Справа № 240/34965/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
в грудні 2023 року позивач, - АТ "Житомиробленерго", звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.09.2023 №000175140407, від 20.09.2023 №000175150407, від 20.09.2023 №000175160407, від 20.09.2023 №000175170407, від 20.09.2023 №000175190407, від 20.09.2023 №000175200407, від 20.09.2023 №000175220407, від 20.09.2023 №000175230407, від 20.09.2023 №000175250407, від 20.09.2023 №000175260407, від 20.09.2023 №000175280407, від 20.09.2023 №000175300407.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано, прийняті Головним управлінням ДПС у Житомирській області, податкові повідомлення-рішення від 20.09.2023 №000175140407, від 20.09.2023 №000175150407, від 20.09.2023 №000175160407, від 20.09.2023 №000175170407, від 20.09.2023 №000175190407, від 20.09.2023 №000175200407, від 20.09.2023 №000175220407, від 20.09.2023 №000175230407, від 20.09.2023 №000175250407, від 20.09.2023 №000175260407, від 20.09.2023 №000175280407, від 20.09.2023 №000175300407.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь акціонерного товариства "Житомиробленерго" документально підтверджені судові витрати у сумі 25766,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21 серпня 2023 року посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено камеральні перевірки Товариства з питання дотримання термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з екологічного податку, за результатами якої складено акт №13616/06-30-04-07 від 21.08.2023.
Згідно висновків акта перевірки під час її проведення податковим органом встановлено порушення Товариством термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку, визначеними податковими деклараціями з екологічного податку за І квартал 2023 року, та вважається узгодженою відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями. Та не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.
Акціонерне товариство «Житомиробленерго» 31.08.2023 подало до Головного управління ДПС у Житомирській області заперечення на акт перевірки від №13616/06-30-04-07 від 21.08.2023.
На підставі акта перевірки Головне управління ДПС у Житомирській області відповідно до статті 124 ПК України прийнято такі податкові повідомлення-рішення:
- від 20.09.2023 № 000175140407 про сплату штрафу у сумі 1,37 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175150407 про сплату штрафу у сумі 1,29 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175160407 про сплату штрафу у сумі 1,31 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175170407 про сплату штрафу у сумі 3,04 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175190407 про сплату штрафу у сумі 0,16 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175200407 про сплату штрафу у сумі 4,30 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 р. № 000175220407 про сплату штрафу у сумі 0,37 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175230407 про сплату штрафу у сумі 13,54 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175250407 про сплату штрафу у сумі 0,57 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175260407 про сплату штрафу у сумі 0,92 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175280407 про сплату штрафу у сумі 2,71 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175300407 про сплату штрафу у сумі 0,26 грн за платежем Екологічний податок.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Акціонерне товариство «Житомиробленерго» 04.10.2023 подало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення в порядку положень статті 56 ПК України.
За результатами адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби України від 30.11.2023 №35957/6/99-00-06-03-02-06 спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Не погодившись із переліченими податковими повідомленнями-рішеннями про застосування до нього штрафних санкцій, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до суду з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №10322016 від 18.05.2023, №10322030 від 18.05.2023, №10322146 від 18.05.2023, №10322023 від 18.05.2023, №10322026 від 18.05.2023, №10322044 від 18.05.2023, №10322031 від 18.05.2023, №10322018 від 18.05.2023, №10322019 від 18.05.2023, №10322059 від 18.05.2023, №10322051 від 18.05.2023, №10322029 від 18.05.2023 на сплату позивачем екологічного податку, цей документ був прийнятий Житомирським обласним управлінням Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до виконання 18.05.2023 об 09 год 25 хв, тобто в межах операційного дня.
Разом з тим, часом виконання на цього платіжного документу вказано 01.06.2023 15 год. 47 хв., що й зумовило порушення граничного терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання товариства на десять календарних днів.
Будь-яких доказів того, що банком вказана платіжна інструкція з якихось причин поверталась без виконання (неналежне оформлення, відсутність підписів тощо), матеріали справи не містять.
Водночас, згідно з випискою по рахунку товариства станом на 18 травня 2023 року у нього в Житомирському обласному управлінні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунку були наявні кошти в сумі 44715066,22 грн. Даних про те, що у товариства станом на 18 травня 2023 року були відсутні кошти, достатні для проведення платежів за платіжними інструкціями від 18 травня 2023 року матеріали справи не містять.
Таким чином, своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов'язань зі сплати екологічного податку при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання, тобто для виконання обов'язку, покладеного на нього законодавцем.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні листи Житомирського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 24 травня 2023 року № 105.33-09/20197/2023, яким банківська установа повідомляла позивача про те, що продовження зупинення видаткових фінансових операцій на його рахунках здійснено на підставі рішень спеціально уповноваженого органу від 18 травня 2023 року.
