Справа № 240/17896/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 з 04.09.2017 року по 31.03.2025 року в одинарному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити донарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з зарахуванням у страховий стаж у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду з 04.09.2017 року по 31.03.2025 року, з дати призначення пенсії з віком, тобто з 02.04.2025 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2025 року. При призначенні йому пенсії період роботи на посаді молодшого медичного брата патологоанатомічного відділення Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова Національної академії медичних наук України» з 04.09.2017 року по 31.03.2025 року не було зараховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області до стажу роботи у подвійному розмірі в порядку статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Уважає дії відповідача протиправними, що і зумовило звернення до суду із цим позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 в одинарному розмірі періоду роботи з 04.09.2017 по 31.03.2025 на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці патологоанатомічного відділення Державної установи «Національний інститут серцево - судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2025 року з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення та зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 04.09.2017 по 31.03.2025 на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці патологоанатомічного відділення у подвійному розмірі відповідно до приписів статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що дії пенсійного органу правомірними, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ м. Києва та з 02.04.2025 отримує пенсію за віком.
При призначенні пенсії за віком позивачу до стажу був зарахований період роботи з 04.09.2017 по 31.03.2025 на посаді молодшого медичного брата прибиральника патологоанатомічного відділення Державної установи «Національний інститут серцево - судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» в одинарному розмірі.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача ГУ ПФУ в м. Києві листом від 04.06.2025 №2600-0202-8/101674 повідомило, що заяву ОСОБА_1 від 02.04.2025 про призначення пенсії було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та прийнято рішення про призначення пенсії №262540008393. Згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) 3 лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Однак, з 01.01.2004 набув чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 . Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Статтею 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Період роботи з 04.09.2017 по 31.03.2025 зарахований до страхового стажу на загальних підставах. Іншого чинним законодавством не передбачено.
16.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 07.04.2025 №04-34/1430, долучивши до заяви відповідну довідку.
Так, згідно з довідкою від 07.04.2025 №0434-1430, виданою Державною установою «Національний інститут серцево - судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України», ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно з 04.09.2017 і по теперішній час займає посаду молодшого медичного брата прибиральника патологоанатомічного відділення відповідно до наказу про прийняття на роботу від 04.09.2017 №157-п. Окрім того, у даній довідці зазначено, що за час роботи в інституті відпустка позивачу без збереження заробітної плати не надавалася. Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України має клініку стаціонар на 360 ліжок. В інституті проводяться операції з вродженими та набутими вадами серця із застосуванням апарату штучного кровообігу та штучної вентиляції легень. Згідно зі статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров?я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших закладах (відділеннях) охорони здоров'я у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку. Підстава видача довідки: накази, особова картка П-2, відомості про заробітну плату.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , заповненої 16.11.1993, позивач з 04.09.2017 прийнятий на посаду молодшої медичної сестри прибиральниці патологоанатомічного відділення (наказ від 04.09.2017 №157-п). Відмітки про звільнення позивача із займаної посади трудова книжка не містить.
Позивач, не погоджуючись із відмовою відповідача зарахувати стаж роботи у патологоанатомічному відділенні у подвійному розмірі, оформлену листом від 04.06.2025 №2600-0202-8/101674 звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до частин першої-другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
До набрання чинності Законом №1058-IV умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначались Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-XII в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Отже, Законом №1788-XII передбачена можливість зарахування до стажу у подвійному розмірі роботи, зокрема, у патологоанатомічних відділеннях закладів охорони здоров'я.
Відповідно розділу 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909), до закладів охорони здоров'я відносяться: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Відповідно до Переліку №909 закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується час, зокрема, на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держанепідслужби, Держпраці, Держпродепоживслужби та територіальних органах Держанепідслужби, Держпраці, Держпродепоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно - епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Згідно із Переліком закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.2002 №385, до закладів охорони здоров'я відносяться: лікувально-профілактичні заклади (лікарняні заклади, багатопрофільні, однопрофільні, спеціалізовані, особливого типу, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги, санаторно-курортні заклади); санітарно-профілактичні заклади; фармацевтичні (аптечні) заклади; інші заклади; заклади медико-соціального захисту; установи/заклади системи соціального захисту населення.
Колегія суддів зазначає, що Закон №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування статті 60 Закону №1788-XII при обчисленні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з чим передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004. Редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Таким чином, приписами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказані періоди роботи підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 27.04.2023 у справі №160/14078/22.
Окрім того, у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058-IV. Більше того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону №1788-XII, то він мав би виключити із Закону №1788-XII усі інші положення, чого зроблено не було.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до довідки виданої Державною установою «Національний інститут серцево - судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» від 07.04.2025 №0434-1430 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.09.2017 і по теперішній час займає посаду молодшого медичного брата прибиральника патологоанатомічного відділення відповідно до наказу про прийняття на роботу від 04.09.2017 №157-п. Підстави для видачі довідки: накази, особова картка П-2, відомості про заробітну плату.
Відповідачами не заперечується трудова діяльність позивача у період з 04.09.2017 по 31.03.2025 на відповідній посаді, адже у листі від 04.06.2025 №2600-0202-8/101674 та у відзиві на позовну заяву зазначено, що період роботи позивача зараховано в одинарному розмірі, заперечення висловлено лише щодо зарахування відповідного стажу в подвійному розмірі.
Ураховуючи наведені приписи статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та обставини справи, суд уважає, що розрахунок стажу роботи позивача на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці патологоанатомічного відділення (відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ) у період з 04.09.2017 по 31.03.2025 протиправно проведений в одинарному розмірі та підлягає зарахуванню у подвійному розмірі.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії, зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 04.09.2017 по 31.03.2025 на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці патологоанатомічного відділення (відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ) у подвійному розмірі відповідно до приписів статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.