-наслідковий зв'язок травмування позивача.
В даному випадку, ні матеріали справи, ні матеріали апеляційної скарги, не містять доказів звернення позивача із рапортом у встановленому законом порядку та додатково наданими документами, а протиправність дій щодо проведення спеціального розслідування під час розгляду справи не встановлена.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога зобов'язального характеру шляхом внесення змін у довідку, є передчасною.
В контексті встановлених обставин, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, який відзначив про наявність у позивача права звернення до відповідача із рапортом та проханням внести зміни у довідку про обставини травми із врахуванням зокрема додатково наданими документами про встановлення причинно-наслідкового зв"язку щодо обставин його травмування.
Особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку своє порушене право або інтерес, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 року).
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
При цьому, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення з боку відповідачів прав позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.