Справа № 560/5363/25
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
14 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просила визнати протиправним наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.03.2025 №150 та скасувати його в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позову зазначила, що підставою застосування дисциплінарного стягнення слугував факт повідомлення ОСОБА_2 про підозру. Вважає, що висновком службового розслідування від 14.02.2025 не встановлена вина та не зібрані докази дисциплінарного проступку, а тому наказ від 14.03.2025 №150 не відповідає положенням ч.2 ст.13 та ч.7 ст.19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України". Крім того, вина у вчиненні дисциплінарного проступку у висновку про службове розслідування базується лише на безпосередньому керівництві ОСОБА_2 . Просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зазначає, що у відповідності до матеріалів справи, начальником Департаменту патрульної поліції наказом №119 від 17.01.2025 року призначено службове розслідування щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 42, 276, 277, 278, 279 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ОСОБА_2 , старшому інспектору з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху (далі - ВБДР) УПП в Хмельницькій області ДПП.
При цьому звертає увагу, що підставою призначення службового розслідування слугувала доповідна записка начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП Poo О.А. від 20.01.2025 року, про порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_2 .
Втім, обґрунтуванню написання вищезгаданої доповідної записки слугувало повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України ОСОБА_2 .
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка - ОСОБА_1 проходить службу в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України, з 04.12.2023 на посаді начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції.
17.01.2025 слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу управління служби безпеки України у Хмельницькій області майором юстиції Лавріненком О., розглянувши матеріали кримінального провадження №42023240000000078 від 14.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 42, 276, 277, 278, 279 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_2 , старшому інспектору з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху (далі - ВБДР) УПП в Хмельницькій області ДПП, повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.01.2025 №119 призначене службове розслідування за фактом повідомлення про підозру 17.01.2025 капітану поліції ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України.
За змістом висновку службового розслідування від 14.02.2025 дисциплінарній комісії в межах службового розслідування вдалось встановити джерело інформації, здобутої у ході слідчих дій у кримінальному провадженні №42023240000000078 від 14.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України, що стосується здійснення запитів в системі ІПНП 20.02.2024 за вихідними даними " НОМЕР_1 " ОСОБА_2 , старшим інспектором з особливих доручень ВБДР УПП в Хмельницькій області ДПП, за логіном "KHPS3DORA1" та 12.02.2024 за вихідними даними " НОМЕР_2 " старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , інспектором ВБДР УПП в Хмельницькій області ДПП за логіном "KHPS2KUDVV".
Окрім того, 18.06.2024 у приміщенні кабінету №15 адміністративної будівлі УПП в Хмельницькій області ДПП за адресою: пров. Коцюбинського, 35/2, м. Хмельницький, у якому розміщується відділ безпеки дорожнього руху, а також робоче місце ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Сарабея О.Ф. справа №686/15046/24 провадження №1-кс/686/4714/24 слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Держаного бюро розслідувань розташованого у місті Хмельницькому Данів М. проведений обшук у кримінальному провадженні №42023240000000078 від 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України.
Описовою частиною ухвали зазначено, що за результатами проведення комплексу слідчих (розшукових) дій встановлено, що під час здійснення протиправної діяльності, пов'язаної із вимаганням та отриманням неправомірної вигоди та для передачі третім особам інформації з обмеженим доступом, окремі працівники УПП в Хмельницькій області ДПП, зокрема ОСОБА_5 , використовують месенджери "WhatsApp", "Telegram", "Viber", "Signal", в яких також ведуться переписки щодо способів отримання неправомірної вигоди.
Відповідно до опису речей і документів, які були вилученні на підставі зазначеної ухвали, зокрема вилучено мобільний телефон марки Redmi Note 10S, model M2101K7BNY imei НОМЕР_3 , imei НОМЕР_4 з наявною сім картою мобільного оператора номер телефону якого НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_6 .
Встановлені в результаті службового розслідування факти свідчать, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України, внаслідок опрацювання органами досудового розслідування інформації, здобутої в результаті тривалого розслідування зазначеного кримінального провадження, у тому числі невідкладних слідчих дій спрямованих на виявлення і вилучення речей та документів, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин у злочині.