Крім того, Державна служба фінансового моніторингу України в листі-відповіді від 01 червня 2023 року № 1877/820-05 на адвокатський запит товариства з посиланням на положення законодавства зазначала, що єдиною підставою для прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій є наявність у нього підозри про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції. Разом з тим, інформація щодо зупинення фінансових операцій є таємницею фінансового моніторингу (таємною інформацією) та не може бути повідомлена позивачу. Водночас, 31 травня 2023 року на підставі інформації, отриманої від правоохоронного органу, Держфінмоніторинг скасував свої рішення про продовження зупинення видаткових фінансових операцій товариства.
Однак, вказані листи жодним чином не спростовують наведених вище в цьому рішенні висновків суду щодо вжиття позивачем всіх залежних від нього заходів для своєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, натомість опосередковано підтверджують, що порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, в даному випадку, відбулось не з вини позивача.
Крім того, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Також, враховуючи, що у АТ "Житомиробленерго" була відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків, то Товариство звільнено від відповідальності відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
При цьому, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не передбачено необхідність будь яким іншим нормативним актом врегулювати порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків обов'язків.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. (застосовується редакція чинна на момент подання податкової накладної).
Відповідно до пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Як передбачено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1, 36.2, 36.5 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктами 38.1, 38.3 ст.38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Згідно з п.109.1, 109.2 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Як передбачено п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.129.6 ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.129.9.4 п.129.9 ст.129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року №2346-III (далі - Закон № 2346), який також встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
Відповідно до п.1.15, 1.24, 1.30 ч. 1 ст.1 Закону № 2346 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно з п.8.1 ч.1 ст.8 Закону №2346 банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Як визначено вимогами ст.22 Закону № 2346 ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжними дорученнями. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.
Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, неодноразово вказував, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов'язку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов'язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
Подібна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, й у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №809/3851/15 та від 10 грудня 2021 року у справі №810/5852/15, у яких цей суд зазначав, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій та встановлено судом першої інстанції, №10322016 від 18.05.2023, №10322030 від 18.05.2023, №10322146 від 18.05.2023, №10322023 від 18.05.2023, №10322026 від 18.05.2023, №10322044 від 18.05.2023, №10322031 від 18.05.2023, №10322018 від 18.05.2023, №10322019 від 18.05.2023, №10322059 від 18.05.2023, №10322051 від 18.05.2023, №10322029 від 18.05.2023 на сплату позивачем екологічного податку, ці документи були ним сформовані та прийняті Житомирським обласним управлінням Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до виконання в межах операційного дня 18.05.2023 о 09 год 25 хв.
Разом з тим, часом виконання на цього платіжного документу вказано 01.06.2023 15 год. 47 хв., що й зумовило порушення граничного терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Будь-яких доказів того, що банком платіжні інструкції з якихось причин повертались без виконання (неналежне оформлення, відсутність підписів тощо), матеріали справи не містять.
Водночас, згідно з випискою по рахунку товариства станом на 18 травня 2023 року у нього в Житомирському обласному управлінні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунку були наявні кошти в сумі 44715066,22 грн. Даних про те, що у товариства станом на 18 травня 2023 року були відсутні кошти, достатні для проведення платежів за платіжними інструкціями від 18 травня 2023 року матеріали справи не містять.
Крім того, вказані платежі не були проведені у день надходження платіжних інструкцій у зв'язку із наявністю заборони, а саме зупинення видаткових фінансових операцій на рахунках товариства на підставі рішень Державної служби фінансового моніторингу України.
Таким чином, своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов'язань при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання, тобто для виконання обов'язку, покладеного на нього законодавцем.
Разом з тим, згідно листів Житомирського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 24 травня 2023 року № 105.33-09/20197/2023 та від 26 травня 2023 року № 105.33-18/156, якими банківська установа повідомляла позивача про те, що продовження зупинення видаткових фінансових операцій на його рахунках здійснено на підставі рішень спеціально уповноваженого органу від 18 травня 2023 року (Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом).
Крім того, Державна служба фінансового моніторингу України в листі-відповіді від 01 червня 2023 року № 1877/820-05 на адвокатський запит Товариства з посиланням на положення законодавства зазначала, що єдиною підставою для прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій є наявність у нього підозри про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції. Разом з тим, інформація щодо зупинення фінансових операцій є таємницею фінансового моніторингу (таємною інформацією) та не може бути повідомлена позивачу. Водночас, 31 травня 2023 року на підставі інформації, отриманої від правоохоронного органу, Держфінмоніторинг скасував свої рішення про продовження зупинення видаткових фінансових операцій Товариства.
Втім, вказані листи жодним чином не спростовують наведених вище в цьому рішенні висновків суду щодо вжиття Товариством всіх залежних від нього заходів для своєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, натомість опосередковано підтверджують, що порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, в даному випадку, відбулось не з вини позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.09.2023 №000175140407, від 20.09.2023 №000175150407, від 20.09.2023 №000175160407, від 20.09.2023 №000175170407, від 20.09.2023 №000175190407, від 20.09.2023 №000175200407, від 20.09.2023 №000175220407, від 20.09.2023 №000175230407, від 20.09.2023 №000175250407, від 20.09.2023 №000175260407, від 20.09.2023 №000175280407, від 20.09.2023 №000175300407.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).
Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.