Ухвала від 16.01.2026 по справі 405/8149/25

Справа № 405/8149/25

1-кс/405/5/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького ОСОБА_4 по розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 26.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення,

встановив:

ОСОБА_3 02.01.2026 заявила відвід слідчому судді ОСОБА_4 по розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 26.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення, оскільки 02.01.2026 звернулася із клопотанням про ознайомлення з матеріалами вказаної скарги, але в порушення положень КПК України, їй не надали можливості скористатися цим правом перед судовим засіданням.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_4 не з'явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд за його відсутності.

Представник Кіровоградської обласної прокуратури належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання, однак до суду не з'явилися, причини неявки суду невідомі, тому, з огляду на вказане та за відсутності, передбачених Параграфом 6 КПК України, заборон щодо розгляду заяви про відвід за відсутності учасників судового розгляду, суддя, прийшов до висновку про можливість розгляду заяви про відвід за їх неявки.

В судовому засідання ОСОБА_3 надала доповнення, згідно яких під час судового засідання 02.01.2026 слідчий суддя ОСОБА_4 кричав на неї, суддівська етика була відсутня, не взяв до уваги її заяву, де вказано, що саме прокурор був фігурантом злочину, на що слідчий суддя ОСОБА_4 не звернув уваги, внаслідок чого не довіряє останньому.

Заслухавши думку ОСОБА_3 , дослідивши матеріали відводу та скарги, суддя приходить до наступного.

Положеннями ст. 75 КПК України встановлено перелік підстав, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Дотримання цієї гарантії забезпечується як правом учасників справи на спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, чим забезпечується його незалежність в кожному окремому провадженні, так і правом судді за наявності визначених процесуальним законодавством підстав заявляти самовідвід.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Таким чином, підстави для відводу чи самовідводу судді можуть мати не лише беззаперечний об'єктивний критерій, а й бути оціночною категорією, що з одного боку, дає змогу реалізувати конституційний принцип «незалежного розгляду справи суддею», а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, справа за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 26.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення, була призначена до розгляду слідчим суддею ОСОБА_4 02.01.2026 на 11.35 год.

Разом з тим, 02.01.2026 на адресу суду надійшло доповнення до скарги, правові позиції, клопотання, згідно якого ОСОБА_3 просила надати час на ознайомлення із судовою справою №405/8149/2025, після чого, того ж дня слідчий суддя ОСОБА_4 поставив резолюцію на клопотанні «ознайомити з матеріалами справи».

На момент початку розгляду справи по суті ОСОБА_3 на ознайомлення не з'явилася, клопотань щодо відкладення розгляду справи не надавала.

Згідно доповнень ОСОБА_3 під час судового засідання 02.01.2026 слідчий суддя ОСОБА_4 кричав на неї, суддівська етика була відсутня, не взяв до уваги її заяву, де вказано, що саме прокурор був фігурантом злочину, на що слідчий суддя ОСОБА_4 не звернув уваги, внаслідок чого не довіряє останньому.

За вказаних підстав, суддею під час розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід не встановлено наявність фактичних, підтверджених відповідними доказами, обставин, які б свідчили про наявність підстав, які б породжували обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 та неможливості винесення ним об'єктивного судового рішення за участі заявника, тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст.75 80-81, 409 КПК України,

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького ОСОБА_4 по розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 26.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_5

Попередній документ
133432923
Наступний документ
133432925
Інформація про рішення:
№ рішення: 133432924
№ справи: 405/8149/25
Дата рішення: 16.01.2026
Дата публікації: 22.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.03.2026)
Дата надходження: 09.03.2026
Розклад засідань:
02.01.2026 11:35 Ленінський районний суд м.Кіровограда
14.01.2026 11:30 Ленінський районний суд м.Кіровограда
16.01.2026 11:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
22.01.2026 15:50 Ленінський районний суд м.Кіровограда
12.02.2026 09:30 Ленінський районний суд м.Кіровограда
25.02.2026 09:10 Ленінський районний суд м.Кіровограда
05.03.2026 09:15 Ленінський районний суд м.Кіровограда
17.03.2026 09:00 Кропивницький апеляційний суд
24.03.2026 09:00 Кропивницький апеляційний суд