Постанова від 20.01.2026 по справі 120/2382/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2382/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

20 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про визнання протиправною та скасування відмови в оформленні та видачі посвідчення нового зразка та зобов'язання повторно розглянути питання заміни посвідчення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.09.2024 року звернувся до відповідача із заявою про обмін паперового посвідчення водія на право керування транспортними засобами на посвідчення нового зразка у вигляді пластикового, однак відповідач листом від 18.10.2024 року протиправно відмовив позивачу у обміні посвідчення водія на нове, оскільки інформація щодо видачі позивачу посвідчення водія в Єдиному державному реєстрі МВС відсутня.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано відмову ОСОБА_1 в оформленні та видачі посвідчення водія нового зразка взамін посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19.05.2003 року, оформлену листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/06/К-2579-2282-2024 від 18.10.2024 року.

Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях повторно розглянути питання заміни посвідчення водія ОСОБА_1 серії № НОМЕР_2 від 19.05.2003 року на посвідчення водія нового зразка, з врахуванням висновків суду у цій справі.

Вирішено питання про судові витрати.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

27.09.2024 року позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях із заявою про обмін посвідчення водія з паперового на пластикове.

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/06/К-2579-2282-2024 від 18.10.2024 року повідомлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру МВС, посвідчення водія: копію якого додано до заяви, серії BIA №273001 від 19.05.2003 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалось. Посвідчення водія серії НОМЕР_3 видано іншій особі.

У листі зазначено, що інформація щодо видачі посвідчення водія громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Єдиному державному реєстрі МВС відсутня.

Також у листі вказано, що для уточнення даних рекомендовано позивачу звернутись в територіальний сервісний центр 0543 (на правах м. Шаргород) РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у обміні посвідчення водія, не в повній мірі дослідив обставини видачі позивачу 19.05.2003 року посвідчення водія на бланку серії НОМЕР_1 та не скористався наданими йому Інструкцією №515 повноваженнями щодо належної перевірки поданих позивачем документів за відомостями ЄДР МВС та прийняття відповідного рішення.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що зобов'язання повторно розглянути питання заміни посвідчення водія ОСОБА_1 серії № НОМЕР_2 від 19.05.2003 року на посвідчення водія нового зразка як спосіб захисту, що визначений адміністративнимсудом, враховуючи концепцію дискреційних повноважень, а також дотримання принципу правомірності, законності, обгрунтованості прийняття управлінських рішень, не може бути належним та допустимим у зазначеному випадку. Викладені у оскаржуваному рішенні суду висновки про невжиття належних заходів щодо перевірки законності видачі посвідчення водія ОСОБА_1 та непроведення службового розслідування, які адресовані саме РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях є необгрунтованими, передчасними.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на правильність висновків суду першої інстанції та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища, визначає Закон України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII).

Відповідно до частини 9 статті 15 Закону України № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Підстави та порядок видачі посвідчення водія регулює постанова Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року "Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" (далі - Порядок №340).

Пунктом 2 Порядку №340 встановлено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому. Посвідчення водія відповідної категорії дійсне протягом 30 років з дати його видачі, крім посвідчення водія, що видане особі вперше. Посвідчення водія, видане особі вперше, дійсне протягом двох років з дня його видачі з обмеженим правом керування транспортним засобом.

За приписами пункту 16 Порядку № 340 встановлено, що посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 340 обмін посвідчення водія проводиться:

- у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо);

- у разі зміни персональних даних власника (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), стать);

- за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя особи, вилучення відмітки щодо права на керування транспортними засобами лише з автоматичною коробкою передач тощо).

Відповідно до пункту 27 Порядку № 340 посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням.

Зазначене положення не містить норми, яка зобов'язує водія замінювати посвідчення водія на новий зразок.

Як встановлено судом, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 від 19.05.2003 року, категорії "А", " В", "С", не має терміну дії, є чинним та надає позивачу право керування транспортними засобами відповідної категорії

Пунктом 28 Порядку № 340 визначено, що обмін посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, проводиться без складення іспитів, крім випадків, передбачених пунктом 25-1 цього Положення. Під час обміну посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подає документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб'єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про особу проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Обмін посвідчення водія проводиться незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) на території України особи за умови подання:

паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або посвідки на постійне проживання, або посвідки на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред'являння одного із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі відсутності в зазначених документах відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України - довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання (для внутрішньо переміщених осіб), або витягу з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або пред'явлення одного із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія);

копії одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта);

документів, що підтверджують зміну персональних даних особи (у разі потреби);

дійсної на дату подання документів медичної довідки встановленого зразка, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій.

