Справа № 387/1243/25
Провадження № 1-кп/396/74/26
16.01.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12025121100000128 від 27.05.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця с. Гнатівка Добровеличківського р-ну Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, працюючого працівником по благоустрою Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського р-ну, Кіровоградської області, раніше судимого: - 04.06.2025 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ст.126-1 КК України засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану за наступних обставин.
ОСОБА_4 , 24.05.2025 року прибув до території Піщанобрідської лікарні яка розташована за адресою: вул. Незалежності, 29, с.Піщаний Брід Новоукраїнського району, Кіровоградської обалсті, де побачив господарське приміщення, яке належить відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Піщанобрідської сільської ради, та в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, цього ж дня приблизно в 16.50 год. (точного часу ні судом, ні досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану в Україні, встановленого відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року та продовженого по 07.08.2025 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пошкодив віконну раму та скло вікна вказаного вище господарського приміщення та через отвір що утворився проник в середину приміщення звідки викрав: - 74 метри дроту СІП-4 4x70, загальна вартістю якого відповідно до висновку експерта становить 9 393,56 грн.; - 150 метрів дроту СІП-4 4x25 загальна вартістю якого відповідно до висновку експерта становить 6 121,50 грн.
З викраденим майном ОСОБА_4 , з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Піщанобрідської сільської ради майнової шкоди на загальну суму 15 515,06 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн. 06 коп.).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме щодо фактичних обставин скоєного та розміру завданої шкоди, визнав повністю, підтвердив час та місце вчинення кримінального правопорушення, у скоєному щиро кається, просить суворо не карати. Крім того вказав, що шкоду завдану потерпілому відшкодував повністю.
Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України, з'ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз'яснення наслідків такого розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки показання останнього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 в межах пред"явленого обвинувачення кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 185 КК України, так як обвинуваченим вчинено таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, розмір шкоди, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України - скоєно тяжкий злочин.
Обставинами, що пом'якшують покарання передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання передбачена ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, працює працівником по благоустрою Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського р-ну, Кіровоградської області, за місцем роботи характеризується позитивно, на ОСОБА_6 обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на "Д" обліку у лікаря - психіатра, раніше судимого: 04.06.2025 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ст.126-1 КК України засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов"язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов"язки, передбачені ч.3.4 ст. 76 КК України, зокрема: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як високий.
Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України.
Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, однак, враховуючи тяжкість та обставини вчиненого правопорушення, а також особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1- 3 цієї статті.
Відповідно до правових позицій об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 р. у справі № 511/37/16-к та від 15.02.2021 р. у справі № 760/26543/17, у випадку, коли особа засуджується до покарання, що належить відбувати реально, а за іншим вироком звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається, за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Аналогічний висновок зробила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у справі № 183/6854/20 від 01.04.2024 р., яким зазначено, що у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про реальне відбування призначеного покарання зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК України, щодо призначення остаточного покарання особі, з урахуванням попереднього вироку, не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особі призначено покарання, що належить відбувати реально, та новий, за яким вони звільнена від відбування покарання з випробуванням, виконується самостійно.
Згідно вироку Добровеличківського районного суду Кіровоградської областівід 04.06.2025 року ОСОБА_4 , засуджений за ст. 126-1 КК України до реального покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік з покладенням обов'язків передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 скоїв 24.05.2025 року, тобто до винесення вироку Добровеличківським районним судом Кіровоградської областівід 04.06.2025 року.
Таким чином, вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської областівід 04.06.2025 року, за яким ОСОБА_4 , засуджений за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік з покладенням обов'язків передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, має виконуватися самостійно.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, які пов'язані з проведенням судових експертиз, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.
В силу ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк випробування тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської областівід 04.06.2025 року, за яким ОСОБА_4 , засуджений за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік з покладенням обов'язків передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України - виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп.
Речові докази, після вступу вироку в законну силу, а саме:
- 74 метри дроту СІП-4 4x70; 150 метрів дроту СІП-4 4x25, які передані на зберігання власнику відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Піщанобрідської сільської ради, під схорону розписку - зилишити потерпілому відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Піщанобрідської сільської ради.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Кропивницьким апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1