Тому дисциплінарна комісія вважала, що оголошення ОСОБА_2 , підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, дискредитує його як працівника Національної поліції, який в результаті складання Присяги на вірність Українському народові взяв на себе зобов'язання пов'язані дотриманням обмежень визначених законодавством України. Факт повідомлення ОСОБА_4 у тому, що він підозрюється у вчиненні таких кримінальних правопорушень, як несанкціоноване розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованій системі, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, а також одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до підриву авторитету органів поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.03.2025 №150 за вчинення дисциплінарного проступку в порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2, підпунктів 2.3.2, 2.3.9 та 2.3.20 пункту 2.3 розділу II посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницькій області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 10.07.2024 №1419, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до позивачки застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вважаючи наказ від 14.03.2025 №150 протиправним в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до пунктів 1, 2, частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейськими службової дисципліни, визначення якої наведене в статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337 - VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За змістом частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
За приписами частини 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану визначені у статті 29 Дисциплінарного статуту. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів враховує, що службовим розслідуванням встановлений факт дисциплінарного проступку позивачкою, що виразився у недостатньому контролі за дотримання підлеглими службової дисципліни, а також не здійсненні аналізу її стану, і як наслідок неналежно організованого проведення профілактичної роботи, спрямованої недопущення порушення підпорядкованим особовим складом службової дисципліни, допущення факту повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із зловживання службовим становищем.
З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку №893 підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є висновок комісії сформований в результаті службового розслідування, призначеного відповідним наказом.
Таким чином, проведення щодо будь-якої службової особи рядового або начальницького складу службового розслідування, підсумковим документом якого є відповідний висновок, можливе лише на наявності наказу уповноваженого на те начальника відповідно до переліку, визначеного розділом ІІ Порядку №893.
Так, з матеріалів справи встановлено, що згідно з доповідною запискою майора поліції Роо О., начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції від 20.01.2025 № 28092/41/18/01-2024 17.01.2025 слідчим, особливо важливих справ слідчого відділу управління служби безпеки України у Хмельницькій області майором юстиції Лавріненком О., розглянувши матеріали кримінального провадження № 42023240000000078 від 14.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 42, 276, 277, 278, 279 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ОСОБА_2 , старшому інспектору з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху (далі - ВБДР) УПП в Хмельницькій області ДПП, повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Дисциплінарною комісією під час службового розслідування встановлено факт дисциплінарного проступку капітаном поліції ОСОБА_7 , начальником ВБДР УПП в Хмельницькій області ДПП, що виразився у недостатньому контролі за дотримання підлеглими службової дисципліни, а також не здійсненні аналізу її стану; і як наслідок неналежно організованого проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення підпорядкованим особовим складом службової дисципліни, допущено факт повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із зловживання службовим становищем.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 17 січня 2025 року М119 призначено службове розслідування за фактом повідомлення про підозру 17.01.2025 капітану поліції ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2, ч.2 ст.361-2 та ч.1 ст.368 КК України.
Факт повідомлення ОСОБА_8 у тому, що: він підозрюється у вчиненні таких кримінальних правопорушень, як несанкціоноване розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованій системі, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, а також одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою. в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до підриву авторитету органів поліції.
Такі дії ОСОБА_4 свідчать про його безвідповідальне ставлення до обов'язку дотримуватись вимог законодавства України, Присяги працівника поліції та є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на рівень авторитету, створення позитивного іміджу Національної поліції України та довіри суспільства до органів Національної поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.03.2025 р. №150 «Про застосування до працівника УПП в Хмельницькій області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 43 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 4 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього та шостого пункту 1, абзацу п'ятого пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 2.3.2, 2.3.14, 2.3.16, 2.3.18 пункту 2.3 розділу II посадової інструкції старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 10 липня 2024 року №1419, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до капітана поліції ОСОБА_2 (0006587), старшого інспектора з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини:-першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2, підпунктів 2.3.2, 2.3.9 та 2.3.20 пункту 2.3 розділу II посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницькій області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 10 липня 2024 року N9 1419, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до капітана поліції ОСОБА_1 (0001889% начальника відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У відповідності до ч.2 ст.242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з частиною 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у мотивувальній частині судового рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6)норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
В той же час, оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції зазначає: «суд встановив, що наказ щодо проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 про порушення нею вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну полінію", пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, підпунктів 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2, підпунктів 2.3.2, 2.3.9 та 2.3.20 пункту 2.3 розділу II посадової інструкції начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Хмельницькій області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 10.07.2024 №1419, начальником Департаменту патрульної поліції не приймався. Тому, підстав щодо проведення службового розслідування стосовно позивачки не було.
У Рішенні від '20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadaticom S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Boland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia " і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey" та "Beyeler v. Italy").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").
Отже, службове розслідування щодо позивачки проведене комісією за відсутності відповідних повноважень, які виникають на підставі наказу повноважного начальника щодо проведення такого розслідування відносно певної службової особи, та з порушенням принципу належного урядування.
Враховуючи те, що службове розслідування щодо позивачки не призначалось, підстав для прийняття наказу від 14.03.2025 М9150 "Про застосування до працівників управління поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення " в частині пункту 2, що стосується ОСОБА_1 , не було.
