Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/5/26
19 січня 2026 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
29.12.2025 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання обов'язків щодо виховання та забезпечення належних умов життя та розвитку своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: в будинку антисанітарійні умови, брудно, речі розкидані по підлозі, безлад, дитяча постільна білизна брудна, відсутні необхідні продукти харчування для дітей, чим порушила ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала частково, пояснивши, що не встигає прибрати, так як хоча знаходиться в декретній відпустці, але працює в с. Заріччя на фермі. Щодо відсутності продуктів харчування заперечує, так як діти ніколи в неї не голодні, продукти завжди є. Вона кається, що не встигає прибирати, буде виправлятися. Просить суворо не карати.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Зміст наведеної норми дозволяє констатувати, що ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Так, в силу її вимог особа може бути притягнута до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона: 1) є батьком або матір'ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі - батьки); 2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей; 3) ухиляється від виконання вказаних обов'язків саме відносно неповнолітніх дітей.
Аналіз приписів Закону України "Про освіту" та Закону України "Про охорону дитинства" дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов'язків по вихованню і забезпеченню необхідних умов проживання дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і забезпечення належних умов для проживання неповнолітніх дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності та створення сприятливих умов для проживання дітей, забезпечення належних життєвих умов для проживання та харчування, забезпечення одягом.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №190526 від 29.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_6 від 29.12.2025; актом обстеження умов проживання від 29.12.2025, а також фотознімками.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона не виконала обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя та здоров'я своїх малолітніх дітей.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь її вини та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність порушника у відповідності до ст.34 КУпАП, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно з приміткою до вказаної статті, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 51, частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.
Таким чином, оцінивши всі обставини вчинення правопорушення; особу порушника, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, а також врахувавши її щире каяття, відсутність будь-яких негативних наслідків адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе визнати дане правопорушення малозначним та приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил життя, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Керуючись ст. ст. 22, 184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Справу закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. Л. Гришковець