Після внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації про обмін посвідчення водія обміняне посвідчення водія вважається недійсним.

В обміні посвідчення водія відмовляється в разі, коли в поданих особою документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України (крім внутрішньо переміщених осіб, які подають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання, або пред'являють її відображення в електронній формі засобами Порталу Дія чи витяг із реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) або пред'являють його відображення в електронній формі засобами Порталу Дія).

Порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії територіальними сервісними центрами МВС визначений Інструкцією про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, що затверджена наказом МВС від 07.12.2009 №515 (далі - Інструкція №515).

Пунктом 9 розділу І Інструкції № 515 визначено, що для складання іспитів та отримання, обміну або повернення посвідчення водія особа подає до ТСЦ МВС:

1) паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, посвідку на постійне проживання, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документ, що посвідчує особу);

2) копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (у разі його відсутності у відповідних базах даних МВС) (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

3) дійсну на дату подання документів медичну довідку, що підтверджує допущення водія до керування транспортними засобами відповідних категорій;

4) наявне посвідчення водія (у разі отримання права на керування транспортними засобами іншої категорії або його обміну);

5) свідоцтво (у разі його видачі до 19 жовтня 2019 року) або документ про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка;

6) документ, що підтверджує зміну персональних даних особи (за потреби).

Одночасне подання особою документів до кількох ТСЦ МВС не допускається.

Відповідно до пункту 10 розділу І Інструкції № 515 уповноважений працівник ТСЦ МВС перевіряє подані особою документи за ЄДР МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

Факт видачі свідоцтва про закінчення теоретичної підготовки та свідоцтва про закінчення практичної підготовки перевіряється за ЄДР МВС, а документа про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за Єдиною державною електронною базою з питань освіти.

Відповідно до п. 8 розділу V Інструкції №515 в оформленні та видачі посвідчення водія відмовляється:

якщо особа не досягла встановленого віку, необхідного для оформлення та видачі посвідчення водія;

у разі не подання (або подання не в повному обсязі) документів, визначених пунктом 9 розділу I, пунктом 2 розділу X цієї Інструкції;

у разі подання документів з ознаками підробки;

у разі виявлення в документах, необхідних для оформлення та видачі посвідчення водія, недостовірних відомостей;

якщо в ЄДР МВС відсутні відомості щодо видачі особі свідоцтва про закінчення теоретичної підготовки або свідоцтва про закінчення практичної підготовки;

якщо в поданих особою документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця її проживання;

якщо в Єдиній державній електронній базі з питань освіти немає інформації щодо видачі особі документа про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка;

якщо особу не зареєстровано закладом у ЄДР МВС до початку занять з теоретичної або практичної підготовки;

якщо щодо особи встановлено тимчасове обмеження у праві на керування транспортними засобами;

якщо особа перебуває в розшуку (про виявлення таких осіб працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію України);

невнесення плати за послугу та/або бланкову продукцію або її внесення не в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 розділу І Інструкції №515 уповноважений працівник ТСЦ МВС перевіряє подані особою документи за ЄДР МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

Факт видачі свідоцтва про закінчення теоретичної підготовки та свідоцтва про закінчення практичної підготовки перевіряється за ЄДР МВС, а документа про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка за Єдиною державною електронною базою з питань освіти.

Підставою відмови відповідача у обміну паперового посвідчення водія на право керування транспортними засобами на посвідчення нового зразка у вигляді пластикового слугувало те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру МВС, посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 19.05.2003 року громадянину ОСОБА_1 не видавалось. Посвідчення водія серії НОМЕР_3 видано іншій особі.

Як слідує з матеріалів справи, 27.09.2024 року позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях із заявою про обмін посвідчення водія, оформленого на паперовому носії, на посвідчення водія нового зразка.

До заяви, окрім іншого, додав:

- паспорт громадянина України;

- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_2 , виданого ДАІ УМВС України м. Ямпіль 19.05.2003 року, категорії "А", "В" та "С";

- екзаменаційна картка водія на ім'я ОСОБА_1 при Ямпільській загальноосвітній сільськогосподарській школі с. Пороги, за результатами якої позивач отримав посвідчення водія НОМЕР_5 , категорії "А", "В" та "С", серія та номер талону попередження НОМЕР_6 від 19.05.2003 року;

- талон до посвідчення водія, який виданий МРЕВ м. Ямпіль, 19.05.2003року, ОСОБА_1 , до посвідчення водія НОМЕР_5 , категорії "В", "В" та "С";

- медична карта огляду водія (кандидата у водії) транспорту.

