Справа № 346/4301/25
Провадження № 2/344/1631/26
19 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 26.05.1990 року сторони зареєстрували шлюб, на даний час неповнолітніх дітей немає.
З часу спільного проживання у сім'ї склались хороші стосунки, однак з часом відносини погіршились. З липня 2024 року відповідач покинув сім'ю та повідомив, що бажає жити окремо. З цього часу вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують близьких стосунків.
Сторонам не вдалось налагодити нормальні сімейні стосунки, у зв'язку з чим позивач просить шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явилася, просила розглянути справу без її участі.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 сторони одружились 26.05.1990 року у Черемхівській сільській раді Коломийського району, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №4 (а.с.5).
Позивач стверджує, що вони з відповідачем не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, стверджує, що збереження шлюбу є неможливим, тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 26.05.1990 року Черемхівською сільською радою Коломийського району, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №4 слід розірвати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі наведеного, прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу не змінювати на дошлюбне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги підлягають до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивача 1211,20 грн. витрат по оплаті судового збору.
На підставі наведеного, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 26.05.1990 року Черемхівською сільською радою Коломийського району, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №4 розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу не змінювати на дошлюбне.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 - 1211,20 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 20.01.2026 року.
Суддя Пастернак І.А.