Колегія суддів вважає, що такі висновки Суду не відповідають матеріалам справи та свідчать про неповне з'ясування всіх обставин справи та неповне дослідження доказів, адже висновок суду про порушення вимог Розділу II «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України» затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (надалі - Порядок) є перебільшеними, а також не враховують фактичних обставин проведення службового розслідування в умовах воєнного стану.
У відповідності до матеріалів справи, начальником Департаменту патрульної поліції наказом №119 від 17.01.2025 року призначено службове розслідування щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України ОСОБА_2 , старшому інспектору з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху (далі - ВБДР) УПП в Хмельницькій області ДПП.
В свою чергу, підставою призначення службового розслідування слугувала доповідна записка начальника управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП Poo О.А. від 20.01.2025 року, про порушення службової дисципліни поліцейським ОСОБА_2 .
Водночас, обґрунтуванню написання вищезгаданої доповідної записки слугувало повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до статей 36, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України ОСОБА_2 . А саме, останній своїми умисними діями, що виразилися у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчинені повторно, капітан поліції ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.361-2 КК України. А також, своїми умисними діями, що виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища старший лейтенант поліції ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України.
Відповідно до п.4 розділу II Порядку у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава, проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Таким чином, за фактом оголошення повідомлення про підозру ОСОБА_9 було призначено службове розслідування, в процесі якого і було встановлення порушення службової дисципліни його безпосереднього керівника ОСОБА_1 , що виразився у недостатньому контролі за дотримання підлеглими службової дисципліни, а також не здійсненні аналізу її стану, і як наслідок неналежно організованого проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення підпорядкованим особовим складом службової дисципліни, допущено факт повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із зловживання службовим становищем.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VI Порядку).
Відтак, об'єктивно зібрані під час проведення службового розслідування матеріали за фактом оголошення підозри знайшли своє підтвердження та викладені у висновку службового розслідування, а підготовлені дисциплінарною комісією документи сформовано нею у справу. Дії членів комісії відповідача в повній мірі відповідають положенням Порядку, оскільки зібранні данні в межах строків призначеного службового розслідування достеменно свідчать про причетність позивача до протиправних дій та вказують на наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 .
Згідно із абз:1 та 2 п.9 розділу VI висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.
Колегія суддів вважає. що судом першої інстанції вірно встановлено: «Суд враховує, що службовим розслідуванням встановлений факт дисциплінарного проступку позивачкою, що виразився у недостатньому контролі за дотримання підлеглими службової дисципліни, а також не здійсненні аналізу її стану, і як наслідок неналежно організованого проведення профілактичної роботи, спрямованої недопущення порушення підпорядкованим особовим складом службової дисципліни, допущення факту повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із зловживання службовим становищем.» Є доведеним факт вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 . А отже, доведено матеріальну частину дисциплінарного правопорушення.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Отже, доведений факт події і складу дисциплінарного правопорушення є підставою до застосування дисциплінарного стягнення.
Проте, суд першої інстанції вважає самостійною підставою для скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення - відсутність наказу про призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .
Однак, в даній ситуації відсутність такого наказу не впливає на суть правопорушення, не спростовує факту правопорушення позивачем, не звільняє останньої від відповідальності, та не є саме по собі підставою для визнання протиправним та скасування наказу про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності, коли він (наказ) вірний по суті. За умови наявності такого наказу рішення керівника за результатом службового розслідування було б таким самим. Адже, в ході службового розслідування не було порушено процесуальних прав ОСОБА_1 , яка мала змогу надати пояснення під час проведення службового розслідування, долучити докази та користуватися правовою допомогою. Достеменно було відомо про факт проведення службового розслідування відносно її підлеглого та в розумінні п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту мала змогу передбачати своє притягнення до дисциплінарної відповідальності в разі притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .
В ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 23 січня 2025 року надавала пояснення; по суті справи, що містяться в матеріалах службового розслідування.
Таким чином, колегія суддів вважає вірними доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції проявлено надмірний формалізм, що суперечить основним принципам судочинства та іде в розріз із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16. Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Колегія суддів зауважує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противаг) йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
Апеляційний суд зауважує, що недоліки процесуального аспекту проведення службового розслідування не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Дисциплінарного статуту, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18) та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі справа №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18).
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності можливе і без наказу про службове розслідування, оскільки його проведення є правом, а не обов"язком керівника, особливо для військовослужбовців та поліцейських, коли підстав для розслідування достатньо або факт порушення є очевидним, що підтверджується судовою практикою Верховного Суду у постанові від 13 червня 2024 року у справі 3420/9472/23. Керівник може діяти одноосібно, грунтуючись на наявних документах чи фактах, що підтверджують порушення, і видавати наказ про стягнення, особливо якщо порушення не вимагає складного з"ясування обставин, що зазвичай робить комісія.
Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, та оскільки рішення суду першої інстанції грунтується на хибних висновках, що призвело до неправильного вирішення справи, то таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.