Отже, позивачем 27.09.2024 року було подано до сервісного центру МВС всі документи для здійснення обміну водійського посвідчення, визначені пунктом 28 Порядку №340 та пунктом 9 розділу І Інструкції №515.

Відповідно до п. 8 розділу V Інструкції №515 в оформленні та видачі посвідчення водія відмовляється: якщо особа не досягла встановленого віку, необхідного для оформлення та видачі посвідчення водія; у разі не подання (або подання не в повному обсязі) документів, визначених пунктом 9 розділу I цієї Інструкції; у разі подання документів з ознаками підробки; у разі виявлення в документах, необхідних для оформлення та видачі посвідчення водія, недостовірних відомостей; якщо в ЄДР МВС відсутні відомості щодо видачі особі свідоцтва; якщо в поданих особою документах або Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості щодо реєстрації місця її проживання; якщо особу не зареєстровано закладом у ЄДР МВС до початку занять; якщо щодо особи встановлено тимчасове обмеження у праві на керування транспортними засобами; якщо особа перебуває в розшуку (про виявлення таких осіб працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію України); невнесення плати за послугу та/або бланкову продукцію або її внесення не в повному обсязі.

Перелік підстав для відмови в оформленні та видачі посвідчення водія, визначений пунктом 8 розділу V Інструкції № 515, є вичерпним.

Обґрунтовуючи правомірність відмови, відповідач послався на відсутність у Єдиному державному реєстрі МВС відомостей про видачу посвідчення водія громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також зазначив, що посвідчення водія серії НОМЕР_7 не видавалося, тоді як посвідчення водія серії НОМЕР_1 видано іншій особі.

На підтвердження своїх доводів відповідач подав до суду екзаменаційну картку водія ЄДР МВС на ім'я ОСОБА_2 , відповідно до якої 19.05.2003 року зазначеній особі видано посвідчення водія категорій «В», «С» серії НОМЕР_5 .

Водночас відповідач зазначає, що екзаменаційна картка на ім'я ОСОБА_1 містить відомості про видачу йому посвідчення водія серії НОМЕР_5 , що, на думку відповідача, свідчить про невідповідність номера посвідчення водія, зазначеного в екзаменаційній картці, номеру документа, долученого до позовної заяви. Також відповідач зазначив, що за даними ЄДР МВС посвідчення водія серії НОМЕР_5 видано іншій особі - ОСОБА_2 .

За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення про відмову в обміні посвідчення водія, не здійснив належної перевірки обставин видачі позивачу 19.05.2003 року посвідчення водія на бланку серії НОМЕР_1 та не скористався повноваженнями, наданими Інструкцією № 515, щодо перевірки поданих документів за відомостями ЄДР МВС і прийняття мотивованого рішення.

При цьому пунктом 1 розділу XIII Інструкції № 515 визначено вичерпний перелік підстав для анулювання посвідчення водія, а пунктами 2-4 цього розділу передбачено обов'язок проведення відповідним РСЦ МВС службового розслідування з подальшим внесенням відомостей до ЄДР МВС та, у разі необхідності, інформування територіальних органів Національної поліції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування відмови відповідача в оформленні та видачі позивачу посвідчення водія нового зразка взамін посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19.05.2003 року, оформленої листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/06/К-2579-2282-2024 від 18.10.2024 року.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо інформаційно-довідкового характеру листа РСЦ ГСЦ МВС №31/31/06/К-2579-2282-2024 від 18.10.2024 року, адже зі змісту зазначеного листа вбачається, що ним оформлено відмову у наданні адміністративної послуги з обміну посвідчення водія, що позбавляє позивача можливості реалізувати відповідне право.

Такий лист має індивідуальний характер, породжує негативні правові наслідки для конкретної особи та, незалежно від його назви, є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що питання обміну посвідчення водія належить до виключних дискреційних повноважень ТСЦ МВС та втручання в такі. Наявність дискреційних повноважень не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку діяти в межах закону та не виключає судового контролю за законністю прийнятих рішень. Суд першої інстанції не підмінив собою адміністративний орган та не вирішував питання по суті замість відповідача, а лише зобов'язав його повторно розглянути звернення позивача з урахуванням правової оцінки суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.

Попередній документ
133433186
Наступний документ
133433188
Інформація про рішення:
№ рішення: 133433187
№ справи: 120/2382/25
Дата рішення: 20.01.2026
Дата публікації: 22.01.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (17.11.2025)
Дата надходження: 21.02.2025
Предмет позову: визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії